Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

Українська Народна Республіка

Українська Радянська Соціалістична Республіка

Українська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Українська Соціалістична Радянська Республіка

поміщицьке землеволодіння

«воєнний комунізм»

«червоний терор»

ринкова економіка

22 січня 1919 р.

30 грудня 1922 р.

21 січня 1924 р.

23 червня 1929 р.

у березні 1922 р.

у жовтні 1922 р.

у березні 1932 р.

у жовтні 1932 р.

1919 р.

1922 р.

1924 р.

1932 р.

суцільна колективізація

неврожай та засуха

«куркульський бандитизм»

державна політика хлібозаготівель

запровадження НЕПу

розруха після революції та війни

корупція у вищому керівництві

НЕПу

махновщини

коренізації

колективізації

колективізація, індустріалізація, «культурна революція»

колективізація, коренізація, розкуркулення

колективізація, індустріалізація, коренізація

колективізація, «культурна революція», соціалістичне змагання

у жовтні 1921 р.

у грудні 1922 р.

у грудні 1925 р.

у жовтні 1928 р.

політика насильницького перетворення сільського господарства наприкінці 1920-1930-х рр. на основі розкуркулювання і суцільного насадження колективних форм господарства з усуспільненням значної частини селянської власності

комплекс заходів для денаціоналізації частини підприємств, уведення продподатку, легалізація торгівлі, проведення грошової реформи, створення ринку робочої сили.

система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни

встановлення продовольчої розкладки (диктатури), заборона торгівлі, націоналізація всіх підприємств, згортання грошового обігу, загальна трудова повинність.

1929-1939 рр.

1932-1933 рр.

1933-1937 рр.

1937-1938 рр.

куркулів

стаханівців

націонал-ухильників

технічної інтелігенції

до Першої світової війни

період Першої світової війни

1917-1920 рр.

початок 20-х рр.

дозвіл іноземцям брати деякі підприємства у концесію

заміна продовольчої розкладки продовольчим податком

скасування заборони на дрібне приватне підприємництво

скасування загальної трудової повинності

Лазар Каганович

Еммануїл Квірінг

Станіслав Косіор

Дмитро Мануїльський

добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову

запровадження державності української мови, здобуття вищої освіти тільки українською мовою, підготовка і висування кадрів української національності у партійні та державні органи

запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою

обов’язковість української мови для партійних і державних працівників, запровадження навчання в школах лише українською мовою, організація культосвітніх закладів, видання книг і преси українською мовою

автономізація, Йосиф Сталін

конфедералізація, група грузинських більшовиків

кооперація, Микола Кондратьєв

федералізація, Володимир Ленін

забезпечення безробітних робочими місцями на будівництві електростанцій

забезпечення населення Росії й України електроенергією

перетворення енергетичної галузі на основну експортну галузь радянської економіки

створення в Росії, Україні та інших радянських республіках умов для індустріалізації

договірна форма федерації довела свою життєздатність

кількість шкіл з українською мовою викладання у 1930 р. зменшилася до 35 %

у лютому 1921 р. зафіксовано 118 значних повстань, спрямованих проти політики «воєнного комунізму»

терор щодо духовенства послаблював соціальне напруження в суспільстві

Михайло Бойчук

Іван Їжакевич

Іван Падалка

Іван Труш

євреї, теперішні Київська та Черкаська області

молдавани, теперішні Вінницька й Одеська області, а також територія Молдови

поляки, теперішні Житомирська та Хмельницька області

росіяни, теперішні Донецька та Луганська області

залучення іноземних інвестицій, централізація управління

зниження цін на сільськогосподарську продукцію, допомога з-за кордону

націоналізація підприємств важкої промисловості, запровадження загальної трудової повинності

скасування заборон на приватне підприємництво, економічні методи господарювання, запровадження оренди

Микола Бенцаль

Мар’ян Крушельницький

Лесь Курбас

Степан Шагайда

керівництво КП(б)У не орієнтувалося на центр, а захищало національні інтереси українського народу

селяни під час непу без вагань вибирали колективне господарство

українізація сприяла залученню до культурного будівництва багатьох представників національної інтелігенції

Харківський тракторний завод у 1921 р. випустив перший український трактор

Михайло Волобуєв аргументовано довів, що за радянської влади Україна перестала бути економічною колонією Росії

жодну з голодуючих губерній України не було звільнено від податку, що спричиняло численні жертви

особливо палким прихильником сталінського плану «автономізації» був Християн Раковський, за іронічним висловом Йосифа Сталіна, «липовий українець»

сильними були позиції приватного капіталу в машинобудуванні та вугільній промисловості

Олександр Довженко

Лесь Курбас

Микола Куліш

Гнат Юра

закріплення державної самостійності УСРР, визнання її з боку радянської Росії

підтвердження «військово-політичної» єдності України та Росії, закріплення обмеженості державного суверенітету УСРР

сприяння подальшому обмеженню державного суверенітету України, передача у спільне з Росією керівництво питань зовнішньої торгівлі, пошти і телеграфу, праці, шляхів сполучення

сприяння розширенню державного суверенітету України, надання незалежності у вирішенні військових, господарських і фінансових питань

більшість населення, що у важких післявоєнних умовах не сприймали ідей відродження української культури

державні чиновники та партійні функціонери, переважно не українці, яким інтереси українського культурного відродження були чужі, наприклад, Дмитро Лебідь, виступив з «теорією боротьби двох культур»

значна частина селянства, яка в силу своєї неосвіченості, не розуміла важливість процесу відродження української мови та культури

українська інтелігенція, що не хотіла співпрацювати з більшовиками, вважаючи політику українізації тимчасовою й обмеженою

виховання кадрів з представників корінної національності

впровадження в роботу державного, партійного апарату рідної для населення мови

перебудова української культури на національних засадах

підтримка національної церкви

приєднання до УСРР всіх територій, населених українцями

розвиток української мови на території інших радянських республік

розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів рідною мовою

вільна внутрішня торгівля при збереженні державної монополії на зовнішню

господарський розрахунок на рівні трестів

державний контроль над усіма сферами виробництва і розподілу

колективна власність на землю, на основі якої створювалися колгоспи

передача дрібних підприємств в оренду та приватну власність при збереженні великої промисловості в руках держави

планово-адміністративні методи керівництва народним господарством

продовольча диктатура, насадження колгоспів