Відокремлені члени речення

А. головні члени речення;

Б. другорядні члени речення;

В. головні і другорядні члени речення;

Г. однорідні члени речення

А. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині.

Б. З ніжної душі - слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня.

В.Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Г. У руку взяв зерно важке і повне, і налилася силою рука.

А. Разом зі всіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму.

Б. Але і спереду, з берегів, градом летіли тухольські стріли.

В. Машини майже всюди стояли вже готові, грубо збиті з сирого дерева, позверчувані і позбивані кіоками.

Г. Дух у собі запираючи, лежали тухольці й дожидали ворогів.

А. Тут мені, як і птиці, все знайоме у ріднім краю.

Б. Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила.

В. Люд без мови - то глина безлика, без'язика отара овець.

Г. Дивлячись на людей, усміхався і мій батько, великий добрий чоловік.

А. Аж теплою хвилею обдало Тоню при згадці про батька, про його запальність та гостру, гоноровиту вдачу.

Б. Мабуть, ніде в світі немає більше таких пісень, і вже тільки заради них варто народитися в цьому краї.

В. Очі в голуба були заплющені, боки то здіймалися, то западали.

Г. Це був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків, огрубілих, засмаглих, немов налаштованих до роботи.

А. Прославши скатерті при обелісках, своїх солдатів поминають вдови.

Б. Забувши сміх, і промовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти.

В. Підїжджаючи додому разом з Катериною Кравчина помічає світло і рух у домі.

Г. Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.

А. Ви запевняли, що я забуду і ті хвилини, і ті слова.

Б. Польова дорога з пилюкою, прибитою легким дощем, м'яко стелиться під ногами.

В. Рано, разом в сонцем, прокинулась і Харитя.

Г. Раптом він як засміється, та так щиро, так щиро, що аж мені смішно стало.

А. Тільки Лиско лежить коло дверей, простягши передні лапи, положивши на них голову.

Б. Тут, серед степової тиші, казка сама просмлася в слово.

В. Ген за мальвами хата виплива з далини.

Г. Я впізнав у ньому лелеку, званого ще гайстром чи бузьком.

А. Тріпочучи крильцями, жайворонки намагалися втриматися на одному місці. Це речення ускладнене відокремленою обставиною.

Б. Нікого тут нема, крім мене й господині. Це речення ускладнене відокремленим присудком.

В. В густому повітрі, насиченому тліном і випарами грунту, ясно й чисто горять берези. Це речення ускладнене відокремленою прикладкою.

Г. Правда, може, я сам-таки в цьому й винен... Це речення ускладнене відокремленими уточнюючими членами.

За вікном темніє вишите зорями небо.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою.

У річці відбивались осяяні ранковим сонцем рожеві хмаринки.

Залитий місячним сяйвом степ спав в обіймах ночі.

1 - А, 2 - Б, 3 - В, 4 - Г

1 - Б, 2 - В, 3 - Г, 4 - А

1 - Б, 2 - А, 3 - В, 4 - Г

1 - Б, 2 - В, 3 -Г, 4 - А

1 - А, 2 - Б, 3 - Г, 4 - Д

1 - Д, 2 - А, 3 - В, 4 - Г

1 - Б, 2 - В, 3 - Б, 4 - А

1 - Д, 2 - Г, 3 - В, 4 - А