Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало"

Черкащина

Чернівеччина

Чернігівщина

Чорногорія

література

журналістика

театрознавство

хліборобство

оповідання "Білий кінь Шептало"

роман "Самотній вовк"

роман "Листя землі"

збірка "Люблю сині зорі"

"химерну прозу"

"авнгардизм у прозі"

"сюрреалістичну лірику"

"синтез кіно та літератури"

Державна премія України імені Т.Шевченка

Міжнародна літературна премія імені М.Гоголя "Тріумф"

Літературна премія "Благовіст"

Пулітцерівська премія

... перебудови

.... застою

... "хрущовської відлиги"

... "розстріляного відродження"

епічний твір

розповідь про одну подію в короткому часі

невелика кількість персонажів

невеликий обсяг

несподіваний фінал-розв'язка

кілька днів

кілька років

кілька годин

тиждень

спогади коня про свою молодість

роздуми коня про розповіді своєї матері

розгорнуті діалоги підпасича та конюха

розмови Шептала з іншими кіньми

гурт, табун

грім, блискавку

веселощі коней

спогади про предків

"...бригадні коні шукали зв'язку з Шепталом, почали більше тертися біля нього, бо відчували Степанову добрість до цього коня."

"... бригадні коні звикли до Шептала, співчуваючи його нещасній долі та злостивості підпасича."

"... бригадні коні не сприймали білого коня, обходили його, змушували виконувати найважчу роботу."

"... бригадні коні глузували з відстороненості Шептала, далі звикли й самі почали обходити Шептала, недолюблюючи його."

"Маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь землисто-сірий, з брудними корявими ручиськами".

"Високий кремезний чоловік, загорілий під степовим сонцем, з синіми, як небо, очами".

"Невеликого зросту, з нечесаним волоссям, з малими, як для чоловіка, руками, в засмальцьованому одязі".

"Сіроокий парубок, з жилавими руками, завжди на очі натягував картуза, прискалював ліве око, дивлячись вдаль".

Конюх жене табун до колодязного корита на водопій.

Шептало кидається гратися до молодих кобил, заклично ірже.

На цирковій арені серед прожекторів виступають білі коні.

Шептало виривається з неуздка, за допомогою якого хлопчик-підпасич хотів відвести коня від табуна.

Шептало вдивляється у водяне дзеркало та бачить там красеня.

Соромився, що підпасич, а не справжній конюх буде вести до приводу.

Соромився упряжі, хомута, дуги, під яку поставлять, будуть вільно запрягати та стьобати.

Соромився, що втік без дозволу на пасовисько, а не послухав Степана.

Соромився, коли перебував між спітнілими тулубами гнідих, сірих, буланих коней.

про довірливі стосунки підпасича та Степана

про довірливі стосунки Шептала та підпасича

про довірливі стосунки Шептала та Степана

про довірливі стосунки Шептала з буланим конем

лицемірство Шептала

розум і витримку Шептала

рабську покору коня

самокритику поведінки тварини

Коли Степан ударив Шептала батогом за закличне іржання по дорозі до водопою

Коли Степан обрав Шептала йти до приводу

Коли .підпасич одягнув неуздок на шию Шепталові

Коли Шептало побачив у водяному дзеркалі білого коня

гілочки конюшинки

грім та блискавки

зелені луки

водопій

стайня

воля

пасовисько

мрія

рабської покори в умовах тоталітарного режиму

непересічної особистостості, яка усвідомлює свою винятковість, гідна поваги

робочої тварини, яку людина повинна турботливо доглядати

друга людини, який завжди прийде на допомогу

людина в суспільстві

натовп і особистість

свобода і неволя

самопожертва заради свободи

відданість і зрада

дійсність і мрія

працелюбності і ледарства

дві кобили голосно затіяли жартівливу бійку

по дорозі до водопою один з коней утік

коні полюбляли їхати серед гамору у місті

коні глузували з відстороненості Шептала

оксиморон

персоніфікація

алегорія

метаморфоза

антитеза

громаду, яка привчає до соціальних устоїв життя

групу тварин з вожаком

суспільство, що створює умови для розвтку непересічних особистостей

суспільство, яке знеосіблює людей

Відправити поштою

Есе писати всього 15-20 хвилин

Проведіть паралель між твором В.Дрозда та сучасністю

Не списуйте чужі речі, щоб привласнити чужі думки!