Типи проєктів та їх практичне використання на уроках української літератури

Про матеріал

Даний матеріал демонструє, як у практичній діяльності можна використовувати різні типи проєктів.

Перегляд файлу

Крамарчук Лариса Броніславівна,

вчитель української мови і літератури

вищої категорії

Новоборівського ліцею імені Ігоря Прокопчука

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps1.png$ Типи проєктів та їх практичне використання на уроках української літератури

Як відомо, існують різні класифікації навчальних проєктів та їх видове розмаїття, але найдоцільнішою, на мою думку, є така типологія проєктів:

За характером контактів.
За характером координації.
За предметно-змістовою галуззю.
За кількістю учасників.
За формою представлення результатів.
За тривалістю.
За провідною діяльністю.

Якщо розглянути детальніше структуру кожного типу , то можна виділити такі складові

I. За формою представлення результатів:

•театралізована вистава;

• класне свято;

• конференція;

• телепроект;

• відеопроект;

• творчий звіт;

• композиція;

• фантазія;

• ярмарок;

• фестиваль;

• екскурсія тощо.

II. За предметно-змістовою галуззю:

• монопредметні (літературно-творчі, історико-краєзнавчі, спортивні, природничі, проекти дизайну);

• міжпредметні;

• позапредметні.

III. За характером координації:

• з безпосередньою;

• з прихованою.

IV. За характером контактів:

• внутрішні (серед дітей однієї вікової групи (класу), серед учнів школи, району, міста, країни);

• міжнародні (серед представників різних країн).

V. За кількістю учасників:

• індивідуальні;

• парні;

• групові.

VI. За тривалістю:

• нетривалі (кілька уроків з програми одного предмета, 2 — 6 годин);

• середньої тривалості (від тижня до місяця);

• тривалі (від місяця до кількох місяців).

VII. За провідною діяльністю:

• дослідницько-пошукові;

• ознайомлювально-інформаційні;

• ігрові (рольові);

• творчі;

• прикладні

Варто детальніше зупинитися на групі проєктів за провідною діяльністю.

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps2.png$ 1. Дослідницько-пошукові проєкти.

Діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проєкти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:

• постановка проблеми;

• формулювання гіпотези;

• планування та розробка дослідницьких дій;

• збирання інформації, її аналіз та узагальнення;

• підготовка та оформлення результатів проекту;

• публічна презентація результату;

• рефлексія;

• висновки.

Для цих проєктів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань.

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps3.png$ 2. Ознайомлювально-інформаційні проекти.

Спрямовані на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Передбачено ознайомлення учасників з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру:

• формулювання мети;

• робота з різноманітними джерелами інформації;

• обробка матеріалів, їх аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки;

• оформлення результату;

• презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі тощо).

Проте в процесі роботи припускається корекція структури проєкту. Крім того, ознайомлювально-інформаційні проєкти можуть бути органічною частиною дослідницьких, їхнім модулем.

Результат такого проєкту можна представити таким чином:

• збір і оформлення цікавих фактів із життя письменника (життєва позиція, ідейно-естетичний ідеал, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення і захоплення, обдарування тощо);

• пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору;

• складання карти подорожей літературних героїв;

• створення фотоальбомів, виставок;

• проведення уявних екскурсій тощо.

Ці проєкти інтегрованого характеру. Учні одержують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, учнів-літературознавців, учнів-читців тощо).

Результатом інформаційно-ознайомлювального проєкту може бути таблиця, представлена учнями 10 класу на уроках вивчення творчості Карпенка - Карого

Письменник,

сфера діяльності,

риси характеру

Кредо

Улюблені твори та заняття

Сценічні образи, створені Карпенком-Карим

Тематика творів

Іван Карпенко – Карий ( Тобілевич)

Сфера діяльності:

Писарчук, канцелярист, керівник аматорського драматичного гуртка, актор, борець проти переслідувань української культури, учасник театральної трупи М.Старицького, драматург, хлібороб на хуторі Надія.

Риси характеру:

Природність, тонке розуміння психології людини, любов до друзів, відсутність амбіцій честолюбства, вміння віддано кохати, відсутність почуття заздрості.

Найважливіший ідеал --- це ідеал добра, любові і духовного єднання.

Сцена --- мій кумир, театр --- священний храм для мене! В театрі грати повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця.

Захоплювався філософськими трактатами Дідро, Вольтера, Руссо; особливий вплив мала поезія Т.Г.Шевченка.

Улюблене

заняття --- театральне мистецтво.

Возний («Наталка Полтавка»),

Назар Стодоля і Хома Китчатий

( Т.Г.Шевченко «Назар Стодоля»),

старшина Михайло Михайлович, Дід-мірошник,

Герасим Калитка, Терентій Пузир, Терешко (власні драми і комедії);

Хома (М.Старицький «Ой не ходи, Грицю»)

«Бурлака»--

протистояння між багатіями та бідняками у пореформено-му селі.

«Наймичка» -беззахисність сироти, викрит-тя огидної, розтлінної моралі багатіїв.

«Безталанна» -

неможливість бути щасливою простій людині.

«Мартин Боруля» --- сатира на недалеку людину, яка прагне будь-що досягти вищих щаблів суспільства.

«Розумний і дурень», «Сто тисяч», «Хазяїн» прагнення до наживи.

«Сава Чалий» - засудження зрадництва.

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps4.png$ 3. Ігрові (рольові) проєкти.

Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності залишається гра. Результати роботи намічаються на початку, проте повністю вони виявляються лише наприкінці. Структура проекту залишається несталою до завершення роботи.

Результат ігрового проєкту — це:

• реклама книжки;

• імітація зйомки продовження оповідання чи повісті;

• літературно-театральні вистави;

• обігрування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої;

• літературні ігри (кросворди, чайнворди, лабіринти, ребуси і т.д.);

• ігрова імітація соціальних і ділових стосунків тощо.

Під час вивчення творчості Л.І. Глібова група учнів п’ятого класу отримала завдання створити проект «Дійові особи байок Л.І Глібова» . Результати своєї роботи вони представили у вигляді кросворду.

КРОСВОРД

Впишіть у клітинки назви дійових осіб, яким належать слова:

По горизонталі:

2. « Так, бачу, ти усім тут добре надоїв,---

Чого ж ти , братику, сюди і забігав?»

5. «Годі вам брехати

Та одно одного знічев’я вихваляти!»

6. « От де по правді можна жить

І доленьку хвалить,

В добрі кохаться, всіх любити,

Ніколи зла і кривди не чинити!»

По вертикалі:

«А ти Зозуленько, ти, зіронько моя,

Виводиш гарно так і жалібненько,

Що іноді аж плачу я…»

2. «Тебе я слухала б довіку, куме мій,

Аби б хотів співати…»

4. «Е, і Дем’яна я боюсь:

Як тільки навернусь,

Він і згадає $C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps5.jpg$ поросятко».

Відповіді

По горизонталі : 2.Кіт. 5.Горобець.6.Лисиця.

По вертикалі: 1.Півень. 3. Зозуля. 4. Вовк.

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps6.png$ 4. Творчі проєкти.

Такі проєкти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Однак оформлення результатів потребує чіткої структури обраної форми. Головне завдання проекту полягає в тому, щоб навчити школярів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовуючи засоби художньої виразності.

Результат творчого проєкту — це створення :

презентації:
відеофільму;
фотопроекту;
діафільму;
сценарію до створених фільмів;
рукописних збірок різної тематики з ілюстраціями;
сценарію літературно-музичного свята;
колективного колажу;
ілюстративного матеріалу;
журналу мандрівки разом з улюбленим героєм; творів різних літературних жанрів (казок, оповідань, есе, віршів, статей тощо);
альманаху;
макета журналу, газети, альбому тощо.

Із задоволенням діти створюють сценарії творів , це є одним із видів творчого проекту. Наприклад, учні 6 класу , читаючи оповідання Спиридона Черкасенка «Маленький горбань», працюють над проєктом сценарію до улюбленого епізоду.

№	План	Зміст кадру	Звуки, шуми	Репліки героїв
1.	Загальний	Весна. Свято . За шахтарською слобідкою зібралася молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами; дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках.	Звуки гармошки, сміх, пісні, танці
2.	Загальний	Малеча грається ближче біля хат: дівчатка в крем’яха, а хлопці в м’яча.	Біганина, галас, регіт.
3.	Крупний	Дід Антип сидить на призьбі під вікнами, а поруч --- Павлик. Вони спостерігають за грою в м”яча.	Короткі вигуки,сміх	--- Ось глянь, дідусю… ось глянь на Проньку!.. тх-хи-хи-хи-хи-и! --- Хе!.. Здорово, шибеник!.. А, який , матері його мішок груш!.. Ну й біга… Ага, не влучив!.. Ні, брат, Проньку не влучиш!
4.	Крупний	Павлик підходить до однієї купки дівчат перехильцем, як качка, коливаючи своїм химерним горбом, і якось кумедно махає руками, вивертаючи долоні.
5.	Загальний	Павлик грається з дівчатами в крем’яхи.	Тихенький сміх
6.	Крупний	Захарко б’є хлопця з м’ячем, валить його на землю й надавлює коліном	Сварка, лемент	-Смерть чи життя?-питає Захарко
7.	Крупний	Павлик піднімає голову , пильно дивиться на Захарка, піднімається із землі		-Облиш! Не чіпай його!—гукає Павлик
8.	Крупний	Захарко лишає свою жертву, підходить до дівчат, сміється з них та Павлика.		-Чи не заступник заявився!.. Ось як дам тобі по горбу…
9.	Крупний	До Захарки підійшов друг Пронька і запропонував піти по катран.		-Кинь, не лізь до них. Ходімо краще по катран.
10.	Загальний	Хлопці, а за ними й дівчата прямують на цілинний панський степ	Тихенька розмова
11.	Крупний	Павлик поглянув на хату і пішов з дітьми.
12.	Загальний	Діти розбрелися по велетенському зеленому килимі. Дівчата шукають квіти, в’яжуть їх у пучечки, а хлопці ганяють далеко один від одного й шукають катран.	Сюрчать коники, співають жайворонки

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps7.png$ 5. Прикладні проєкти.

Мають певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який орієнтований на соціальні інтереси учнів. Особливо важливою є правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

Результати прикладних проектів — це складання:

• програми з літератури для внуків;

• проєкту освіти 20.. року;

• заповіту нащадкам;

• словників різних видів: топонімічних, власних назв, застарілих слів, діалектизмів, неологізмів (на матеріалі художніх творів) тощо;

• хроніки життя класу;

• законів класу (школи);

• інструкції тощо.

Учнями 10 класу був створений проект «Сторінками шкільного життя», його мета: прослідкувати процес розвитку та становлення класного колективу

Класний колектив ( хвацькі хлопці, запальні дівчата)
Духовний наставник
Президент учнівської держави
Державна влада
Клейноди учнівської держави
Навчальний заклад славиться не кількістю учнів, а їхньою славою
І труд, і піт благословенні ( результати спільної праці)
Перерва --- час для відпочинку
Літні розваги
Новорічний калейдоскоп
Спорт --- це наше життя
Природа надихає на творчість
Докладемо серце наше до навчання і вуха свої до розумних слів
Мандрівка --- рідна тітонька

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проєктів.

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps25.png$ 6. Життєтворчі проєкти.

Не менш актуальним сьогодні є створення життєвих проєктів. Проєкт життя розуміється як погляд у майбутнє через сподівання, наміри, цілі та думки. Життєвий проєкт – “плід поглиблених роздумів, саморефлексії, …активної самоактуалізації себе у реальній життєдіяльності, набуття на цій основі особистого життєвого досвіду. …чим багатша життєдіяльність людини, чим більше насичена вона подіями високого змісту і соціального значення, тим більше зростає сама особистість, збагачується її життєвий світ” .

Юна особистість, створюючи свій життєвий проєкт, виявляє себе як стратег, тактик або ситуативіст відповідно моделі, за якою живе. Тому завдання педагога – створити методику життєвого проєктування, спрямовану на стратегічні життєві перспективи особистості учнів.

Особливістю життєтворчих проєктів у вивченні української літератури є те , що учні створюють життєтворчі проєкти, в основі яких – конструювання особистісних концепцій життя, досягнення в ньому успіху, а ресурсом діяльності з проєктування є ідейно-емоційні оцінки вивчених літературних творів.

$C:\Users\USER\AppData\Local\Temp\ksohtml4896\wps26.png$ Наприклад:

І.Карпенко-Карий, “Хазяїн”

Проєкт: “Я хочу бути багатим”.

Ключове питання: “Багатство…Чи це добро?”

Тематичні питання: 1. Матеріальні багатства.

2. Духовні багатства.

3. Шляхи збагачення.

4. Хочеш бути багатим – віддай!

Творчість І.Франка

Проект: “Це високе звання –громадянин”.

Ключове питання: “Громадянин для держави чи держава для

громадянина?”

Тематичні питання: 1. Громадянин починаєтьс з громади.

2. Права громадянина й держава.

3. Держава та обов´язки громадянина.

4. Патріотизм.

Л. Українка, “Лісова пісня”

Проект: “Перлини духовності в мені”.

Ключове питання: “Місце духовності в людині”.

Тематичні питання:

1. Світ матеріального.

2. Світ духовного.

3. Світ ментальності.

4. Поєднати непоєднуване.

Метод проєктів за авторською методикою постає як технологія самого себе, а школярі, створюючи життєтворчі проєкти, мають змогу здійснювати певні дії над душею, думками, поведінкою, способом життя, перетворюють себе для досягнення щастя, мудрості, досконалості, а здатність до самовдосконалення – “один із складників успіху” . Відповідно до вимог педагогіки життєтворчості в проектній технології за авторською методикою однаково цінними є як результати діяльності, так і сам процес, що свідчить про життєво компетентісний потенціал методу проектів.

У процесі створення життєтворчих проєктів на уроках української літератури учні формують “Я-концепцію”: визначають “Я” актуальне (самоідентифікація себе), “Я” соціальне (погляд на себе з точки зору соціального оточення), “Я” потенційне (якості та цінності особистості за суттєвих змін життєвого світу), “Я” ідеальне (тенденції розвитку та самоздійснення особистості) . Крім того під час прочитання та аналізу творів відбувається екзистенційний діалог між учнями та літературними героями, що дає можливість визначити “Я” динамічне (ідентифікація з ідеалами, уявлення про бажані статуси та ролі). Таким чином в учнів формується складова життєвої компетентності – рольова компетентність, тобто здатність особистості розв’язувати життєві проблеми, пов’язані з рольовою поведінкою, функціонуванням життєвих ролей.

Джерелами формування “Я-концепції” є індивідуальна робота у складі групи на уроці; самостійна робота над оформленням проекту , інтерактивна групова робота на уроці, взаємодія з учителем, учнівське взаємоцінування, цінування та оцінювання вчителем.

Одним з ключових моментів цього процесу є рефлексія. Вона розглядається як складова “Я-концепції”, феномен суб’єктивності людини (суб’єктивність – “засіб існування самосвідомості”, “ключовий момент духовного розвитку особистості”) .

Таким шляхом відбувається орієнтація зростаючої особистості в тому, “якою вона є, якою може бути і якою хотіла б бути” , створення й реалізація життєвого проекту є важливою умовою гармонійного розвитку учня протягом життя, вироблення життєвої стратегії самореалізації, в основі якої – творча активність.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Крамарчук Лариса

Пов’язані теми

Українська література, Методичні рекомендації

Додано

1 листопада 2025

Переглядів

415

Оцінка розробки

Відгуки відсутні