«Волею Українського народу...» (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну). Практичне заняття

Тест виконано: 3 рази
12 запитань
Запитання 1

Усна історія – науковий напрям в історії, що:

варіанти відповідей

у середині - другій половині XX століття заявив про себе як потужний інтелектуальний рух, який поставив під сумнів традиційні прийоми історичного пізнання і історіописання, вироблені науковою думкою ХІХ ст., так само як і сформовану тоді ж систему організації наукового знання в галузі суспільних наук, що поділяються на сепаратні, зі суворо окресленим дослідним полем дисципліни;

інтенсивно розвивається з другої половини XX ст., головною метою якого є глибинні інтерв'ю біографічного характеру (як правило, із застосуванням аудіо- та відеотехніки), за допомогою яких здійснюється фіксування суб'єктивного знання окремої людської особистості про епоху, в якій вона жила;

досліджує минулий людський досвід, історичні знання творяться істориками шляхом встановлення достовірності, інтерпретації та реконструкції найрізноманітніших вцілілих і збережених "залишків" минулих подій (доступних дослідникові джерел історичних).

Запитання 2

В якому з уривків інтерв’ю Кондратьєва Івана Захаровича, 1925 р. н., с. Мирне Бобринецького району, розповідається про поведінку німецьких окупантів:

варіанти відповідей

"...Про наближення німців нас ніхто не попереджав, щоб не було ніякої паніки серед населення. А хто сказав, що там десь поблизу німець, то отримав би кулю, власті говорили: “Не панікуйте!” Німці вже коло села стріляють, а передають, що вони на території Західної України."; 

"Німці примушували населення села працювати на різних роботах. Що німці не доїдали, те ми забирали в них і їли. Ставлення німців до нас було більш-менш нормальним. У селі за головного стояв комендант (хазяїн). У селі було утворено громадські двори, бо пан сказав: “Працюй та не зважай на втому, бо так написано у Святому Письмі”. Ми привчилися красти.";

"Німці вивозили багато людей із села на роботу до Німеччини. Мій брат Петро та двоюрідна сестра були також на примусових роботах. З Німеччини вже через деякий час люди поверталися, але частково. Ухилитися від вивезення не можна було, але деяким усе ж таки це вдавалося."

Запитання 3

Про що розповідаються в уривку: "... так само гнали самогон з буряка (“бурячку”), дівчата ворожили, коли яка заміж вийде, відзначали всі празники (пам’ятаю, як калиту хватали). У мене була мандоліна, а в брата — балалайка, то ми грали, але їх потім поліцаї забрали собі. Також справляли весілля.":

варіанти відповідей

про політичне життя;

про повсякденне життя;

про економічне життя.

Запитання 4

Прочитайте уривок з  інтерв’ю Кондратьєва Івана Захаровича: "До лав Червоної армії мобілізовували всіх, хто міг носити зброю, і дурних, то тепер комісія, а тоді всіх брали." Кого можна було мобілізувати до армії:

варіанти відповідей

лише чоловіків;

всіх, хто відслужив у війську;

всіх, хто міг носити зброю, і дурних.

Запитання 5

Про що розповідається в інтерв’ю Бобрицького Михайла Яковича: "Німці хоч і забирали продукти, але не так, як під час Голодомору. Діяло таке правило: якщо зібрав урожай чи зарізав якусь худобу, то половину віддай, а іншу половину забирай собі. Однак, щоб німці все забирали, то такого не було. Хоч і з харчами скрутно було, але ми не голодували. Крали трохи зерно.":

варіанти відповідей

про ситуацію з харчами в концтаборах;

про ситуацію з харчами під час Голодоморів 1932-1933, 1947 рр.;

про ситуацію з харчами під час нацистської окупації.

Запитання 6

В якому з уривків інтерв’ю Бобрицького Михайла Яковича розповідається про ставлення солдатів один до одного на полі бою:

варіанти відповідей

"У грудні 1943 року сільський староста зібрав нас, усіх молодих хлопців, біля комендатури, вона знаходилася там, де був сільський радіовузол. А в Рощаховці була тоді жандармерія, то нас усіх повезли туди. Німці з усього села зібрали людей та відправили рити окопи й інші польові укріплення під Кіровоград. Коли везли, то нас охороняло п’ять німців, щоб ніхто не втік.";

"Спочатку я служив у полковій розвідці, а потім перейшов у дивізійну розвідку. Там служили сибіряки, вони з мене кепкували, що, мовляв, я серед них один хохол. А взагалі на полі бою було все одно, хто ти за національністю, якщо когось і ранило, то йому всі йшли на допомогу, незважаючи на те, хто він був, — українець, росіянин, вірмен чи білорус.";

"У Рощаховці був комендант Байс — німець. Щоб він когось образив, то ні, такого не було ніколи. Раз був Іваневича Івана вдарив декілька разів нагайкою за те, що той п’яний під комендатурою сидів і нічого не хотів робити."

Запитання 7

В якому з уривків з  інтерв’ю Омельчук (Мунтян) Олександри Анісимівни розповідається про пересування селян за межами села:

варіанти відповідей

"Одного разу ми з Ніною Браєнчихою вирішили вийти за межі села. Вийшли за село, дійшли, коли поліцай Тимощук кричить: “Ми взнали, ми взнали, хто ви!” Схопили нас і спочатку закрили в одному з шкільних класів, там ми переночували, потім привели й інших — Тормачиху Марію, Плащиху. Усіх нас звідти погнали в село Кетрисанівку, там знаходився кабінет жандармерії. У результаті нас покарали — три дні возили соняшничиння. Іван Курочка, мій однокласник, сам наказав мені дати гарбою п’ять ударів (плаче розповідаючи).";

"Наказано було зібрати всіх у технікумі в м. Бобринці. Мене також забирали, але я тікала. Усіх гнали до Бессарабії, а скількох німці повбивали по дорозі. Спочатку всю молодь зганяли до клубу, а потім садили на машину, алея все ж таки втекла, сховавшись у бур’янах, не знайшли...";

"Пам’ятаю: був страшний суд над місцевим поліцаєм, двадцять п’ять років йому дали тюрми, судив воєнний трибунал, але пізніше йому наші місцеві хлопці самосуд улаштували. Хіба все розкажеш..."

Запитання 8

Про що розповідається в уривку з протоколу допиту в НКВД як свідка єврейки О. Книш : "28 вересня 1941 р. за наказом німецького командування всі громадяни єврейської національності Києва повинні були з'явитися з цінними речами в район єврейського кладовища на вулицю Лук'янівську. Виконуючи цей наказ, я в зазначений день із дитиною, без речей, бо я знала, що нас будуть знищувати, а тому речей не брала, так як і тисячі інших громадян."

варіанти відповідей

розстріли в Биківні;

розстріли в Бабиному Яру;

розстріли в Катині.

Запитання 9

Про життя в якому з концтаборів розповідається в уривку: "Попали ми на карантін. Була там вспишка тіфа. Нас забрали в двохетажне зданіє. Регістрацію зробили. В парикмахерську, оббрили все кругом, на ногах, під руками. Побанили, мило дали, бєльйо дали полосате. Все полосате. Номер дали. На карантіні були ми до февраля місяця. Полностью заповнили весь барак. Нічого не робили. Не випускали нас нікуда. Харчували. Там уже можна було жити. 300 г хліба. Два раза на тиждень – цуляга (двойной кусочок хліба і кусочок колбаски). Це, вроді, як од Красного креста."

варіанти відповідей

Концтабір Аушвіц (Освенцим);

Концтабір Маутгаузен;

Концтабір Бухенвальд.

Запитання 10

Про що розповідається в уривку зі спогадів Володимира Плотницького: "Згодом ми дізналися, що з гітлерівцями воюють не лише червоні партизани, а й українські повстанці. Командири про це ніколи не згадували, але хлопці між собою пошепки говорили. До речі, я партизанив в українській вишиванці."

варіанти відповідей

німецьку окупацію;

партизанський рух;

примусову мобілізацію.

Запитання 11

Прочитайте уривок зі спогадів Марії Безвершенко: "Мене забрали на війну з першого ж дня як професійного фармацевта - розпоряджатися ліками. Прикріпили до одного з батальйонів. Щойно я за викликом переступила поріг військового комісаріату, як повідомили: зібратися за кілька годин, узяти найнеобхідніше - і на фронт. Перша реакція - сльози, прохання відпустити. Незворушний та втомлений військком відповів на це всього кількома словами: "Вибирай. Або ти йдеш на війну та матимеш змогу вижити, або я тебе на місці розстріляю". Певна річ, я обрала фронт."

Як людей забирали на фронт:

варіанти відповідей

добровільно;

примусово;

за викликом військового комісаріату.

Запитання 12

В якому з уривків розповідається про перебування в концтаборі Маутгаузен:

варіанти відповідей

"Діти хворіли і помирали, бо ніякої меддопомоги не отримували. І короста була, і застудні захворювання";

"Так вони ноччу приїхали машиною, закрили цей барак, позаклеювали двері, вікна і пустили газ. Всіх потравили.";

"Над нами у концтаборі проводили медичні досліди – спеціально заражали, а потім вчилися лікувати. Мені прищепили трахому (хронічне інфекційне захворювання очей) – постійно гноїлися очі, подушка була вся в патьоках гною."

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест