ТРЕНІНГ - ЗБОРИ З БАТЬКАМИ «ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ»

Сценарій

ТРЕНІНГ - ЗБОРИ З БАТЬКАМИ

«ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ»

 (для батьків учнів 6-го класу)

 

АНКЕТА

Автор  Мудрик Оксана Миколаївна, класний керівник 7 класу, вчитель математики та інформатики Ставрівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Красноокнянського району Одеської області, спеціаліст вищої  кваліфікаційної категорії, старший вчитель.

Місце роботи: Ставрівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад)

Адреса: 67940, с. Ставрово Красноокнянського району Одеської області

 

Телефон роб.: 04861-4-21-40  

Е-mail: stavrovoschool1904@gmail.ru

 

Домашня адреса: 67940, с. Ставрово Красноокнянського району Одеської області

Телефон моб.:  066-89-23-561

E-mail-адреса:  oksana_nikol_82@mail.ru

 

Паспорт:  КК 615421, виданий  Балтським   РВ УМВС України в Одеській області 04.04.2001 р.

Ідентифікаційний номер:  3007222585

 

АНКЕТА

Консультант: Луполова Людмила Володимирівна, соціальний педагог Ставрівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Красноокнянського району Одеської області, спеціаліст.

Місце роботи: Ставрівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад)

Адреса: 67940, с. Ставрово Красноокнянського району Одеської області

 

Телефон роб.: 04861-4-21-40  

Е-mail: stavrovoschool1904@gmail.ru

 

Домашня адреса: 67940, с. Ставрово Красноокнянського району Одеської області

Телефон моб.:  066-47-34-461

E-mail-адреса:  --------

 

Паспорт:   КК 244036, виданий     Красноокнянським РВ УМВС України в Одеській області 06.04.1999 р.

Ідентифікаційний номер:  2436005421

 

АНКЕТА

Консультант: Бурдейна Наталя Вікторівна, заступник директора з виховної роботи Ставрівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Красноокнянського району Одеської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель.

Місце роботи: Ставрівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад)

Адреса: 67940, с. Ставрово Красноокнянського району Одеської області

 

Телефон роб.: 04861-4-21-40  

Е-mail: stavrovoschool1904@gmail.ru

 

Домашня адреса: 67940, с. Ставрово Красноокнянського району Одеської області

 

Телефон моб.:  066-20-67-200, 096-429 - 33-53

E-mail-адреса: n.burdeina@mail.ru

 

Паспорт:   :   КЕ 726409, виданий Приморським  РВ УМВС України в Одеській області 11. 07.1997 р.

 

Ідентифікаційний номер:  2799018443

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач: Мудрик Оксана Миколаївна, класний керівник 7 класу, вчитель математики та інформатики Ставрівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Красноокнянського району Одеської області, спеціаліст вищої  кваліфікаційної категорії, старший вчитель.

 

Консультанти:

Луполова Людмила Володимирівна, соціальний педагог Ставрівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Красноокнянського району Одеської області, спеціаліст.

Бурдейна Наталя Вікторівна, заступник директора з виховної роботи Ставрівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Красноокнянського району Одеської області, вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель.

 

ТРЕНІНГ - ЗБОРИ З БАТЬКАМИ

«ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ»

Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Завдання:

• Сприяти усвідомленню основних засад психічного розвитку дитини.
• Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні.
• Розширити і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацювати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку.
• Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних сімейних ситуацій.
• Виховувати педагогічну компетентність батьків.

Учасники: батьки учнів 6-го класу.

Обладнання:

 

1. Висловлювання видатних людей:
В. Сухомлинський	Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота – виховання людини.
А. Макаренко	Дитина – рентгенівський знімок сім’ї.
Б. Пастернак	Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших.
Плутарх	Якими діти народжуються, не залежить ні від кого, але щоб вони шляхом правильного виховання стали гарними нам під силу.

 

2. На дошці зображення квітучої галявини.

3. Мультимедіні засоби. Відеопрезентація “Десять заповідей про права дитини”.

4. Ресурси: великі аркуші паперу (А-3), бейджики, паперові квітки (червоні, оранжеві, голубі), роздаткові картки, розрізана картинка, ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери.

 

ПЕРЕБІГ  ТРЕНІНГУ

Батьки сидять за столами, розташованими по колу. На столах – паперові квітки.

Вступне слово вчителя. Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить, насамперед, від системи стосунків у сім’ї.

“Всі ми родом з дитинства”, “Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї”.

Ці педагогічні вислови відомі, напевне, всім. Відтак, зрозуміло, що без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: самостійної, відповідальної, упевненої у собі, ініціативної, творчої, з чіткими моральними настановами. Ми спробуємо з вами сьогодні віднаходити правильний шлях конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

 

Вправа „Галявина виховання”

Вчитель: Давайте критично осмислемо стереотипи установок у сімейному вихованні, замислимося про наші дії у вихованні дітей. Для цього запрошую вас скласти “Галявину виховання”. На кожному столі є паперові квітки (червоні, оранжеві, голубі) з написами дій дорослих у вихованні своїх дітей. Прошу вас вибрати дії, які найчастіше використовуєте у вашій практиці, і прикріпіть квіти до нашої “галявини”.

(Батьки вибирають 1-5 квітки з назвами дій і прикріплюють до зображення на дошці квітучої галявини “Галявини виховання”).

Орієнтовні назви дій на квітках:

• Червоні квіти: покарання, накази, зауваження, глузування, присоромлювання, нотації, застереження, ігнорування, образа, допит.
• Оранжеві квіти: критика, вмовляння, керування, повчання, моралізування.
• Голубі квіти: особистий приклад, вислуховування, комплімент, заохочення, похвала, доброзичливі інтонації, зацікавленість, посмішка, підтримка.

Вчитель: Давайте подивимось на нашу “галявину”. Який колір квіток переважає?

(Класний керівник проводить обговорення. Акцентує увагу на червоному кольорі – кольорі застереження, заборони, його по можливості не повинно бути).

 

Вправа: Метафора „Річка та береги”

Мета: на емоційно-смисловому рівні допомогти учасникам усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини.

Хід проведення.

(Зучить спокійна лірична мелодія).

Вчитель: Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, – то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік?

Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів, розтікається, поступово перетворюючись на болото.

Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді ж, вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.

(Класний керівник проводить обговорення).

Вчитель: Спілкування з дитиною проходить по-різному, і завдяки наступній вправі спробуємо зробити висновок, яке спілкування для дитини краще.

 

Тренувальна вправа „Як звертатися до дитини?”

Мета: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування, розглянути особливості спілкування батьків та дітей, сприяти становленню батьківської компетентності і відпрацювати комунікативні вміння конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Ресурси: картки з фразами.

Хід проведення:

Вчитель: Дуже важливо при вирішенні проблемних сімейних ситуацій будувати діалогічну взаємодію. Пропоную попрактикуватися умінню взаємодіяти з дитиною на основі „правильних” і „неправильних” звернень.

(Учасник отримує дві картки з різними зверненнями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації).

 

Картки № 1.

А. Говорите з жахом: «Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!».

В. Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”.

 

Картки № 2.

А. Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!”.

В. Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані.”

 

Картки № 3.

А. Говорите зі стурбованістю у голосі: „Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!”.

В. Скажіть з радістю у голосі: «А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!».

 

Картки № 4.

А. Кричите: „Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте?!”

В. Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!”.

 

Картки № 5.

А. Говорите жалісливим тоном: „Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!”.

В. Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: „Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі”.

 

Картки № 6.

А. Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: „Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!”.

В. Говорите спокійним голосом із розумінням: „Ти боїшся...? Ти, напевно, трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...”.

Після програвання кожної пари завдань учасники обговорюють:

• чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз;
• чим інші звернення можуть їй нашкодити.

 

Вчитель: (Розповідь про стилі батьківської поведінки).

Сім'я – особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Саме від сімейного спілкування віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що саме сімейне спілкування – запорука доброго настрою і душевного спокою. І з другого боку – ніде люди не ранять так боляче, як вдома, в сімейних конфліктах.

Психологічний клімат родини дуже важливий для психічного здоров'я дитини, він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту або дискомфорту.

Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку. Є такі стилі батьківської поведінки:

•   Авторитетний. Батьки визначають та заохочують самостійність дітей. Вони відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти у таких батьків добре адаптовані, упевнені у собі, вони добре навчаються у школі та мають високе самооцінювання.
•   Авторитарний. Батьки віддають накази, сподіваючись беззаперечного виконання, встановлюють жорсткі вимоги та правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише мінімальну незалежність. Діти таких батьків часто боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі.
•   Ліберальний. Такі батьки не достатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини, у них беззастережна батьківська любов. Дітям надають необмежену свободу, не встановлюють будь-яких обмежень. Такі діти схильні до неслухняності та агресивності, поводяться неадекватно та імпульсивно.
•    Індиферентний. Між дітьми і такими батьками холодні взаємини. Батьки обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Вони часто байдужі до власних дітей, не встановлюють жодних обмежень. При такій поведінці батьків дитину ніщо не втримує від вияву асоціальної поведінки. Прошу кожного з батьків проаналізувати:
• Який характерний стиль батьківської поведінки для нього?
• Що необхідно змінити в своїй поведінці?

(Найкраще адаптуються в житті діти авторитетних батьків.

Батьки по черзі аналізують свою поведінку, визначаючи характерний їм стиль).

 

Творче завдання „Вірш про себе”

Мета: розвивати позитивне ставлення до себе, почуття власної гідності.

Ресурси: бланки з незакінченими реченнями.

Хід проведення:

(Кожен з батьків отримав напередодні випереджувальне завдння: продовжити рядки «Вірша про себе».

Класний керівник просить батьків зачитати „Вірш про себе”, який вони опрацювали).

 

Вірш про себе

Я, ніби пташка, тому що....................................................

Я перетворююсь на тигра, коли.........................................

Я можу бути вітерцем, тому що.........................................

Я, ніби мурашка, коли.......................................................

Я - склянка води..................................................................

Я почуваю, що я  - шматочок таючого льоду........................

Я – прекрасна квітка.........................................................

Я почуваю, що я скала.......................................................

Я – стежка.........................................................................

Я, ніби риба.......................................................................

Я – цікава книжка..............................................................

Я – пісенька.......................................................................

Я – мишка..........................................................................

Я, ніби буква „О”...............................................................

Я – світлячок......................................................................

Я відчуваю, що я смачний сніданок...................................

Невже це насправді Я?!!!

 

Ситуаційна рольова гра „Ярлики”

Мета: ознайомити учасників тренінгу з „ярликами”, які використовуються в сім’ї щодо дитини, дати можливість відчути емоції, які виникають в учасників під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.

Ресурси: бейджики з написами, розрізана картина будь-якого розміру.

Хід проведення:

Вчитель: Самооцінка дитини завжди залежить від звернень до них дорослих, зокрема батьків. Часто батьки в родинах при зверненні до дітей використовують принизливі слова (ярлики): невдаха, неохайний, неуважний… Відомо, що при постійних таких звертаннях у майбутньому дитина до цього звикає і вважає себе такою, а це невпевненість в собі, зниження самооцінки. В наступній грі пропоную, щоб ви на деякий час опинилися на місці дитини і пояснили свої відчуття.

(Кожному з батьків прикріплюють бейджики зі словами, з якими, зазвичай, дорослі звертаються до дітей (місце розміщення бейджика має бути таким, щоб не було видно учасникові надпис, наприклад, плече). Ці слова можуть мати як негативний, так і позитивний відтінок.)

Завдання для учасників. Скласти із розрізаних частин цілу картину, при цьому співпрацювати один з одним, звертаючись у відповідності до тих „ярликів”, які написані в учасника на бейджику.

Запитання для обговорення:

Вчитель:

• Як Ви почувалися у своїй ролі?
• Чи було Вам у ній комфортно або ж навпаки незатишно, неприємно?
• Чи залежала робота від розподілу ролей?
• Як ярлики впливають на самооцінку дитини, її спілкування з оточуючими?

До уваги вчителя! Перед проведенням вправи важливо попередити учасників не промовляти вголос і не натякати гравцю, якому прикріпили бейджик, про те слово, яке написане на ньому.

Завдання учасників полягає не стільки у складенні картини, скільки у відчутті ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий „ярлик”.

Вчитель: Дякую Вам, зніміть бейджики. Чи легко Вам було у ролі дітей з поганими „ярликами”? Я маю надію, що надалі Ви будете обирати тільки гарні слова своїм дітям.

Шановні батьки, пам’ятайте, що особистісний простір у сім’ї – це головне для дитини.

 

Колаж „Потреби дитини для всебічного розвитку”

Мета: сприяти усвідомленню потреб, бажань, можливостей дітей для налагодження конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї, а також сприяти усвідомленню батьками  прав дітей у сім’ї.

Ресурси: великі аркуші паперу (А-3), ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери.

Хід проведення:

Вчитель: Пропоную Вам створити колаж „Потреби дитини для всебічного розвитку”. Для цього вам треба об’єднатися у групи по 3-5 чоловік.

(Батьки об’єднуються у творчі групи, створюють колаж на тему „Потреби дитини для всебічного розвитку”. Використовуються різноманітні іллюстрації з журналів та інші матеріали).

По завершенні роботи кожна група батьків презентуює свої напрацювання.

Вчитель узагальнює: Для всебічного розвитку дитини потрібно            .

Що ми, дорослі, батьки і педагоги, маємо для цього зробити? (Обговорення).

 

Вправа: „Десять заповідей про права дитини”

Вчитель: Я сподіваюсь, що ми всі усвідомили, що для всебічного, гармонійного розвитку дитини важлива як матеріальна складова, так і духовна, емоційна.

Пропоную вам преглянути відеопрезентацію „Десять заповідей про права дитини”.

СЛАЙДИ з іллюстраціями.

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не думай, що дитина – твоя, вона – Божа.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, як вона зможе віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той третьому. Це незворотній закон вдячності.
4. Не виміщай на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, адже, що посієш, те й зійде.
5. Не стався до проблем дитини зверхньо .
6. Не принижуй!
7. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш, і не робиш.
8. Пам’ятай, – перефразовуючи одну людину, що сказала про Вітчизну, – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, що б робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – нездібною, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина – це свято, яке поки з тобою.

 

Історія для натхнення

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.

Хід проведення:

Вчитель: На завершення хочу зачитати вам історію, над якою, я гадаю, замислиться кожен. (Читання вчителем).

 

„Історія для натхнення”

Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.

• Тату, можна в тебе щось спитати?
• Звичайно, що сталося?
• Тату, а яка в тебе зарплатня?
• Це не твоя справа! - обурився батько. – І навіщо це тобі?
• Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
• Ну, взагалі, 500. А що?
• Тату, – син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима. – Тату, ти можеш мені позичити 300?
• Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. – Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш.

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”

Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може, йому  дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.

Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

• Ти не спиш, синку, – запитав батько.
• Ні, тату, – відповів хлопчик.
• Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось, тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся.

• Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він.

Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

• Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
• Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, – відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 500. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами.

Вчитель: Я впевнена, що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

 

Вправа “Моя дитина”

Вчитель: Ми склали загальні правила сімейного виховання. Дійшли взаєморозуміння з питань виховання дітей у сім'ї. Тож об'єднаємось в одне батьківське коло задля створення кращого світу для наших дітей в інтересах кожного із них (батьки утворюють спільне батьківське коло).

Я вручаю вам оцю гарну, живу тендітну квітку – це образ вашої дитини. Передавайте її з рук в руки, і дивлячись на неї, продовжіть розповідь за початком:

• Я хочу, щоб мій син (моя донька) став (стала)      , був (була)      .
• Для цього я          .

(Батьки передають квітку, висловлюючи свої бажання стосовно дітей та їх реалізацію).

 

Підсумок зборів

Вчитель: Великий педагог-гуманіст сучасності – Шалва Амонашвілі зазначив: «Дитина не тільки готується до життя – вона вже живе. Потрібно відкрити дитині саме життя. Допомогти їй проводити спостереження над явищами життя, черпати з них досвід для його поліпшення, вибрати в ньому вірний шлях». Виховуючи, будемо виховуватись самі, адже справжнє виховання дитини – у вихованні самих себе.

Радіймо тому, що ДИТИНА – це свято, яке поки з вами.

Я вдячна вам за співпрацю. Сподіваюсь, кожен з вас взяв щось корисне для себе щодо конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї, установок у сімейному вихованні та побудуви діалогічної взаємодії при вирішенні проблемних сімейних ситуацій, а наші збори пройшли недаремно.

Класний керівник оголошує тему наступної зустрічі з батьками.