Звертання

 звертанням

однорідними членами речення

узагальнювальним словом

граматичною основою

іменником у кличному відмінку однини

 іменником у називному відмінку однини

іменником у знахідному відмінку однини

іменником у родовому відмінку однини

не виступає членом речення

виступає додатком

виступає підметом

виступає означенням

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля виготовила доля?

Привіт тобі голубоока Десно народ свої вітання надсила.

Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неолдачену ласку.

Не плачне мамо не треба, і ви не журіться тату.

Понеси мене на крилах радосте моя.

Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок.

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора.

Старі дуби спасибі вам за осінь.

тільки комою

 комою або знаком оклику 

тільки знаком оклику

тире

 Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка.

 Місяць козацьке сонце .

 На горбочку мак в шапці як козак.

 А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче?

Я так тебе люблю народе рідний...

Я п’ю тебе сонце п'ю теплий цілющий напій.

Гетьмани аби ж то ви встали.

Діду заграйте яку-небудь.

Бідна волошко чому ти на полі а не на клумбі волієш рости?

Дозволь мені мій світе вечоровий упасти зерням в рідній борозні.

Скоро рідна ми печаль облишимо: перемога прийде у наш дім.

Ні світе мій ніколи я не розлюблю твої поля і небеса і води.

 Спинись юначе, прочитай ці назви, замислись, а тоді вперед іди...

Опустіться зорі трохи нижче...

Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.

Чуєш, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой, не крийся ,природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ти зійди на гору брате і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ.

О слово поетове, на світ увесь брини про зорі щастя.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Буду довго тебе, милая, чекати, поки ти нарешті та прийдеш.