Василь Стус

За протест проти арештів українських шістдесятників В. Стуса бу­ло відраховано з аспірантури Інституту літератури

В. Стуса заарештували і засудили на п'ять років примусових ро­біт і три роки заслання (які поет відбував у Мордовії і на Колимі)

Прах В. Стуса перепоховано на Байковому кладовищі в Києві

Вкажіть, хто з відомих українських поетів «благословив» першу публікацію віршів В. Стуса

Укажіть серед названих збірок В. Стуса ту, що побачила світ у 90-ті роки XX ст. в Україні

В. Стус став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (посмертно)

Улюблений поет В. Стуса, автор «Сонетів до Орфея», — це

У наведених уривках з поезій В. Стуса

а) Сумні і сині, наче птиці, уже без неба і без крил, обсіли край своїх могил — живої не доп'ють водиці — на попелищі віковім, досада щириться з досади, їм спільної нема ради, нерадісний їм спільний дім («Сумні і сині, наче птиці...»};

б) Нехай Дніпра уроча течія бодай у сні у маячні струмує, і я гукну. І край мене почує, Верни до мене, пам'яте моя («Верни до мене, пам'яте моя...)

римування

В уривках із поезій В. Стуса

а) Полуднє. Спека. Тиша. Спокій. По загородах горобці колошкають твій сон глибокий, і вартового мірні кроки, і спалах сонця на щоці («Полуднє. Спека. Тиша. Спокій...»);

б) Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф, а все оступають мороки і все твій поріг зависокий, бо світ розмінявся на кроки

причаєних надкатастроф («Сто плах перейди, серцеокий...»)

в) Скоро ходором заходить щирим злотом кута брама лісу, пралісу, узлісся — і розтане благовість... («Зворохобилися айстри...»)

повторюється поетична фігура

В уривку з поезії Довкруг — обрізано жалі, обтято голосіння. Десь при вечірньому столі — батьків моїх тужіння згорьоване. О цій порі, аж чорні од розлуки, ридають наші матері, заламуючи руки... В. Стус використав фонетичний засіб

Для уривка з поезії В. Стуса

Два вогні горять, з вітром гомонять,

а в високім небі два сонця стоять.

А що перше — день, а що друге — ніч,

а між ними синім цвітом вже зацвів тирлич.

Уперед піду — вогню не мину,

а назад піду — загину...

характерна така поетична фігура

У рядках із вірша В. Стуса Прозаїки, поети, патріоти! Давно опазурились солов'ї, Одзьобились на нашій Україні виділено