Тренінг "Людина - не товар"

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г КОРОЛЕНКА

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА АНДРАГОГІКИ

                              Виконала:

                                           студентка УІ курсу

                                    групи ПП – 65

                                     Гребенюк О.Є.

                                          Викладач: доцент

                                    Ткаченко А.В.

Полтава – 2019

Мета тренінгу:    актуалізація проблеми торгівлі людьми, підвищення рівня поінформованості  та усвідомлення студентами  гостроти   проблеми торгівлі людьми, обговорити причини, форми та ознаки цього явища. Показати небезпечні наслідки та шляхи потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Познайомити з національними і міжнародними документами щодо  попередження торгівлі людьми.

Час проведення: 90 хвилин       

Оптимальна кількість учасників:  20-25 осіб

Необходні матеріали: проектор,  ноутбук, презентація;  бланки до тесту «Торгівля людьми: міф чи реальність?» , 3 картки с проблемними ситуаціями, ватман з портретами (фото) людей, кольорові стікери, клей,  ручки, насіння гороху.

Хід тренінгу:

        І. Знайомство учасників тренінгу. Вправа «Дерево талантів»

            Мета: саморозкриття учасників групи, формування позитивного самосприйняття і сприйняття інших людей.

            Матеріали:  намальоване на листі ватману «дерево талантів», вирізані з кольорового паперу листочки, клей.

       Ви вже в певній мірі знаєте один одного та у кожного з вас є, чим поділитись один з одним в плані умінь і талантів. Що ви вмієте робити добре чи навіть краще за інших людей? Це можуть бути не тільки навчальні  уміння (рішати задачі, писати твори), але й уміння робити щось руками (лагодити праску, шити, готувати), а також загальнолюдські уміння (дружить, любить, вислухати, підтримати в тяжку хвилину).

        Перед вами – дерево талантів. Але на ньому немає листя, а тільки голі гілки. Наша задача – прикрасити своїми талантами це дерево (роздаються вирізані з кольорового паперу листочки, на яких кожний учасник заняття пише один чи кілька своїх талантів).

        Висновок тренера: Підійдіть тепер до дерева ваших талантів, полюбуйтесь, яке воно красиве, не дивлячись на осінні холоди  і, коли всі дерева вже скинули своє листя, ваше дерево радує око різноманіттям ваших  кращих умінь.

       ІІ. Групові норми – складання «Конституції»:

    1. Довірливий стиль спілкування.

    Для того щоб група працювала з найбільшою віддачею та учасники якомога більше довіряли один одному, в якості першого кроку для практичного створення клімату довіри, пропонується визначити єдину форму спілкування на «ти». Це психологічно урівнює всіх членів групи, в тому числі і тренера, незалежно від віку.

   2. Спілкування по принципу «тут і зараз».

   Цей принцип орієнтує учасників тренінгу на те, щоб предметом їх аналізу постійно були процеси, які відбуваються в групі в даний момент, почуття, які хвилюють в даний конкретний момент, думки, які  з’являються в даний момент. Крім спеціально оговорених випадків забороняються проекції в минуле і в майбутнє. Принцип акцентування на теперішньому сприяє глибокій рефлексії учасників, навчанню, зосередженню уваги на собі, своїх думок і почуттів, розвитку навичок самоаналізу.

    3. Персоніфікація висловлювань.

    Для більш відкритого спілкування ми відмовляємось от безособової мови, яка допомагає приховувати власну позицію і тим самим ухилятися від відповідальності за свої слова. Тому ми замінюємо висловлювання типу: «Багато хто вважає…» на «Я вважаю, що…», «Дехто з нас думає…» на «Я думаю…» і т.д.

   4. Щирість у спілкуванні.

   Під час роботи в групі ми говоримо тільки те, що відчуваємо і думаємо з приводу того, що відбувається, т. б. тільки правду. Чим більш відвертішими будуть розповіді про те, що дійсно хвилює й інтересує, чим більш щиро буде пред'явлення почуттів, тим більш успішніше буде робота групи в цілому.

   5. Неприпустимість безпосередніх оцінок людини. Це правило полягає в тому, що учасники групи оцінюють не саму людину, а її поведінку та вчинки.

   6. Принцип конфіденційності.

   Все про що говориться в групі відносно конкретних учасників, має залишатися всередині групи – природня етична потреба, яка є умовою створення атмосфери психологічної безпеки і саморозкриття. Само собою зрозуміло, що психологічні знання і конкретні прийоми, ігри, психотехніки можуть і повинні використовуватися поза групою - професійної діяльності, в навчанні, в повсякденному житті, при спілкуванні з рідними та близькими, з метою саморозвитку.

ІІІ. Оголошення теми та завдань тренінгу. Активізація  проблеми.

   Тренер: Отже, сьогодні ми зібралися обговорити проблему сучасного рабства й торгівлі людьми.

   Торгівля людьми в Україні на сьогодні є досить болючою проблемою. Адже наша держава очолює список країн, котрі потерпають від торгівлі людьми. В той же час, згідно минулорічної доповіді Державного департаменту США про нелегальну торгівлю людьми у світі, Україна належить до держав, де для боротьби з цим явищем докладається недостатньо зусиль. За результатами наукового дослідження, профінансованого Єврокомісією, Україна посідає  87-е місце у світовому рейтингу боротьби з торгівлею людьми.

          Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно від слідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лине один з сотень таких випадків.

          Так, наприклад, за даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600-800 тис. осіб. За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн. Згідно з дослідженнями Міжнародної Організації Праці, близько 12,3 млн. людей у світі займаються примусовою працею, в т.ч. 2.4 мільйони – в результаті торгівлі людьми.

         Торгують і жінками, і чоловіками. І дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки. Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей. Їх вивозять в інші країни або регіони з метою всиновлення, випрошування милостині, використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, порнобізнесі тощо. Спектр роботи  стає все більшим. Людей експлуатують у домашньому господарстві і виробництві, торгівці переходять до вербування у сільську місцевість, поширюється внутрішня торгівля та змінюються шляхи вивезення.

Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світи після торгівлі зброєю і наркотиками.

Як ви знаєте, зараз багато дівчат, жінок їдуть за кордон у пошуках роботи. Але у більшості випадків вони опиняються не на тій роботі, яку їм обіцяли, а потрапляють у рабство – матеріальне, фізичне чи сексуальне.

Відомо, що жінки частіше за чоловіків стають жертвами торгівлі. Для того, щоб не потрапити у цю пастку, і проводиться цей тренінг.

        ІУ. Проведення  міні-теста «Торгівля людьми: міф чи реальність?»  (10 хв.)

         Мета: визначити  первинні уявлення студентів з проблеми. Учасникам роздаються бланки і вони повинні в бланку відзначити, міф це чи реальність дані твердження.

             Після проведення теста ведучий називає вірні  відповіді, а студенти самі себе перевіряють.

       У. Інформаційний блок (перегляд презентації)

           Торгівля людьми — це протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці: це сучасна форма рабства.

          Етапи торгівлі людьми (слайд 7)

         Першим етапом торгівлі людьми є вербування, він нерозривно пов’язаний з наступним та створює сприятливі умови для їх реалізації.

У широкому значенні вербування – це схилення людини до згоди на її використання в якості виконавця певних видів робіт або надання послуг.

       Цей етап може здійснюватися шляхом повного чи часткового обману майбутньої жертви, так і у насильницький спосіб.

       У першому випадку людині, наприклад, обіцяють працевлаштування  у певній сфері, а потім змушують займатися іншою діяльністю, у другому – особа хоча і знає, чим вона буде займатися, однак її обманюють стосовно умов праці або країни призначення, у третьому – застосовуються засоби примусу (в т.ч. викрадення), коли людина не може виявляти свою волю.

       Вербування може здійснюватися різними шляхами (слайд 8):

• через оголошення про працевлаштування або навчання за кордоном  в ЗМІ чи Інтернет;
• через туристичні, шлюбні, модельні агенції, фірми працевлаштування за кордоном;
• через листування («наречена по пошті»);
• через спеціалізовані сайти;
• через фізичних осіб-вербувальників (свах, колишніх постраждалих від торгівлі людьми, «випадкових» знайомих);
• через близьке оточення (друзів, знайомих, сусідів).

          Вербувальники дають брехливі обіцянки і надії, намагаються представити роботу за кордоном як єдиний спосіб заробити необхідні гроші. Свої дії найчастіше мотивують «простим людським бажанням допомогти». Вони також можуть запропонувати фінансову допомогу по оформленню проїзних документів, віз тощо. Таким чином, майбутня жертва вже підпадає під економічну залежність. Зробивши свою роботу, вербувальники передають жертву до рук перевізників.

         Переміщення людини – це зміна її перебування шляхом перевезення та іншого переміщення її як через державний кордон країни, так і в межах території країни.

        Воно може бути відкритим чи таємним, примусовим чи добровільним, легальним чи нелегальним. Нерідко жертв переміщення укривають (переховують в спеціальних приміщеннях, не випускають за територію, змінюють зовнішність).

        Наступний етап торгівлі людьми – передача людини, яка є об’єктом торгівлі, до рук покупця або його представників. Таким чином, здійснюється акт купівлі-продажу, в результаті якого жертва переходить у власність іншої людини.

        Кінцевим етапом торгівлі людьми є експлуатація людини.

        Щоб змусить людину підкоритися, торгівці використовують різні методи: вилучають документи, ставлять у боргову кабалу (жертва повинна відпрацьовувати «витрачені» на неї гроші, сплачувати за житло, їжу), обкладають великими штрафами, застосовують фізичне насилля, катують, погрожують, шантажують, обмежують свободу пересування та спілкування тощо.

       Причини торгівлі людьми: (слайд 12)

• інформаційні:
  • погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування за кордоном та їх наслідки;
  • публікації багатообіцяючої реклами в пресі та «агітація»
  • низька обізнаність стосовно своїх прав.

• правові:
  • відсутність належної системи захисту потерпілих;
  • недостатнє покарання злочинців.

• причини, пов’язані з «людським фактором»:

• складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, вживання батьками алкоголю, наркотиків; очікування фінансової допомоги від одного з членів родини ….)
• слабкі професійні навички;
• зависока або занизька самооцінка;
• бажання зробити запаморочливу кар’єру;
• швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші;
• жага до «красивого життя»;
• надмірна схильність до ризикованої поведінки;
• зайва довірливість ….

     Форми торгівлі людьми: (слайд 13)

•             рабство або звичаї, подібні до рабства;
•             підневільний стан;
•             залучення в боргову кабалу;
•             торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;
•             торгівля людьми з метою використання у порнобізнесі;
•             торгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця);
•             торгівля людьми з метою використання у жебракуванні;торгівля людьми з метою вилучення органів;
•             торгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність;
•             проведення дослідів над людиною без її згоди;
•             усиновлення/удочеріння з метою наживи.

        УІ. Вправа для зняття напруження.  Гра «Гороховий король».

            Мета: розвивати комунікативні вміння;  толерантність;  створити сприятливу атмосферу в колективі.

            Матеріальне забезпечення: горох (по 5 штук  кожному учаснику).

Хід заняття:

            Кожному студенту роздається по п’ять горошин. Студенти ходять по аудиторії й вступають один з одним в розмову. Зустрічаючись, їм необхідно один одному по черзі задавати такі питання, щоб у відповідь вони  почули слово «Так» чи «Ні».

            Якщо студент, який відповідає на питання, говорить одне з цих слів, то віддає співрозмовнику одну горошину. Після цього вони розходяться та шукають наступного партнера  для розмови.

            У кого горошини закінчились, той  вибуває з комунікації. У кого після завершення буде саме більше число горошин, той – «Гороховий король».

            Взаємодіючи, студентам необхідно виконувати наступні правила:

     - неможна мовчати;

       - неможна уникати контакту й ухилятись від питання.

            УІІ. Практична частина тренінгу.

1.  Інтерактивная гра « Проблемні ситуації» (15 хв.).

           Групу поділити на три підгрупи. Кожній підгрупі роздається проблемна ситуація. Участики читають її, обговорюють і відповідають на слідуючі питання:

          - Чи є, на вашу думку, випадок, описаний в історії, випадком торгівлі людьми? Чому? Якщо – так, то дайте відповідь на слідуючі питання:

Кожна підгрупа представляє результати своєї роботи, заповнивши слідуючу    таблицю:

         Перш, ніж  представлять свою таблицю,  представникам від кожної команди  пропонуємо обіграти ситуацію в ролях, особливо «програти» методи вербування. Інші команди відгадують, який метод вербування вони показали. Потім команда зачитує свій варіант.

         В кінці гри тренер підводить підсумки:

- Чи сподобалась вам гра?

-  Чи легко було аналізувати ситуації?

- А обігрувати в ролях?

- Що нового ви дізнались в ході гри?

Проблемні ситуації.

Історія Світлани, 23 роки.

    З дитинства Світлана  мріяла стати моделлю й поїехати за кордон. Одного разу в Інтернеті вона прочитала об’яву про кастинг фотомоделей для роботи в Італії. І вона пройшла. Їй запропонували підписать контракт на 1 рік, правда на незрозумілій ії італійській мові, обіцяли оплатити дорогу та прожиття. Їй обіцяли, що вона буде зароблять 1500 євро в місяць. Вона погодилась. Коли вона приїхала до Італії, все  виявилось по іншому. У неї забрали паспорт і телефон, завезли в приватний будинок, начебто для фотосесії.  Там було ще багато дівчат. Їм було заборонено куди- небудь виходити, повсюди була  охоронці. Їх заставляли зніматися в порнофільмах, обслуговувати клієнтів. Тих, хто відмовлявся – жорстоко били, тушили об тіло сигарети, залякували. Багато хто зникав… Через рік Світлані допоміг врятуватись клієнт.

Історія Тетяни, 22 роки.

           Тетяна знала Наталю з дитинства, вони вчились в паралельних класах. Після  закінчення школи вони довго не бачились, але одного разу зустрілись на дискотеці. Наталя вигляділа добре, сказала, що в неї є друг в Греції – власник сітки ресторанів і що йому на роботу потрібні офіціанти. Наташа запропонувала Тетяні поїхати разом з нею до її друга попрацювати і заробити непогану суму грошей. Дівчина погодилась… Наталя допомогла оформити візу й купити білети. На вокзалі в Греції їх зустріли двоє чоловіків і завезли на автомобілі в сусіднє місто. Вони приїхали в якийсь бар, після чого Наталка зникла. Тетяні сказали, що вона має відпрацювати 3 місяці, щоб повернуть витрачені на неї кошти. Гроші і паспорт у неї забрали, зарплату не виплачували. За нею та ще двома дівчатами спостерігала жінка, за непослух їх жорстоко били, залишали без їди…

Історія Вадима, 20 років.

           Вадим після закінчення коледжу не зміг собі знайти роботу. Одного разу в місті на зупинці він побачив оголошення  про набір різноробочих до Росії. Подзвонив по вказаному телефону, молодий чоловік був приємно здивований, що йому не потрібно оплачувати дорогу, не потрібно ніяких документів оформляти, не потрібент стаж роботи, й обіцяли що заробіток буде втричі перевищувати заробіток в Україні. Коли  Вадим приїхав до Москви, його завезли на закрите будівництво, забрали документи, телефони. Охорона не дозволяла йому покидати територію. Хлопцю доводилось працювати по 12-14 г. на добу, погано харчуватись і жити в сирих бараках. Через 4 місяці він вже фізично не міг нормально працювати, після чого його вивезли на сільску дорогу й викинули без документів і грошей.

2. Гра « Відгадай, хто це: торговець чи жертва?»(10 хв).

          Перед початком гри формуються нові 2 нові команди. Тренер задає всім питання:

           - Чи можливо дізнатись по зовнішності  торговця людьми і потенційну жертву? (молодь висловлює свої думки)

         Потім ведучий пропонує студентам пограти в гру, показує їм ватман з портретами різних людей і пропонує визначити по зовнішності, хто з них торговець людьми, а хто – жертва (студенти записувають на папері номери портретів). Потім ведучий оговорює  з учасниками тренінгу їх вибір, прохає

обґрунтувати  його. В кінці гри підводиться підсумок: «Насправді,  тут немає ні торговця людьми, ні жертв. Це звичайні люди. А суть гри така: зовнішність оманлива!» (слайд 15, 16).

     УІІІ. Інформаційний блок

Пам’ятка «Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …» (слайд 17-19)

          У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (ЗМГ, реклама), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді...

 Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.

 Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.

 Поцікавтеся  в центрі  зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.

 Вимагайте  оформлення спеціальної робочої візи - туристична та гостьова візи не дають права на роботу.

 Підписаний  контракт є обов'язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).

 Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).

 У контракті  повинна міститися  повна інформація про умови роботи:

o термін дії контракту;

o тривалість робочого дня;

o вихідні дні;

o оплата  праці;

o умови проживання;

o медичне страхування;

o повне ім'я та адреса роботодавця;

o умови розірвання контракту.

        Уникайте фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

 Від'їжджаючи, обов'язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування (точну адресу та реквізити організації, усі можливі контактні телефони, ваше місцезнаходження - майбутню адресу проживання, координати людини, через яку ви знайшли роботу - менеджера організації, знайомого, який порадив цю роботу). Обов'язково телефонуйте додому.

 Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України - інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

        Тренер роздає роздруковані пам`ятки кожному учаснику тренінгу.

      ІХ. Релаксація

            Обговорення:

• Чи був корисним та пізнавальним тренінг?
• Які висновки зробили для себе?
• Як використаєте отриману інформацію для себе?

       Х. Прощання.  Вправа «Подарунок». Учасники тренінгу стають у коло і по черзі дарують уявний подарунок сусіду зліва.