Життя та творчість Г. Сковороди. 9 клас

батьком нової української літератури 

літописцем

мандрівним філософом

пророком 

на дереві, біля якого сидів Г. Сковорода 

в тексті вірша «De libertate» 

в тексті пісні «Всякому місту звичай і права»

на могильному камені філософа 

мораль байки

оповідну частину байки

епіграфи до творів

свої афоризми

вірність і зраду

любов і тепло у серці 

маєтки й чини

чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом 

Класицизмом

Бароко

Реалізмом

Постмодернізмом

... Немає більшої радості, ніж жити за покликанням ... Григорій Сковорода , оповідання " Бджола та Шершень"

.... Немає більшої радості, ніж жити за покликанням ... Григорій Сковорода , вірш " Всякому місту- звичай і права"

 ... Немає більшої радості, ніж жити за покликанням ... Григорій Сковорода , байка " Бджола та Шершень

 ....Той, в кого совість, як чистий кришталь Григорій Сковорода " De libertate"

"Щастя, а де ти живеш?"

"Осінь нам приходить"

"Всякому місту - звичай і права"

"De Libertate"

Свобода як найвища цінність- ідея вірша "De libertate"

Мудра іграшка, яка приховує в собі внурішню силу, на думку Сковороди, це свобода

 Рівність усіх людей проповідує Сковорода у вірші " Всякому місту..."

 Життєве кредо " совість як чистий кришталь" Сковорода описав у вірші " Всякому місту..."

повернувся в Україну після мандрівки Європою, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори;

заповів написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, і не спіймав».

видав в Острозі «Новий Завіт» і «Острозьку Біблію»;

був українським істориком, літописцем;

«Повна діжка мовить, а порожня - гучить»

«Дерево по плодах пізнається»

«Хто труда не докладе, той до добра не прийде»

«Мудра людина у природженому ділі трудиться»

невеликий прозовий твір

невелике віршоване або прозове алегоричне оповідання, що має повчальний зміст

сатиричний прозовий твір

ліро-епічний твір переважно історичного характеру

А українським Платоном

Б українським Арістотелем.

В українським Прометеем;

Г українським Сократом

А «Бджола та Шершень»

Б «Про свободу»;

В «Всякому місту – звичай і права»;

Г «Собака і Вовк»;

Д «Вхідні двері до християнської доброчесті».

марноти багатства та людських утіх

взаємозв’язку людини й природи 

чесності та справедливості в суспільстві 

життя за покликанням, заняття «спорідненою працею» 

"Що є свобода? Добро в ній якеє?"

"Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним"

"Той, в кого совість — як чистий кришталь..."

"Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся" 

фізичне насильство 

зраду

бюрократичну систему тогочасного суспільства

відсутність у людини естетичного смаку

складаються із двох частин, де друга часто об'ємніша за першу

мають оригінальні сюжети з життя

написані поетичною мовою

написані на сюжети Езопових байок

які природженому ділу віддають себе

які тішаться своєю працьовитістю

які прагнуть забезпечити себе і свою сім'ю достатком

які вважають працю за покликанням насолодою життя

які вважають, що, наполегливо працюючи, досягнуть успіху