звертання вставні слова

Поклін тобі моя зів’яла квітко      

На Ласочка мила це ти спіймала.

Йдіть собі чорні вітри у вічність   

Діду чом дятел  шишки їсть?

Не тривожся зовсім моя, пташино   

Мене, ти, дубе отінив, як хмара.

А ти голубе, співай на калині 

Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає

Неню рідна люблю тебе безмежно.

Мир і любов, Україно, неси своєму народові.

Грицю, Грицю до роботи.

тире

комами

комами або знаком оклику

двокрапка, тире

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

Звертання виражаємо у формі кличного відмінка.

Звертання бувають поширеними і непоширеними.

Звертання можуть бути будь-яким членом речення.

3 двадцятого квітня по перше травня не припинялися дощі.

Сергійко поліз на дерево по перше достигле яблуко.

Щоб стати культурною людиною, треба по-перше багато читати а по-друге постійно удосконалювати своє мовлення.

доповнюють інформацію;

виражають ставлення мовця до висловлюваного ним;

конкретизують висловлене;

A. Усе навколо казкою здається (Б. Остапенко)

Б. То як вам земляки живеться? (В. Дворецька).

B. Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться (Н. Забіла).

Г. Будьте з рідними ніжні й ласкаві (М. Луків).

по-перше, по-друге

на мою думку, кажуть, як говориться

звісно, точно, справді

може, мабуть,напевно

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

Погода за вікном говорить, що настала глибока холодна осінь.

На жаль на центральних дорогах Києва буває велике скупчення автотранспорту.

Вишийте мамо сорочку кольором неба й степів! (3. Гарник).

Злітай птице у чисте небо! (Г. Гордасевич). 

Сонце сонце освітлюй тіні! (Л . Костенко).

Учітеся брати мої думайте читайте (Т. Шевченко).

завжди є членами речення

ніколи не бувають членами речення

бувають членами речення залежно від ситуації спілкування

бувають тільки другорядними членами речення