Вставні слова

слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення мовця до висловленого

слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються

слово, яке своїм значенням об'єднує однорідні члени речення

члени речення, які рівноправні між собою, стосуються того самого слова в реченні

Підметами

Присудками

Другорядними членами

Вставні слова не є членами речення

мабуть, будь ласка, дякую, по-перше

навіть, майже, все-таки, мовби, начебто, особливо

безумовно, певна річ, на диво, кажуть, вибачте

здається, як на біду, як відомо, таким чином

упевненість

джерело повідомлення

порядок викладу думок

слова ввічливості

невпевненість

джерело повідомлення

порядок викладу думок

різні почуття

порядок думок

упевненість

джерело повідомлення

слова ввічливості

Мужність, як правило, скромна.

Мужність, як правило скромна.

Мужність як правило, скромна.

Мужність - як правило - скромна.

Здається гори перевертав би й не чув би втоми.

Здається гори, перевертав би й не чув би втоми.

Здається, гори перевертав би й не чув би втоми.

Здається гори перевертав би, й не чув би втоми.

А дідусь той певна річ, був чарівником.

А дідусь той, певна річ, був чарівником.

А дідусь той, певна річ був чарівником.

А дідусь той - певна річ - був чарівником.

Видно він ніколи так і не дізнався про своє походження.

За селом видно зелений гай.

Заєць видно задрімав на сонечку.

Видно там було дуже гаряче.

На щастя дощ швидко закінчився.

Миколка на щастя швидко знайшов дорогу.

Той оберіг мені на щастя мати дарувала.

Він на щастя ніколи не запізнювався.

Петрик може зробити таку модель літака.

Може серце перепочине.

Світланко може допоможеш мені зібрати яблука?

Може він говорить неправду?