Ти всіх святіша, рідна ненько!

Ти всіх святіша, рідна ненько!

 

Мета:

Формувати в учнів такі духовні якості, як усвідомлення свого обов'язку перед батьками, а особливо перед матір'ю; показати велич жінки-матері, її роль в житті кожного з нас; розвивати творчі та акторські здібности учнів.

Обладнання: Ікона Матері Божої, вишиті рушники, малюнки учнів, квіти.

 

Ведуча 1:

З чого починається воно – це лагідне і магічне слово: мама? Чи не з першовигуку дитини: мама із самого початку життя. З отих миттєвостей, коли ми починаємо усвідомлювати, що довкола нас – люди. І наймиліша, найщиріша, наймудріша серед них – Мама.

Ведуча 2:

Ота, що на світі одна.

Ота, що народила тебе на світ.

Ота, що над колискою.

Ота, що годувальниця і страждальниця.

Ота, що від порога і до могили…

Ота, що просто – мама.

Ведуча 1:

Мама – це голос до світу, до сонця, до трави і до води, до звірини і птаства, але найперше – до порадниці. До тієї, що поруч. Що усміхається і порадіє чи посумує за тебе. Мама – жива реальність і символ. Мама – серце, і мама – пам'ять, і просто щоденний, одвічний першоголос життя.

 

Звучить "Пісня про рушник" на слова А.Малишка.

 

Ведуча 1:

Уся життєва дорога – до мами. І сама дорога – мама. Від колиски і до останнього подиху. Як же тут не згадати колискової пісні! Найперша виспівана серцем і розумом поезія – це імпровізовані колисанки, такі природні у своєму злитті з навколишнім світом, коли мама «колисала та лелеяла – жити довго надіяла». Тому і сама колискова довговічна.

Ведуча 2:

Допоки сонця і світу – житиме і колискова, наш першоспів, наша радість і найперша сльоза. І звичайно ж, надія, без якої і життя – не життя. Своєю різномовністю, різноманітністю вони наводять на думку, що скільки матерів – стільки колискових. Кожна мама до рядка про лукавого котика-котка додає свої слова, свої власні думи і сподівання.

Учениця декламує "Колискову" Лесі Українки.

 

Колискова

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти малесенький,
Пізній бо час

Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.

Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить...
Леле, дитинонько!
Жить - сльози лить.

Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде
З долею битися,-
Сон пропаде...

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас...
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!
Леся Українка

 

Ведуча 1

Мати... Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Це слово

повторює людина в хвилини страждань і горя.

Учень

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

День, коли мої маленькі губи

Вперше груди мамині знайшли,

День, що мене вперше приголубив

Паскою проміння із імли.

В. СИМОНЕНКО

 

 

Учень

Ти всіх святіша, рідна ненько!

Моя ти квіточко біленька.

Моя маленька й неозора,

Моя і втіха, і опора.

Моя весела і сумна,

Моя небесна і земна.

Моя стежина й Батьківщина,

Моя, як білий світ, єдина.

Як білий цвіт, як білий квіт,

З якого створюється світ.

 

 

Ведуча2:

З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них.

Учень:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї Матері святої,

Що в мир наш Бога принесла...

Т. ШЕВЧЕНКО

Ведуча1:

Всім своїм життям і працею, прикладом і вихованням наші мами утверджують в нас кращі риси людяності і добра.

Учень:

Мати

Я прокидаюся рано -

Й зразу, хоч ще не встаю,

тільки спросоння погляну,

бачу матусю свою.

Мати - досвітня пташина,

З досвітку віч не зімкне,

ходить по хаті навшпиньки,

щоб не збудити мене.

Мати - то сонечко рідне,

сонечко ясне, земне,

слово її заповітне

гріє і живить мене.

І. ГНАТЮК

Ведуча2:

Очі матері всебачучі. Це вони відкривають дитині світ. Серце матерів - доброта і мудрість. Це вони вчать любити людей. Руки матері невтомні. Це вони дають перші уроки праці.

Учень:... Ти стежив за матір'ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії. І невсипно працювали. Жодної хвильки не відпочиваючи, материні руки знаходили роботу.

Не було, либонь, такого, чого б вони не вміли!

Увесь весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. І, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось таки робити.

І завжди пахли чимось... чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і петрушкою, або яблуками, грушами і медом у Спасівку...

А ще її очі... Вони, постійно освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були

наче видимим, предметним вираженням її душі. Це погляд самої щирости, самого добра.

(За Б. Гуцалом)

Ведуча1:

Імення Матері святилося відколи на світі ця земля названа Україною, цей народ виборов собі власне ім'я - українці.

Звучить пісня на слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка "Україночка".

Учень:

Три матусі

Є у кожної дитини,

навіть сиротини,

наша мати солов'їна -

рідна Україна.

Є у кожної дитини

матінка єдина,

та, що любить нас і дбає,

розуму навчає.

І у кожному серденьку

є і буде жити

Божа Мати - наша Ненька, -

Мати всього світу.

Л. ПОЛТАВА

 

Ведуча2:

Матері... Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Стоять, дивляться і чекають. І бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі.

 

Звучить пісня на слова Д.Павличка "Два кольори".

Учень:

Матері

В хаті сонячний промінь косо

На долівку ляга з вікна...

Твої чорні шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі - сила.

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу -

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть, як ти, уміть.

В. СИМОНЕНКО

Ведуча1:

Мати... Матуся... Ненька. З цим іменем у нас асоціюється все добре, щире,

людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо вічно цілувати їхні руки, які підтримували нас у години радості і печалі. Мати - це берегиня домашнього тепла і затишку.

Учень:

Сива ластівка

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком, -

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Б. ОЛІЙНИК

Ведуча2:

Пройдуть роки. Ви розлетитесь з рідного гнізда. Та де б ви не були, завжди

пам'ятайте про те місце, де ви народилися і виросли, про найдорожчу людину, яка чекає вас вдень і вночі - рідну матір свою.

Учень:

Моїй матері

Приснилося, що я вернувся додому...

Іду, дивлюся: мій край, моя земля,

Сміються в сонці золотому

Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,

Де мати жде мене й не жде.

Я скрикну "Матінко" до неї,

Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз потоки,

І в них бринітимуть слова:

"Я ждала, ждала цілі роки

І в'яла, сохла, як трава..."

Іду зеленою межею,

Кругом хвилюються жита,

І в'ється щастя над душею -

І на плечі нема хреста...

О. ОЛЕСЬ

Звучить пісня …..

Ведуча1:

Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь. Рідна Мати і рідна

Україна - два крила любові, два крила несуть українську душу через віки і не

в'януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі материнська любов.

Учень

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україна, це - моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато – одна.

Учень

Мій отчий дім! Ти дав усе мені.

Моя Вкраїна, піснею багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати

Учень

Допоки батько живий,

Допоки мати жива,

Поспішайте сказати

Найніжніші слова:

-         Рідна мамо – живи!

-         Рідний тату – живи!

Найдорожчі у світі – це ви!

Тільки ви!

 

Лунає пісня «Родина, родина від батька до сина»