Звертання, вставні слова

Настали дні, тихі та смутні дні, коли сонцесвітить і не гріє.

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці пшениці, тінявими ярами.

Хтось, може, винен перед ними.

Намалюй, зимова річко, білосніжні сни.

 є головним членом речення;

 є другорядним членом речення;

не є членом речення.

є граматичною основою речення.

виражають ставлення мовця до повідомлюваного ним;

означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні;

називають того, до кого звертаються;

відповідають на питання непрямий відмінків.

звертанням, вставним словом

вставним словом

звертанням

завжди звертання

не є звертаннями

завжди вставні

вставними не бувають

Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину. 

 Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.  

Дерева трави квіти усе жило в очікуванні весняних сонячних дотиків.

І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки. 

Колего Петре, Ярославе Андрійовичу, добродію Іваничук.

Колего Петро, Ярослав Андрійовичу, добродію Іваничук

Колега Петре, Ярослав Андрійович, добродію Іваничук.

Колего Петре, Ярославе Андрійовичу, добродій Іваничук

Наш тренер ... Дніпро перепливти.

 ... весна вже настала?

Кожен ... мріяти про велике.

…. орел здійнятися вище хмар?

почуття радості

невпевненість

 упевненість

джерело повідомлення

Лине сумна зате рідна пісня.

Бабуся дістала любисток чорнобривці маки.

Діти збирали у саду різні фрукти яблука груші сливи.

На небі на узгір'ях на горі скрізь червоно.

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік. 

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Сподіваюся, сину , ти усе зробив правильно.

 Не є членами речення

 Є другорядними членами речення

 Є головними членами речення

Можуть бути і головними, і другорядними членами речення

 Ти зробив домашнє завдання?

 Мабуть весна принесе з собою і радість.

Пробачте повернусь не скоро.

 Вишийте мамо сорочку мені.

 Великого розквіту набуло українське прапорництво в козацьку добу.

Я зробив усі завдання: розв'язав задачі, написав вправу.

Символіка представляє країну, підтверджує її існування.

Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, хліба, зерна, жовтогарячого сонця.

Князь Ярослав Мудрий мав нахил до книг.

Це знамено рідне - злото й синява.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним.

 За одну книгу можна було купити ціле село з людьми.

В небі, у ріках блакить, як цю красу не любить?

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.

Любимо землю свою рідну.

 Небеса блакитні сяють з глибини.

Мово рідна слово рідне хто вас забуває, той у грудях не серденько, але камінь має.

Співай же весно в весняних просторах, ростіть будови, гомоніть мости. 

Ти підійди сюди!

слово чи слова, якими називають того, до кого звертаються

слово чи слова, якими виражають додаткові значення в реченні

слово чи слова, які в реченні можуть бути будь-якими членами

родовому відмінку

кличному відмінку

місцевому відмінку

називному відмінку