"Празька школа " поетів-емігрантів. Творчість Є.Маланюка

створення концепції національно свідомого українця

історичне осмислення минулого України

оспівування радянської дійсності

ностальгія за Україною

Олена Теліга

Юрій Липа

Олег Ольжич

Іван Багряний

«Гербарій»

«Стилет і стилос»

«Земля й залізо»

«Земна мадонна»

домінування інтимної лірики

чітка організація поетичної мови

наскрізна ідея української державності

історіософічність

поет є представником «Празької поетичної школи»

поет є представником покоління «Розстріляного відродження»

поет постає в кількох образах: борець-державник, провідник нації, художник-віртуоз

поет значну частину життя перебуває за кордоном та вболіває за долю України

Артюра Рембо

Стефана Малларме

Еміля Верхарна

Шарля Бодлера

Дем’яна Многогрішного

Максима Залізняка

Івана Мазепу

Богдана Хмельницького

«Уривок з поеми» перейнятий оптимізмом, що український народ здобуде незалежність

«Уривок з поеми» перейнятий песимізмом та виражає безнадійний стан майбутнього українського народу

«Уривок з поеми» розрахований на ерудованого читача, який знає українську історію, обізнаний у літературі

«Уривок з поеми» продовжує традицію відображення славної української історії

битва під Жовтими Водами

Переяславська рада

спалення козацької столиці Батурина

Коліївщина

осмислення історії – невід’ємна складова творчості Євгена Маланюка

«Напис на книзі віршів» — це насамперед звернення до нащадків

для Євгена Маланюка творчий процес стає ареною воєнних дій

«Напис на книзі віршів» є зразком інтимної лірики

«українським Одіссеєм»

поетом-націєтворцем

«імператором залізних строф»

«пражанином»

зображення героїчної і трагічної історії українського народу.

возвеличення державності України, її славного історичного минулого

світле майбуття: пробудження в українського народу психології переможця, згадуючи колишні перемоги прадідів.

розуміння того, що народові не підвласно змінити свою долю.