Звертання, вставні слова та однорідні члени речення в простому реченні (повторення)

Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

 Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

Велика галявина поросла лісовим зіллям - папороттю, конвалією, деревієм.

Ніхто не запізнився: ні дорослі, ні малі.

Пагорби, трави, кущики: усе оповите туманом.

З дерева видно далеко.

Кажуть люди, що скоро буде мир.

За допомогою книжок кажуть ми поповнюємо свої знання.

 Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах .

 І земля, і вода, і повітря усе поснуло.

Усякі дерева були в саду молоді й старі, знайомі і незнайомі,

високі й низькі.

Дівчина несла книжки й зошити.

Дощ січе воду, камінь.

Пахне лісовий бузок, гіацинти, нарциси.

Іноді під черевичками дівчинки стиха хрускає суха гіллячка або жолудь.

Буря реве й стогне на всі голоси.

У тій воді пливла солома й трісочки.

Спить ліс і очерет.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля.

Павутиння обснувало тополі, верби, стіжки, тини.

Панасик з батьком верталися з містечка.

Восени дослухайтесь до шуму смерек.

Сину мій любий, життя не проходить безхмарно.

Ой не сійтесь, сніги.

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Здається, лебеді щось забирають з рідної землі.

по-моєму, по-твоєму, за словами

на щастя, на радість, на жаль

звичайно, безумовно, без сумніву