Звертання. Поширені та непоширені звертання. Розділові знаки при звертаннях.

Перед самою хатою росли червоні рожеві білі маки.

Ромашка золотиста розцвіла петрів батіг розплющив сині очі

Буває присниться синій барвінок сивий полин сум чебрецевий 

Чарівна квітко весни тобі не сумно одинокій?

Зоре, моя вечірняя, зійди над горою…

Чому ж, ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі?

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!

Україно. Ти для мене диво

Скільки є в нас любі друзі для звертання ніжних слів!

Ой чого ти дубе на яр похилився? Ой чого козаче не спиш зажурився?

Живи хато збирай матусині пісні! 

Ти приносиш нам весну й тепло пташко.

Юний друже, Маріє Іванівно, козаче, синьоока красуне.

Пане Віктор, Федоре Несторовичу, хлопець, розлогий дубе.

Батьківська хата, мої рідні люди, зоре вечірняя, коте.

Києве мій, українська пісня, другу, одинока доле

Благословенний будь мій рідний краю!

Слався наша юність і сади й дібров і міста і села край орлиний мій! 

 Слово моя ти єдиная зброє  ми не повинні загинуть обоє!

Який ти красень Києве ти мій в убранні осені!

Україно Ти для мене диво

Васильки у полі васильки у полі і у тебе мила васильки з-під вій

Світи нам день безсмертними вогнями

Рости міцній моя Вітчизно во ім’я щастя на землі