Звертання. Вставні слова

Не тривожся зовсім моя, дівчино.

Мене, ти дубе, затінив, як хмара.

А ти голубе, співай на калині.

Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає.

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

Звертання виражаємо у формі кличного відмінка.

Звертання бувають поширеними і непоширеними.

Звертання найчастіше виступає в ролі підмета.

Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля

називного

родового

кличного

будь-якого

Стомилася сину дай одпочину.

Лебедю лебедю Ти повертаєш додому: на тихії води, на зорі Вкраїни ясні.

Я розумію вас звірята і рослини.

Чужа душа то, кажуть, темний ліс.

узагальнювальнии

звертаннями

 вставними

вигуками

 ускладненими

простими

складними

неускладненими

Нашій молоді я певен не страшно довірити країну

Я звісно мрійник був

Це все знайоме вам можливо

Боже як прекрасно в світі жить!

Може ти розгорнеш книжку і почнеш чиати?

Чи, може, це ввижається мені?

Буває,часом сліпну від краси

На жаль, не все збувається в житті...

так, може бути будь-яким членом речення

може бути тільки головним членом речення

не є членом речення

може бути тільки другорядним членом речення