Звертання. Вставні слова

слово, яке виражає ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення;

слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;

чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

розмова двох або кількох осіб

ти, ви

я, ми;

ти, ми;

вони, ми

Називний

Родовий

Давальний

Кличний

звертань

головних і другорядних членів речення

вставних слів

тире

комами

крапкою з комою

двокрапкою

Де це ти був, Тарасе? Де тебе носило?

 Вже почалось, мабуть, майбутнє.

І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю.

Ти, як і Дніпро, оспіваний у піснях народних...

Україно моя, я для тебе на світі живу.

Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!

З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице?

Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим.

Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.

Ви, звичайно, знаєте мою сестру.

Отже, що тут багато говорити й сперечатися.

Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна.

Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, немає підстав.

 Видно борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався до яблунь і кислиць.

В калині кажуть материна любов і мудрість.

Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер до речі і зробив.

На щастя пожежу погасили швидко.

Речення розповідне, складне, поширене, двоскладне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово вказує на джерело повідомлення.

Речення розповідне, просте, непоширене, односкладне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово виражає невпевненість у повідомленні.

Речення розповідне, неокличне, просте, поширене, односкладне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово вказує на джерело повідомлення.

Речення розповідне, просте, поширене, односкладне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово виражає невпевненість у повідомленні.