Вступ

Лук..янівка, тьм..яний, багр..янець, відсв..яткувати;

львів..янин, з..юрмитися, в..янути, бур..янець;

мавп..ячий, між..яр..я, пор..ядок, зв..язковий;

  бур..яно, Монтеск..є, Х..юстон, пан..європейський.

к..юре, попідтинн..ю, шерст..ю, Х..юстон;

міл..ярд, вітр..як, цв..яшок, верф..яний;

п..юпітр, духм..яний, бр..яжчати, пор..ядний.

ал..янс, транс..європейський, Г..юго, бур..яно;

В..ятка, юніст..ю, посв..ята, б..язь;

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля виготовила дорля? (Б.Олійник).

 Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неолдачену ласку (Д.Луценко).

Привіт тобі зеленокура Сквиро поет сивоголовий посила (М.Рильський).

Не плачне мамо не треба, і ви не журіться тату (А.Малишко).

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

 Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.   

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.  

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

 Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.    

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

 А он старе Монастирище, колись козацькеє село. 

Означено-особове.

Узагальнено-особове.

Неозначено-особове.

Безособове.

п'ятниць, їстоньки, яблунька

якість, кукурудза, український

гайок, об'єднування, сьогодення

серйозний, щебечуть, джміль

рюкзак, перемивають, кар'єра