Вступний тест НВК "Софія"

  Обличчя в нього поважне, як у жерця (М.Коцюбинський)

  Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка)

  Тоді зійшлись до стаї всі вівчарі і сіли біля живого вогню вечерять (М.Коцюбинський)

 З посольства повідомили, що з справою Оссендорфера доведеться почекати до осені (П.Загребельний)

  Ти знаєш, що ти – людина? (В.Симоненко)

  Надворі пахне молодим осокорячим листям, а з грядок тягне мокрим попелом (Г.Тютюнник)

 Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зникає в тумані (Леся Українка)

 Тварини, що були на солонці, нашорошились і теж зникли (І.Багряний)

.  Остапові здалося, що вони мусять держатися правої руки (М.Коцюбинський)

  Коли поляки й німці пішли в наступ, то козаки відкрили сильний вогонь

  Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (З народного)

 Тоді польські вояки перекопали струмок, що біг поруч, і повернули воду в печеру (М.Старицький)

 Вдарив революціонер , так що захитався світ (І.Франко)

 Батьків та доччина звістка не дуже втішила, проте й не засмутила вкрай (Г.Тютюнник)

 Чи рвала мати так на собі коси, як задзвонили по його душі? (Л.Костенко)

  Хуртовина не вгавала цілий день і цілу ніч, замітаючи навкруги (Василь Барка)

 На півночі вщухало, а на Україні якраз розгоралося (А. Любченко)

  Поміст двигтів у хаті під вагою молодих ніг, і скакало на лаві тіло (М.Коцюбинський)

 Спочатку цим займалися монастирі, а пізніше спеціальні організації пекарів – цехи (А.Коваль)

А тепер інститут прикрили, і вся ділова господарська його робота припинилась (А. Любченко)

  Виділи як вони сідають до вагонів (В. Стефаник)

  Ми навіть незчулися як стало присмеркатися (С.Васильченко)

 Серед диких степів як кажуть люди гуляє з хуртовиною мужицька доля

  У драмі-феєрії Злидні виступають як міфічні завжди голодні істоти

 Тепер вже знав, де має її шукати (М.Коцюбинський)

 Згинались перед тілом коліна, бряжчали мідяні гроші (М. Коцюбинський)

 Поезія Ю.Тарнавського – складне й своєрідне явище в нашій поезії (В.Шевчук)

 Коли ж виспіє садовина, то Роман і не вилазить звідтіля (С.Васильченко)

Свої монети солдат одержав заради цього вони продали святкову материну спідницю (Л.Большаков)

 Чоловік убравши хлібець снується повагом по полю (Є.Гребінка)

У вересні достигають горіхи на ліщині збирають їх білочки (А.Волкова)

Він сумно роззирається ніде не було видно зозулі (Є.Гуцало)

«З’їм хоч яблук, - думаю, - адже я не вечеряв» (П.Висікан)

Видатний український філософ Г.С.Сковорода писав: «Легкий повітряний шум спричиняє випущене слово»

«Чуєш, каже один,давай будемо співати»

«Як це дивно», - прошепотів Петрик.

Усміхнулась я, та вже й умовкла (Олена Пчілка)

 Грім гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо

(М.Коцюбинський)

Руки малі, та до роботи вдалі (Народна мудрість)

То комин упаде в око, то дим тріпоче в повітрі (М.Коцюбинський)

Я знав, що його звуть Карпом (М.Коцюбинський)

Додав картоплі з мішечка, що в кутку, біля печі поставлений (В.Барка)

Вдарили Максимові телеграму, щоб приїжджав на весілля (Є.Гуцало)

Смеркало, коли молоді, вдягнені по-дорожньому, сваха й товариш молодого вийшли з хати до воріт (Г.Тютюнник)

І.Франко вірив, що живе недаремно, що народ сприйме його науку

Найбільш спритні ластівки, проте сокіл-чеглик їх ловить на льоту (В.Біанкі)

Джура неохоче пішов, мов хотів сказати гетьманові: не паліть тютюну (С.Тельнюк)

 Тільки тоді, коли ми переконались, що вороги нас не переслідують, він рушив у загін (Ю.Збанацький)