Вікові компетентності валеологічних знань дитини дошкільного віку (молодший та середній дошкільний вік)

характеризується забезпеченням оптимальних умов для росту та розвитку органів і систем організму дитини.

стан повного фізичного, розумового і соціального бла гополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад. 

психічні особливості, що дозволяють людині бути адекватною й успішно адаптуватися до навколишнього середовища

всі відповіді праильні

визначається через адекватне сприймання соціальної дійсності, інтерес до навколишнього світу, як адаптація (рівновага) до фізичного й соціального середовища, здійснюється си стематичне навчання способів побудови позитивних і продуктивних узаємин особистості з соціумом, що випливає з цінностей та мотивів поведінки дитини

розглядається як поетапне формування системи цінностей, напрямів і мотивів діяльності дитини; комплекс ха рактеристик мотиваційної і потребово-інформаційної сфери життєдіяльності, основу якого зумовлює система цінностей, настанов і мотиви поведінки індивіда у суспільстві. 

оптимальне функціонування всіх психічних структур, необхідних для поточної життєдіяльності, розглядається як система якісних характеристик особистісного розвитку на різних вікових етапах життєдіяльності індивіда, яка розкривається через особливості індивідуально-психологічних властивостей особистості, взаємин із соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб. 

Засвоїти з дітьми поняття про голову як частину тіла (вигляд, призначення, догляд), її зовнішню будову (волосся, вуха, очі, брови, ніс, ніздрі, губи, язик, зуби тощо), функціональні можливості (голова – повертається, очі – бачать, рухаються, рот – відкривається й закривається, говорить і жує). 

Пояснити, що за зовнішніми ознака ми голови: формою обличчя, кольором і формою очей, формою носа, рота, розмахом брів – діти схожі на членів своєї родини.

Навчити дітей робити точковий масаж носа для поліпшення дихання і профілактики захворювань. 

всі варіанти правильні

Розмірковує: “Коли вип’єш холодного соку чи компоту, можеш за студити горло”. 

Любить засмагати, ходити босоніж тощо. 

Запитує, чи буде приходити лікар, які ліки треба пити. 

правильне 2

правильні 1,3

Забезпечувати максимальне перебування дітей на свіжому повітрі в різні пори року, привчати їх до розуміння, як і чому одягаються відповідно до температурного режиму. 

Пояснити дітям на доступному рівні характеристики вікових етапів: діти, дорослі, старі; про біологічну схожість з членами родини, про однотипність і вплив укладу їхнього життя

Пробує почистити їх носовичком, пальцем, паличкою. Із задоволенням миє ноги. Радіє, хлюпаючи ними у воді. Хоче дізнатися, як на милюють губку. За все береться сама. 

Спонукати дітей до тримувати зручних і доцільних прийомів, виконуючи гігієнічні про цедури: не розбризкувати воду, не бавитися мийними засобами (милом, гелем) тощо, користуватися носовичком; виховувати охайність. 

Привчати їх самостійно у певній послідовності одяга тися та роздягатися, утримувати речі в порядку; формувати звичку підтримувати чистоту в навколишньому середовищі, наприклад, захо дячи до приміщення, витирати підошви взуття. 

визначається через адекватне сприймання соціальної дійсності, інтерес до навколишнього світу, як адаптація (рівновага) до фізичного й соціального середовища, здійснюється си стематичне навчання способів побудови позитивних і продуктивних узаємин особистості з соціумом, що випливає з цінностей та мотивів поведінки дитини. 

розглядається як поетапне формування сис теми цінностей, напрямів і мотивів діяльності дитини; комплекс характеристик мотиваційної і потребово-інформаційної сфери життєдіяльності, основу якого зумовлює система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда у суспільстві. 

Ще з раннього віку дитина привчається жити в певному режимі сну, неспання, годування. 

Цікавиться щоденними прогулянками.

Дитина любить своїх рідних: маму, тата, бабусь, дідусів. Намагається їм не надокучати, проте часто це робить.

Запитує в дорослих чи однолітків після перенесеного ними захворювання: “Ти вже не хворий? Тобі вже ліпше?” У сюжетно-рольовій грі “Поліклініка” співчутливо звертається до своїх пацієнтів, запитуючи їх: “Як почуваєтеся?”, “Що у вас болить?” Звертається до однолітків: “Чому ти не поцікавився, чи хворіє Катруся?”, “Коли вона одужає, то прийде у дитячий садок?” 

Розуміє, що і як треба їсти, для чого. “Активне жування – зубам тренування”. Під час контролю з боку дорослого і самостійно дотримує основних вимог гігієни харчування.

“Я В ГАРМОНІЇ ЗРОСТАЮ Й НЕБЕЗПЕКИ УНИКАЮ” 

“ВДОМА І В САДКУ ЗА РОЗПОРЯДКОМ Я ЖИВУ” 

“ЗДОРОВ’Я ПЛЕКАТИ ДОПОМАГАЮТЬ МАМА Й ТАТО” 

“СОНЦЕ, ПОВІТРЯ, ВОДА – МОЇ СУПУТНИКИ ЖИТТЯ” 

“ХВОРОБАМ ЗАПОБІГАЮ І ЗДОРОВ’Я МАЮ” 

“З ЧИСТОТОЮ НАЗАВЖДИ БУДУ Я РОСТИ” 

“ВЛАСНЕ ТІЛО Я ВИВЧАЮ І ЙОГО ОБЕРІГАЮ”