Лист зелений не пропав,
а під снігом задрімав,
щоб у синю сукенчину
одягнуть весняну днину.
Із перлин разочок,
зелений листочок.
Аромат духмяний
тішить ліс весняний.
Квітень жовту фарбу взяв,
моріжок розмалював,
і з-під пензлика розквітли,
наче сонце, диво-квіти.
Перша квіточка весняна
тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
і з’явився цвіт біленький.
Із малої цибулини
виріс весняної днини,
до нарциса привітався
та на грядці запишався.
Зацвітають навесні
Білі квіти лісові.
Їх не варто, друже, рвати.
Слід ці квітки охороняти.
Понад річкою місток
Виріс із семи стрічок.
Та по ньому не піду,
Бо ще в воду упаду.
Молоко над річкою плило –
Нічого не видно було.
А як сонце зійшло –
Молоко кудись втікло.
Вранці намисто заблищало,
Всю траву воно заткало.
А пішли шукати їх вдень,
І ніяк їх не знайдем.
Вітер хмари всі збере
І на землю щось впаде.
Мокрі квіти та трава.
Не гуляє дітвора.
Чорні чи сірі
Небо закрили.
Сльози пускають,
Землю поливають.
Тільки дощик прошумів
За лужком, за лісом,
Хтось у небі рушничок
Вишитий повісив.
Хто вгадає з діточок,
Що воно за рушничок?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома