ТОЙ, ЩО НЕ МАЄ СТРАХУ СПІВАТИ... Презентація

ТОЙ, ЩО НЕМАЄ СТРАХУ СПІВАТИ…

ТАК МАЛО МИ ПРО НЬОГО ЗНАЄМО, але. ТАК ВЕЛИЧНО ДУМАЄМО...

МЕТА28.07.2022 22:324

Вчини мене бичем Твоїм,Ударом, вистрілом, набоєм,Щоб залишивсь хоч чорний дим. Над неповторною добою. Хай безсоромні очі їсть Тих, що живуть без сліз і чести, Хто скинув і любов, і злість, Бо не під силу було нести. Хто все зітхав — заснуть, втекти, Сховатись за Мазепу й Крути, Коли грозою йшли — віки! — Над полем рути і отрути. Твоїм бичем мене вчини, Щоб басаманувати душі, Щоб захитать і знову зрушить Смертельний чар дичавини!Євген Маланюк 20 листопада 1933р.

Григо́рій Пі́пський народився 1898року у с. Мальговичі. Учасник бою під Крутами, розстріляний більшовиками. Омелян Ноджак згадує Григорія такими словами:І сторінка - «ХТО ВІН»

«Про Григорія знаю від мами. Під час першої світової війни, коли сюди прийшли москалі, вони знущалися з мого діда. Гриньо обстав за нього. Тоді зайди схопили Піпського і відвели на околицю Мальгович. Пролунали постріли — ми подумали, що Григорія розстріляли. Але, на щастя, цього не сталося.

Потім він опинився у Києві, де вчився. Піпські — наші сусіди. То була чесна, працьовита свідома родина. Хоч мати Григорія походила з польської сім'ї, вона повністю поділяла погляди свого чоловіка, українця козацького духу. Григорія всі знали як добру, порядну, грамотну людину. Тоді практично усі студенти були заангажовані в національні справи. Ось чому добровільно зголосився під Крути……»Чому Григорій виявився таким стійким українським патріотом?

ІІ сторінка - «ГІМНАЗИСТ»«Замріяне інтелігентне обличчя, відкритий погляд, охайно зачесане волосся, рішучий «малюнок» вуст »

За свідченням архівних документів,1 вересня 1917 року Григорія було зараховано до 7 класу 2-ї Київської Української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського товаристваІІ сторінка - «ГІМНАЗИСТ»

ІІ сторінка - «ГІМНАЗИСТ»Як Ви розумієте вислів« Історія твориться прямо зараз, на наших очах?»

Григорій добровольцем зголосився до студентських загонів, був у складі розвідувальної чоти. Коли бійці студентської сотні відступали перед переважаючими силами ворога, розвідувальна чота у сутінках втратила орієнтир та вийшла прямо на станцію Крути, на той час уже зайняту червоними.ІІІ сторінка - «КРУТЯНЕЦЬ»

Командир юнаків згадував: "При докладнім особистім перегляді довідався, що не оказалося й цілої чети студентської сотні до 30 людей, хоч командир сотні все запевняв, що вони ось-ось надійдуть. Вислав я розвідку, затримав ешелон – та все було даремно".ІІІ сторінка - «КРУТЯНЕЦЬ»

У березні того ж року, коли розтанув сніг, було зібрано понівечені тіла Героїв і поховано у Києві на Аскольдовій могилі. Попрощатися з Григорієм Піпським, який не мав родичів у Києві, прийшла сім’я, в якої він винаймав квартиру по вулиці Пимоненка. Саме вони раніше й опізнали тіло Григорія, понівечене багнетами.1 квітня 2008 року рішенням Старосамбірської районної ради школі у селищі Нижанковичі присвоєно ім’я Героя Крут Григорія Піпського.ІІІ сторінка - «КРУТЯНЕЦЬ»

У нашій хаті, так само як і в інших, на стіні висів портрет Григорія. Моє покоління сприймало його як національного героя. Заслужено! З великим хвилюванням згадую рідне село. Два роки тому ми з чоловіком побували в Мальговичах. Ось дорога, верба, джерело, де ми освячували воду. Не втрималася – побігла, поклонилася кожній хаті, доторкнулася до кожної яблуні у садочку коло рідної хати, що збереглася. Побувала на могилі бабці й дідуся, помолилася.

Згадала, як мама розповідала про сусіда Гриня, такого завзятого, замріяного, гарного, задивленого в далечінь. Чи збереглася хата, де народився Григорій Піпський? Так, щоправда, капітально відремонтована. Там живуть внуки рідної сестри нашого славного земляка. Його брат живе в Канаді, по війні приїжджав до Мальгович. Сусідка Григорія, вчителька Христина Дмитренко

У мене в оселі на стіні знаходиться світлина Григорія. Отож світлина Григорія, про яку йдеться, мабуть,останнє прижиттєве його зображення, подароване ним моїй бабусі Ірині напередодні тих днів, коли він пішов під Крути. Цю світлину моя бабуся, царство їй небесне, зберегла попри всі скрути життя, голод, репресії, розрухи, війни, окупації. Ігор Ткаченко з портретом Григорія Піпського на Аскольдовій могилі

Про що не мовчать світлини?

Ми навіки пам’ятатимемо ранкове небо. Ми ніколи не забудемо всі наші мрії. Пам’ятатимемо завше коханий погляд.І навіки проклинатимемо кляті війни. Відлітай душе, неси спокуту. Відлітай плаєм, пам’ятай Крути. Віталій Калініченко 2013р.

???

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D1%96%D0%BF%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9http://heroes.profi-forex.org/ua/pipskij-grigorijhttp://www.kray.org.ua/7460/postati/pipskiy-grigoriy-geroy-krut-zi-starosambirshhini/https://lysty.net.ua/pipskyj-kruty/https://www.youtube.com/watch?v=o. PSOi. J5 AQcg