Звертання і вставні слова

упевненість

невпевненість

почуття радості

почуття жалю

підметом

додатком

не є членом речення

означенням

Де ти, Лесю?

Совісте наша! Агов!

Фантазіє моя, богиня легкокрила!

Мово рідна! Ти ж як море!

ознаку предмета

ставлення мовця до висловлюваного, його оцінку

ознаку дії

звернення до когось чи чогось

У мене душа, зрозумійте, піснями аж бринить.

Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

А. Моя думка, краще закріпитися і чекати допомоги

В.Запалай, мій вогнику крилатий, полум"ям привітним і незламним

Б.Вже почалось,мабуть,майбутнє

Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка.(Народна творчість)

 Місяць - козацьке сонце .(Народна творчість)

А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О.Омельченко) 

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).

Слово, чому ти не твердая криця? (Л. Українка)

 То як вам земляки живеться? (В.Дворецька)

Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла)

 Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків)

Мовляв князенко хоче вибрати собі дружину.

Мабуть гарнішого ранку не бувало на світі.

Почула вона неначе хтось гупнув біля неї.

Щастя її було безмежним.

У сінях на щастя не було стелі.

Щастя мета кожної людини.