Володимир Рутківський "Бухтик з тихого затону" Шурхіт за вікном. Господар тихого затону.

Шкода, що ти захворіла.

Я тебе весь вечір чекав під вікнами.

Твоя іграшка схожа на Бухтика.

Сьогодні приїдуть наші мами.

щоб він зачинив вікно, бо сильний протяг

щоб подав склянку водички з тумби

щоб посидів з нею до обіда

щоб він розказав про Бухтика

як свого родича

як свого друга

як іграшку з магазина

як свого ворога

бо були покарані за бешкетування

бо вже був відбій, надворі настала темна ніч

бо вони не любили дискотеки санаторні і не пішли танцювати

бо три дні на вулиці лив дощ

Дзеркало, що постійно падало

надокучлива муха, що скрізь літала

дівчата, що стукотіли в двері і тікали

дощ, що залив футбольний стадіон

в провітрюванні кімнат

в тому, щоб поводити себе тихо

щоб відповідально пити вітаміни

вони її ні в чому не слухали

щоб приводити себе в порядок

щоб зі свічками викликати злих духів

щоб дівчата частіше приходити позаглядати на себе

щоб відпрацьовувати міміку на обличчі для драм.гуртка

бо вони були гіркі

бо вони були великі

бо після них хотілось спати

бо треба було пити одразу декілька штук

піднялася з дерев величезна зграя птахів

велику тінь, що лягла на півдороги

дивну мохнату постать

просто моторошну темряву

злякалася і залізла під ковдру з головою

вперше посміхнулася і попросила розповісти ще

розсміялася і не повірила

сказала, що Сергійко гарно фантазує

господар лісового затону

давній товариш Бухтика

син Бухтика

велетень із казок, що читав Сергійко

диня

гарбуз

жаба

козак