Звертання

є головними членами речення

є другорядними членами речення

не є членами речення

можуть бути і головними, і другорядними членами

Усе навколо казкою здається.

То як вам земляки живеться?

Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться.

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші.

Ласкаве слово - що весняний день.

Прощавай, дівчинонько!

Мати в дитинстві співала мені колискову.

Чую, земле твоє дихання.

Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?

Шикуйтесь, кораблі, до походу!

Дорога Вкраїно, я із твоїх долонь пішла у білий світ!

Звертання може стояти на початку, в середині або в кінці речення.

Звертання бувають поширені та непоширені.

Звертання та вставні слова виражаються іменником у формі кличного відмінка.

Речення, що містять вставні слова чи звертання, називають ускладненими.

Краю мій, люблю твої тополі!

Тату, наш лелека прилетів!

На тобою, бандуристе, небо чисте.

Душа, хлопче, буває всяка.

Добридень тобі, Україно моя!

Квітують натхненно весняні поля.

Дніпре, Дніпре, який ти красивий та дужий!

Не рости, ніжна берізко, при дорозі так близько!

На жаль, зорі також не вічні.

Напевне, та квітка солодка була, що меду на ній назбирала бджола?

Мужність, на диво, скромна.

Воли, як відомо, худоба повільна.

Ніхто певна річ не зміг дати правильні вказівки. 

Нарешті встановилася добра погода. 

Молода уперше в небі ластівка ширяє.

Падай у серце пісне!

лапками

тире

комою або знаком оклику чи знаком питання залежно від інтонації

завжди комою

На горбочку мак у шапці як козак.

Місяць козацькеє сонце.

Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка.

А на чому ми спинилися дорогий ти мій козаче?

розповідне, окличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене

спонукальне, неокличне, просте, односкладне, поширене, ускладнене

спонукальне, неокличне, просте, односкладне, поширене, неускладнене

спонукальне, неокличне, просте, односкладне, непоширене, ускладнене