Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

перехід від ручної праці до машинного виробництва

утворення монополістичних об’єднань в провідних галузях економіки

процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості

розвиток народного господарства в цілому

запровадження непу

початок українізації

проголошення курсу на колективізацію сільського господарства

проголошення курсу на індустріалізацію

Конституція УНР, Українська Держава, Директорія, Акт злуки, продрозкладка

продподаток, трест, договірна федерація, СРСР, коренізація

п’ятирічка, колективізація, «закон про п’ять колосків», масові репресії

Українська Центральна Рада, Універсали, українізація армії, УНР, радянська влада

тоталітаризм

департація

репресії

терор

автоматизація

автономізація

колективізація

індустріалізація

«розстріляне відродження»

голодомор 1932-1933 рр.

роки розкуркулення

роки департації

наслідки індустріалізації

наслідки українізхації

наслідки колективізації – Голодомору 1932-1933 рр.

наслідки культурної революції

«розстріляне відродження»

розкуркулення

українізація

колективізація

початок першої п’ятирічки

початрк політики "великргр терору"

заява Української автокефальної православної церкви про свою самоліквідацію

перша хлібозаготівельна криза

встановлення обмежень на вступ українців до вищих навчальних закладів

виховання кадрів із представників української національності

впровадження в роботу партійних, радянських і господарських апаратів української мови

розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів із навчанням українською мовою

сфабрикований процес над членами "Союзу визволення України" в Харкові

"Шахтинська справа"

утворення СРСР

ухвалення "закону про п'ять колосків"

Християн Раковський

Лазар Кагановмч

Олександр Шумський

Микола Скрипник

система двосторонніх і багатосторонніх угод між радянськими республіками

утворення федеративного союзу рівноправних радянських республік

утворення незалежних радянських республік

включення на засадах автономії радянських республік до складу РСФРР

відмова від трудової мобілізації, впровадження економічних методів господарювання

впровадження багатопартійності

заміна продрозкладки продподатком

надання права селянам вільно розпоряджатися результатами своєї праці

ліквідація куркульства як класу

перехід до багатогалузевої економіки

запровадження вільних цін на товари

заміна продрозкладки на продподаток

справи «Спілки визволення України»

«Шахтинської справи»

Голодомору

«Закону про п’ять колосків»

зневіра в можливості побудови соціалізму

здійснення масових репресій у республіці

наростання загрози Другої світової війни

згортання політики «українізації»

децентралізація управління галузями промисловості та будівництва

побудова та реконструкція великих промислових об’єктів

розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції

нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки

пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості

поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

Г.Юра.

Л. Курбас.

М.Бойчук.

О. Довженко.

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

Проведення політики «українізації».

Масове знищення культових споруд.

Початок русифікації української школи.

Запровадження обов’язкової середньої освіти.

Створення творчих літературно-мистецьких об’єднань та угрупувань.

Утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок.

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках.

літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом.

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

театр

література

музика

живопис

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

Г. Верьовка

Л. Курбас

П. Вірський

М. Рильський

«інкорпорація».

«колективізація».

«коренізація».

«індустріалізація».

«розстріляне відродження»

«соціалістичний реалізм»

«розкуркулення»

«українізація»

«паспортна система»

«чорна дошка»

«продрозверстка»

заснував мистецьке об’єднання «Березіль»

був членом спілки «Гарт» упродовж 1923–1925 рр.

засуджений у справі «Спілки визволення України»

заклав основи монументального мистецтва в Україні

воював у лавах Армії УНР проти більшовиків упродовж 1918–1919 рр.

автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)»

фундатор національного кінематографа

1919 р.

1920 р.

1921 р.

1922 р.

упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств.

здійснювалася примусова трудова мобілізація.

застосовувався вільний найм робочої сили.

масово створювалися трудові армії та трудові табори.

П. Тичиною.

М. Рильським.

Ю. Яновським.

М. Хвильовим.

поширення різних форм кооперації

запровадження продрозверстки

мілітаризація праці

відновлення кредитно-банківської системи

збереження державної монополії зовнішньої торгівлі

розпуск колгоспів і радгоспів

денаціоналізація важкої промисловості