В. Шевчук. "Дім на горі"

"Голос землі";

"Листя трави";

"Голос трави";

"Оповідання Івана".

Хлопець;

Дівчина;

Дорога;

Сірий птах.

бароко 

класицизм 

романтизм 

комічність 

драматизм 

притчевість

Історичний роман.

Роман у новелах.

Роман-балада.

Роман-притча.

Проблемно-філософський роман.

гончар

вівчар

козопас

художник

сірого птаха

білого птаха

чорного птаха

химерного птаха

Розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями.

Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

Ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.

Особливу увагу звертає на відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі («Свічення»). І, певна річ, усі герої В. Шевчука свідомо чи підсвідомо прагнуть внутрішньої чистоти, гармонії («швець»).

Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця, загадковий і недоступний декому.

не велася худоба

не родила картопля

владарювали тільки чоловіки

владарювали тільки жінки

фортеці духовності

сімейного щастя

основи світобудови, 

недосяжної вершини. 

традиційний образ матері

берегиню роду

чаклунку

оберег домашнього міфу

"розстріляного відродження"

шістдесятників

празької школи поетів

емігрантів