Займенник

4

5

6

7

 ЇЇ роботи напрочуд дивовижні, теплі, свіжі.

За чужим хмелем що-небудь змелем!

 Про що писати, брате мій?

Нехай в лице мені осінній вітер віє.

Зіграй мені осінній плач калини, зіграй усе, прошу тебе.

підмет

присудок

обставина

додаток

Казка-це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої мрії.

Я тобі скажу, друже, що мрій дитячих я не розгубив.

Памятайте, що книги - це тисячолітня мудрість людини.

Здавалося, що якийсь чарівник убрав дерева в золоті шати.

3

4

5

0

він, все, вже, її, стільки

його, стільки, хто, жодний

свій, себе, куди, отой

ніхто, будь-де, який-небудь, абищо

Я тебе, Славуто мій, слухать не стомивсь. 

Дніпро - це найбільша річка України. 

 Ця квітка завжди хвилює людей.

 І зникне в хмарах твій білий кінь мрій.

Усе там здавалося Валерикові незвичайним.

Для науки всяка старовинна річ наших прадідів має неабияку ціну.

 Хлопець усією істотою відчував красу цього зимового степу. 

Чим вище підбивалося вгору сонце, тим швидше розвіювався туман.

котрий, твій, деякий, інший

себе, хтось, вони, ніхто

будь - що, вона, наш, всякий

цей, я, самий, цей

Їм промовляти душа моя буде.

Завдяки їм змінено хід історії України.

Мати пишалася їми за відмінне навчання.

Учитель дорікав їм за недбалість.

Тими співами новими я себе розколишу. 

В собі самому шукай справжніх благ.

Якщо ти звіришся на стихію, то перестанешкерувати собою.

Збери в середині себе свої думки.

1 - А, 2 - В, 3 - Б, 4 - Г;

1 - В, 2 - Б, 3 - Г, 4 - А;

1 - Г, 2 - В, 3 - Б, 4 - А;

1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - В.