Звертання

Миколо, земле, подруго, друже

Бабусю, хлопче, Олена, діду

Богдане, водію, радість, матусю

Зоре, Надіє, сину, хлопець

Ой не ходи Грицю та й на вечорниці.

Чому ж ви такі колючі їжачки?

Учітеся брати мої думайте, читайте.

Сергійку Оленко а біжіть обідати!

А що дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою?

Слухайте, любі, мої і тіштеся!

Ми чуємо, тебе Кобзарю, крізь століття.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

Не плач, не журися молодий козаче.

Мій давній друже мушу я з тобою розстатися надовго.

Коли б ти нічко швидше минала.

Бажаний гість тебе я бачить рада.

Плач же серце, плачте очі, поки не заснули.

Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?

Ти дотримуєшся режиму дня?

Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає.

Одне

Два

Три

Чотири

Батьки завжди повинні підтримувати свою дитину.

Вчителі звертаються до батьків з проханням підтримувати дітей.

Шановні батьки підтримайте своїх діточок під час дистанційного навчання.

 Якщо спитати дитину про батьків, то вона буде розповідати довго й захоплено.

Виконує роль підмета

Виконує роль присудка

Може бути будь-яким членом речення

Не буває членом речення

От де люде наша слава, слава України!

Утни батьку орле сизий нехай я заплачу.

Ясні зорі тихі води - то земля твоя мій сину.

Мир і любов Україно неси, сяй для планети, як сонце краси.

У формі називного відмінка

У формі множини

У формі кличного відмінка

У формі іменника жінчого роду

Ой чого ти, дубе, на яр похилився?

Скільки є в нас, любі, друзі, для звертання ніжних слів!

Стара, похила батьківська хатино, завжди для тебе я - мала дитина.

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Катерино серце моє лишенько з тобою!

Біла хата писанка яскрава хто тебе таку намалював?

Стара похила батьківська хатино завжди для тебе я - мала дитина.

Здрастуй сонце і здрастуй вітре!