Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало"

«… Сутеніє; раптом на галявині -  кінь – самотній». Епіграфом до твору взято слова…

 «…. він гидливо підібрав губи та весь зіщулився — змалку ненавидів табун, гурт і в загорожі, і на пасовиську волів бути сам. Спершу бригадні коні глузували з того, далі звикли й самі почали обходити ….» Про кого сказані ці слова. 

 Кінь Шептало соромився… 

Мати розповідала Шепталові про …

Шептало полюбляв знаходитися на.. 

Білий кінь образився на Степана за те, що…

На іржання білого коня коротким клекотом обізвався…

«Він був сам-самісінький на всю луку: мовчала трава, мовчало віддалік громаддя копиць, схожих на вершників, що поснули з піднятими забралами — нерухомими контурами лелек, усе потонуло в без обрійній, німій тиші. Білий кінь задер голову, сп'яніло заіржав, не в силі стримати буйної радості…», бо …

Білий кінь злякався…

«Шептало побачив у водянім дзеркалі себе — незвично … , аж до щему в очах. Здивований, він перечекав, не рухаючись з місця, щоб не скаламутити води, поки небо знову засвітилось, і знову побачив свою чисту, прекрасну білизну». Яким побачив себе кінь?

Шептало вирішив і надалі прикидатися…

На думку Шептало білим коням дано…