Володимир Винниченко. Новела "Момент"

Розповідь Шехерезади

Мить щастя

(Із оповідань тюремної Шехерезади)

Одна мить Шехерезади

літо

зима

осінь

весна

 додому

до кордону

на вокзал

до річки

їздити вночі

говорити без потреби

мовчати

людей

 боявся

при думці про смерть йому ставало страшенно смішно

 вважав, що його це не стосується

як до гри

про те, що його можуть вбити

про те, що кордон ніхто не охороняє

про те, що кордон потрібно переходити вдень

про те, що буде його чекати у лісі

 А з небом, з вітром, з сонцем.

 А з джерельцем, з сонцем, з небом.

А з жайворонком, з вітром, з васильками.

А з сонцем, пшеницею, вітром.

жандарма

панну

контрабандистів

свого товариша

обсипав нею свій одяг.

обсипав нею її голову, плечі, груди.

подав Семенові.

підніс до голодного коня.

тому що стражники трусять його товаришів, шукаючи якусь панну.

тому що йому набридло допомагати контрабандистам

 тому що стражники трусять його товаришів, шукаючи оповідача.

тому що почалася пожежа.

панна - артисткою, а оповідач - її шанувальником

панна - вчителькою, а оповідач - письменником

панна - зіркою, а оповідач - місяцем

панна - берізкою, а оповідач - вітром

написати листа про те, що її вбили на кордоні і що вмерла вона так, як вмирають ті, що люблять життя

 залишити її у спокої

поцілувати її

написати листа її рідним про те, що вона щасливо перейшла кордон