Звертання

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Моя зоря зійшла на небі.

Вечірня зоря засяяла яскравим вогнем.

Зоря зійшла над горою.

Дорогі предки! Спасибі за духовний спадок.

Спасибі, предки, за духовний спадок!

Вклоняюсь вам, предки мої!

Предки сповістили нам чудову новину.

Старі дуби стоять похмурі.

Спасибі вам, дуби, за осінь, за відлітання радості і птиць.

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

О, дубе, мудрості хранитель.

називному відмінку

кличному відмінку

місцевому відмінку

знахідному відмінку

підмета

присудка

додатка

не є членом речення

є непоширеним звертанням

є поширеним звертанням

є присудками в реченнях

не є звертанням

Чому ж стоїш без руху ти коли ввесь світ співає?

Ти не дивись що буде там чи забуття чи зрада…

Гетьте думи ви хмари осінні!

Ви знаєте як сплять старі гаї?

Стелися доле рушниками у цей святковий гарний час.

Нікому солодкі мої не дано пізнати до кінця істину.

На жаль доню ти тут не можеш командувати.

Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись…

Я люблю тебе поле простір твій широчінь твої пахощі й цвіт.

Через тумани лихі через великеє горе ти світиш мені моя зоре.

Рідна мати моя ти ночей не доспала і водила мене у поля край села.

Припливайте до колиски лебеді як мрії опустіться тихі зорі синові під вії.

дорога Ольга Серніївна

любий друг

пес Патроне

люба сестро

риторичним звертанням

звертанням

поширеним звертанням

непоширеним звертанням

Шевченку! Відгук дум твоїх чи чуєш ти у нашім слові?

Годі тобі, козаче, по полю ганяти.

Любий друже! Пишу тобі листа.

Лети, пташе, вольним будеш!