Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні.

 слово або словосполучення, яке відповідає на питання всіх відмінків.

  слово або сполучення слів, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? котрий?

  слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

слово або сполучення слів, які рівноправні між собою.

 роль другорядних членів речення

  роль головних членів речення

не є членом речення

  роль головних і другорядних членів речення

Мамо чуєш мову солов’їну?

Тату наш лелека прилетів!

Виростай для правди й волі мій синочку!

Сергійко ти найкращий!

Злітай птице вольна у чисте небо.

А ти ж куди мандруєш ласкавий чоловіче?

Люба дівчинонько чого ти сумуєш?

Шануй юначе батьківські шляхи.

 Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі волієш рости?

Українці змалечку вивчають рідну мову.

Не ходи козаче понад берегами.

Вставай Україно вставай!

називного відмінка

кличного відмінка

знахідного відмінка

родового відмінка

 тільки на початку речення

тільки в кінці речення

на початку або в середині речення

 на початку, у середині чи в кінці речення

 Ти в мені запалила … кохання.

Здалеку виднілись привокзальні … .

 … зігрійте мою душу охололу.

 … не виходять мені з голови.

 Ловись рибко велика та велика

 Тарасе ти наша гордість

Моя Україно Люблю тебе

 Вставай Україно вставай

не є звертаннями

є непоширеними звертаннями

є звертаннями

можуть бути звертаннями

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід.

Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

Своєчасно виконуй завдання!

Коли виконують діти завдання?

Діти, своєчасно виконуйте завдання.

підметом

додатком

не є членом речення

Уклін тобі моя зів’яла квітко.    

На Ласочко мила це ти спіймала.

Діду чом дятел шишки їсть?

Мій рідний сину зичу тобі щастя.

Україно Слався нивами!

Любе сонце прведи до нас весну.

 О пісне, на світ увесь лунай.

Добридень, тату мій я так тебе чекала!

Ти зійди на гору брате, і поглянь на схід.

До тебе Україно струна моя перша озветься.

Пригадайте мамо те прощання край воріт де сяяла роса.

Микито знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

 До тебе мій дорогий юний друже приходять усе нові та нові книжки.

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля виготовила дорля? (Б.Олійник).

Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неолдачену ласку (Д.Луценко).

 Не плачне мамо не треба, і ви не журіться тату (А.Малишко)

Привіт тобі зеленокура річко поет сивоголовий посила (М.Рильський).

Старі дуби спасибі вам за осінь (Л.Костенко).

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора (Д.Луценко)

Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок (П.Перебийніс).

 Понеси мене на крилах радосте моя (В.Симоненко).

Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка.(Народна творчість)

На горбочку мак в шапці як козак.(Г.Черінь)

Місяць козацьке сонце .(Народна творчість)

 А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О. Омельченко)

Давай-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.

Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

О панно Інно панно Інно любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

 Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.

 Ой, ви зорі ясні де ви бачили більше кохання?

Братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

  звертання, у якому є тільки одне слово

 звертання, до якого можна поставити запитання

 звертання, до якого не можна поставити запитання

звертання, яке містить два невеликі слова

Обнімає земля небо голубе, моя Вітчизно я люблю тебе! 

Де зелена тополина, роздзвенілися жита... Слався, рідна Україно, наша земле золота.

 Місяцю-князю, нічкою темною тихо пливеш ти стежкою таємною.

Земле ти моя, нема рідніш за тебе.

Ходіть швидше сюди, не зволікайте. 

Шануй і люби батьків своїх. 

Любіть землю, политу кров’ю і потом батьків і дідів ваших, бережіть її.

Зоре моя вечірняя зійди над горою.

А ще читайте книги любі друзі: в них мудрість людська.

Веселі вітри співають свою пісню безмежному морю.

Як не любити вас літні ночі за лагідне тепло і спокій?

Брати мої пам’ятайте славних прадідів наших історію.

Дозволь нам матусю піти погуляти.

Люблю тебе мій краю росяний.

Будь ласка принесіть мені вашу фірмову страву.

 Дай мені сили природо!

Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Мама співає дитині першу пісню відводить уперше до школи.

Вийди вийди сонечку на дідове полечко.

Ген неба край як золото...

Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся, згадай мене брате!

Ой Морозе Морозенку, ти славний козаче! За тобою Морозенку, вся Вкраїна плаче!

Україно, доки жити буду, доти відкриватиму тебе. 

Дяка щирая тобі ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько!

1

2

3

4

Краю мій, люблю твої тополі!

Повій, вітре, на Вкраїну.

Не шуми про минуле, висока тополе.

Яскраве сонце! Дякую за день.

 Сонце! Зійди над горою.

Сестро, виший мені сорочку.

Любі діти! Вивчайте історію своєї країни.

Заспівай мені, мамо!

 Товариш, мабуть, не зрозумів жарту.

Україно, ти для мене диво!

 Червона калина і верба-символи України.

Прозоре і синє небо вабило до себе.

Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Мир і любов, Україно, неси в майбутнє!

 Квітни й міцній, наша рідна державо!

 У Мертвому морі майже немає життя.

Мужай, прекрасна наша мово!

Не збавляй собі сну, не дивись у той бік, моя пташко!

А ти голубонько, ти кралечко моя поки співаєш на калині, то й весело мені!

Та ти, мене дубе, отінив, як хмара.

Бач Оксана, я жартую, а ти й справді плачеш.