Звертання. Вставні слова

Нарешті встановилася гарна погода.

Ніхто, певна річ, не зміг знайти захований скарб.

Все можливо сьогодні на уроці.

Ластівки звили гніздечко над моїм вікном.

Ластівка прилетіла до мого віконця.

Ластівко моя, як я люблю тебе!

Щастя її було безмежним.

У сінях на щастя не було стелі.

Щастя мета кожної людини.

Запам'ятайте це місце.

Коли б ти нічко швидше минала.

Ой на морі хвиля грала.

Краю мій, краю, кращого за тебе в житті я не знаю.

Краю мій краю, кращого за тебе в житті я не знаю.

Краю мій, краю кращого за тебе в житті я не знаю.

Гірських вершин дсягають на жаль, не тільки орли.

Гірських вершин досягають, на жаль, не тільки орли.

Гірських вершин досягають, на жаль не тільки орли.

ти, моя, зоре

а, моя, зоре

ти, зоре

І здається йому, що там - найкраще місце на землі.

Мені здається, що це я.

Здається, Митько подумав, що картини вкрали.

майже, неначе, принаймні, все-таки, навіть

може, либонь, здається, напевно, мабуть

до речі, на жаль, будь ласка, вибачте, можливо

Мамо гріє душу твоя молитва.

Мамо моя ти напевно стомилася.

Ти мабуть хотіла мене привітати.

Майже, всі свої твори Тарас присвятив своїм друзям.

Навіть, у листопаді бувають погожі дні.

Можливо, ще кілька днів протримається тепло.

Мовляв князенко хоче вибрати собі дружину.

Мабуть гарнішого ранку не бувало на світі.

Почула вона неначе хтось гупнув біля неї.