Займенник. Перевірна робота

3

4

5

6

особовий, присвійний

неозначений, означальний

означальний, присвійний

вказівний, присвійний

де/який, бозна/чому, аби/що

ні/хто, де/котрий, аби/який

будь/з/ким, ні/який, яке/сь

де/кого, хтозна/що, аби/чого

називний

родовий

знахідний

місцевий

все, абиколи, її.

його, себе, як-небудь.

абихто, чийсь, як-небудь.

усякий, ніхто, якийсь.

Є в світі речі, від яких душа сія.

Не милуйся сам собою, як кажуть, ніс не задирай.

Про що тобі ,мій краю,заспіваю?

Викликати вогонь на себе.

Він узяв кобзу й заграв їй пісню.

Дніпро витікав з-під його руки.

Усмішкою дівчина просто зачарувала його.

Комусь ніяково, а їй однаково.

погодитися з усіма

від тієї пори року

телефонував до його

кепкувати з нього

Означальний

Особовий

Неозначений

Зворотний

будь/з/ким, аби/хто, де/який

бозна/чому, аби/якій, ні/що

ні/ким, аби/що, де/котрий

ні/за/ким, ні/перед/чим, яке/сь

аби/чий, хтозна/кому, хтозна/чий, ні/хто

будь/який, казна/чиє, казна/що, який/небудь

де/котрий, що/небудь, ні/скільки, хто/сь

ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому

в декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким

аби-яка, якась, казна з ким, будь-що

ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого

з будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий

вас, ви, ми, нам

мій, свого, їхня, твоєму

деякий, хто-небудь, хтось, щось

ніщо, ніхто, ніякий, нічия

стільки, котрий, чий, яка

хто, скільки, який, чия

увесь, інший, сама, жодні

хтось, якийсь, абихто, деякі

підмет

 додаток

обставина

означення

1

2

3

4

Серце своє віддаю дітям.

У тобі - весь мій світ!

Люблю тебе, мій рідний краю!

Без тебе мені сонце не світить.

хто, що , він, вона

котрий, скільки, стільки, хто

чий, котрий, жодний, інший

хто, що, я, ми

хто, якого, чий, скільки

спілкуватися з їми

на тім березі ріки

завдяки ним зробив

до нашіх батьків

з їм привітався

той, цей, скільки, наш

хтось, абихто, деякий, жоден

скільки, хто, який, котрого

стільки, кого, чия, що

собі, твій, мого, цей,

абищо, дехто, казна-що, хтось

скільки, стільки, хтозна-який, ніякий

чий, який, нічий, цей

1

2

3

4

службова частина мови, що вказує на предмет, але не називає його

самостійна частина мови, яка називає предмет та його ознаки

самостійна частина мови, що вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх

це службова частина мови, що означає дію предмета та його ознаки

іменника

прикметника

прислівника

числівника

5

7

9

11

особові

зворотний

присвійні

заперечні

Мій товариш; наш будинок; з твого вікна; вашими стараннями.

Їхній автомобіль; знайти їх; милуватися ними; його відсутність.

У свій час; його кімната; її книжка; вихваляти себе.

Котра година?; стільки запитань; отой шлях; залишитися самому

Ми віримо в правду і совість твою, людино!

У всякого своя доля і свій шлях широкий...

Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти людина.

Відважного ніхто і ніщо не зупинить на шляху до мети.

Двох синів твоїх узяли фронти,

Бо на рідний край впала чорна злива.

Знов щебече юнь і цвіте трава,

Пізнаю тебе в постаті несхилій...

Вчителько моя, зоре світова,

Раднице моя на Вкраїні милій.

А у тебе знов та ж доріжка в клас,

Той же явір наш під вікном у школі.

неозначені та заперечні

вказівні та означальні

присвійні та особові

відносні та питальні

вами, них, йому, наш

тобі, нас, мене, себе

тебе, вони, кого, ними

мене, тобою, вами, нам

Кожна жаба своє болото хвалить.

 Добре того навчати, хто хоче все знати.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

 У кого бджоли, у того й мед.

мій, що, ніхто

стільки, хто-небудь, синій

чий, кожний, перший

він, цей, місто

підмет

означення

додаток

обставина

ні/котрий, аби/хто, будь/на/кому

будь/у/кого, ні/про/кого, ні/який

ні/на/кому, ні/в/кого, казна/на/кому

казна/з/ким, ні/хто, будь/з/ким

ні/що, аби/чого, ні/який

хтозна/скільки, аби/що, будь/кого

чий/сь, ні/в/кого, ні/котрий

ні/кого, хто/небудь, де/чого

казна/якими, який/небудь, будь/чому

котрий/небудь, хтозна/чим, аби/яким

хтозна/який, ні/з/ким, чим/небудь

будь/що, чий/небудь, казна/з/чим

Я попросив товариша принести свою книгу.

Мама попросила доньку зустріти її знайомого.

Бабуся попросила онука купити їй молока.

Про тата говорить усе село.

Особового займенника.

Присвійного займенника.

Означального займенника.

Вказівного займенника.

Казка - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої мрії.

Я тобі сказати хочу, друже, що мрій дитячих я не розгубив.

Так тихо, спокійно, що хочеться сісти в човен і поплисти.

Пам'ятайте, що книги - це тисячолітня мудрість людини.

Здавалося, що якийсь чарівник убрав дерева в золоті шати.

присвійних

означальних

неозначених

заперечних

відносних

котрий, свій, деякий, інший

себе, хтось, вони, ніхто

будь-що, вона, наш, всякий

цей, я, самий, хтось

я, скільки, жодний, чий

хто, що, ти, він

уся, декілька, мій, котрийсь

самий, абиякий, той, чиє

Їм промовляти душа моя буде.

Їм повідомили про героїчний вчинок сина.

Мати пишалися їми за відмінне навчання.

Вчителька дорікала їм за недбалість.

підійшли до його

нагородили всих учнів

необхідно з їми поговорити

подивитися на них

чого/небудь, хтозна/що, будь/який, казна/хто

де/кому, аби/хто, де/кому, якого/небуть

хтозна/чому, аби/якому ,який/небудь, який/сь

аби/чому, ні/який, хтозна/що, що/ненебудь