Василь Герасим’юк «Чоловічий танець».

  Наприкінці XX століття з’явилося покоління поетів - які проголосили самостійність мистецтва слова. Митці модернізували образність, застосували ускладнену асоціативність, умовність образів, які сягають первісних понять та уявлень українців, вибудовуючи власне поняття життя. 

Говорячи про художній процес кінця ХХ століття, найчастіше все ж кажуть про ______

Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року у місті _______, де відбували заслання його батьки, репресовані Дмитро та Марія Герасим’юки, вивезені із рідного села

Дитинство провів у Прокураві _________. Саме тут споконвіку жили і живуть майстри — музики, вишивальниці, різьбярі, ткачі, … Нема сумніву, що художнє світобачення В. Герасим’юка виникло у дивах народного мистецтва Карпат. Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори». 

Де­бютуючи у літературі збіркою ______ він передрікав: «Я напишу такі вірші, у яких кожна відчімхана галузка повто­риться, наче крик у горах».

У 1998 році за книгу поезій ___________ Василеві Герасим’юкові присуджено пре­мію ім. Павла Тичини.

Одним з древніх символів горянського життя є танець ______. Він містить у собі елементи язичницького ритуалу. Найімовірніше, тоді це відбувалося під відкритим небом — ближче до Сонця та Богів…

За жанром поезія В. Герасим’юка «Чоловічий танець» є

Подані художні засоби «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших», «щоб не випасти із цього світу» - відносяться до

Виділені слова у тексті належать до ________

Ти мусиш танцювати аркан.

Хоч раз.

Хоч раз ти повинен вiдчути,

як тяжко рветься на цiй землi

древнє чоловiче коло,

як тяжко зчепленi чоловiчi руки,

як тяжко почати i зупинити

цей танець.

Хоч раз

ти стань у це найтiснiше коло,

обхопивши руками плечi двох побратимiв,

мертво стиснувши долонi iнших,

i тодi в заповiтному колi

ти протанцюєш пiд безоднею неба

iз криком по-звiриному протяжним.