ТРЕНІНГ "Милосердя і доброта - людства два крила"

                                Година спілкування – тренінг

                    «Милосердя і доброта – людства два крила»

                                                               «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне»

                                                                                                                        Т.Г. Шевченко              

                                                                  В цьому світі є тільки одна річ, перед якою
                                                                належить схилятися, це геній, і одна річ,
                                                                перед якою слід упасти на коліна, це - доброта.  
                                                                                                                      В. Гюго
                                                                        

Мета: З’ясувати зміст понять «добро», «милосердя»; формувати у дітей   

           почуття доброти, милосердя до оточуючих, розвивати комунікативні 

           навички  мовлення; виховувати бажання творити добро, оберігати оточуюче      

           середовище, формувати в учнів ціннісні орієнтири, популяризувати     

           доброчинність як практичне втілення духовних надбань людини, національних         

           та загальнолюдських цінностей.

Обладнання: плакати «Правила», «Наші очікування», маркери, ручки, папір, стікери,       

           скоч, ножиці, проектор, ноутбук.

                                                          Хід тренінгу.

Коментар до теми. Сьогодні ми поговоримо про доброту, милосердя, чутливість, адже в наш час люди забувають про добро, стали егоїстичними, злими, жадібними і несправедливими.

   Тож нехай епіграфом нашого заняття будуть слова Л. Толстого: «Роби добро таємно і шкодуй, коли про нього дізнаються, і ти навчишся радості творити добро».

 І. Вступна частина

1.1. Привітання «Подаруй усмішку»

Мета: створити сприятливу і невимушену атмосферу, підняти настрій.

Хід вправи

 1. Привітання.  Вправа «Коло добра».

- Діти, давайте станемо в коло, візьмемось за руки. Подаруємо посмішку своїм товаришам і передамо тепло своїх долонь один одному.

  Кожному учаснику по черзі пропонується побажати доброго дня, привітно всміхнувшись один одному.

Вчитель: Треба або мовчати, або говорити речі, які кращі за мовчання. І не забувайте, що час проходить, але сказане слово залишається. Тому давайте будемо говорити один одному тільки добрі і приємні слова, посміхатися і дарувати чудовий настрій.

 1.2. Знайомство.

Вправа «Сила мого імені»

Мета: розвивати навички само презентації, формувати позитивну самооцінку.

Хід вправи

   У учнів  прикріплені  бейджики на одязі з іменами. Потім придумати добрі слова, що починаються на першу літеру свого імені і презентувати себе в такій формі: «Мене звати Олена. Не хочу хвалитися, але я охайна, обережна, оптимістична».

1.3. Правила

Мета: вчити учасників працювати за визначеними правилами, формувати відповідальне ставлення до власної поведінки.

Хід вправи

 Вчитель:  Для продуктивної праці нам необхідно прийняти правила групи, з якими б погодився кожен з учасників.

    На початку тренер  пропонує кілька правил, далі учасники тренінгу його доповнюють. Правила вписуються маркером на великий аркуш паперу та вивішуються на видному місці. Отже, кожний з учасників тренінгу буде:

доброзичливим;

коректним;

тактовним;

толерантним;

терпимим;

конструктивним;

говорити від свого імені;

активним;

говорити на тему;

говорити лаконічно;

дотримуватись «правила руки» (піднімати руку, коли бажає висловити       свою  думку);

дотримуватись «правила двох рук» (тренер або будь-який з учасників піднімає дві руки, коли в аудиторії стає шумно).

1.4. Вступ. Очікування.

Вправа «Пісочний годинник»

Вчитель: Доброта, милосердя, співпереживання – найкращі риси українського народу. Дуже хочеться, щоб ці риси були у кожного з вас.

   Один мудрець сказав, що людина - це її вчинки. Усе своє життя люди пізнають, що таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до людей, берегти і дбати одне про одного.

  Сьогодні ми спробуємо зробити  декілька кроків на шляху доброти. А в помічники я пропоную взяти: мислення, увагу до слова, творчість і фантазію.       Ми вчитимемося спостерігати, згадувати, думати, творити, відчувати, робити висновки.

 Отже, тема нашого заняття: «Милосердя і доброта – людства два крила».

Мета: навчити учнів визначати власні очікування і мету заняття.

Хід вправи

Учні  записують свої очікування від заняття на аркушах у формі піщинок, потім  прикріплюють у верхній частині пісочного годинника, що намальований на дошці. Наприкінці тренінгу ті очікування, що справдилися, переміщують у нижню частину пісочного годинника.

ІІ. Основна частина.

2.1. Вправа «Послухай своє сердечко».

- Сьогодні у нас заняття особливе тому, що воно має торкнутися не тільки розуму, а найперше – серця. Зачепити струну кожного сердечка, щоб заговорила душа.

- Покладіть долоньку на груди і послухайте своє сердечко.

Я гадаю, воно допоможе вам дати відповідь на запитання:

- Що, саме для вас, означає слово «Добро».

(Діти передають по колу макет серця і говорять: «Добро – це …»)

- Так, дійсно, діти, добро – це людяність, взаємодопомога, чуйність.

- А що таке милосердя?

- Милосердя – добре, співчутливе, турботливе ставлення до людей, до хворих, слабких, немічних.

2.2. Вправа «Мікрофон»

Мета: розвивати вміння слухати співрозмовника, вдосконалювати комунікативні навички, скоротити комунікативну дистанцію між учасниками тренінгу.

Хід вправи

  Учні розділяються на пари і на протязі 10 хвилин спілкуються, намагаючись дізнатися думку співрозмовника про актуальність теми заняття. Потім кожен готує коротке повідомлення свого партнера. Після чого учасники по черзі представляють їх.

Вихователь: Милосердя й доброта — це два крила, на яких тримається людство. Справді, різні люди є на світі, з різними натурами, характерами, інтересами і смаками. А все ж хочеться вірити, що хороших людей більше. Письменник, вчений Білецький-Носенко писав: «Думай добре, роби добре - і буде добро». Робити добро треба, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. На злі далеко не заїдеш. Зла людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє радіти, сміятися, любити.

   Людська порядність, доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує; тварин, рослин.   Недаремно говорять, що криниця без води — просто яма, так і людина без доброти — сама тільки оболонка.

 Інформаційне повідомлення. Учні працюють з тлумачними словниками в групах.

 Добро – гарні і корисні справ и, які можна зробити на благо людей.

  Доброта – чутливе, щиросердне ставлення до людей, прагнення зробити добро іншим.

  Порядність – позитивна риса характеру людини, яка не здатна на погані, нечесні або аморальні вчинки.

  Милосердя – добре, співчутливе ставлення до кого-небудь.

Вихователь: Чи згодні ви з рядками «Немає вищої святині, ніж чисте сяйво доброти»?

Відповіді учнів.

2.4. Мозковий штурм «Без добра не було б життя»

Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття «добро», «зло», того, що без добра неможливе життя.

Хід вправи

Вихователь: Життя людини споконвіків будувалося на протилежних моральних понятях – добра і зла.

   Учням пропонується, працюючи в групах, визначити найголовніші чинники добра і зла. Представники кожної групи створюють відповідну схему на дошці.

  Добро, доброта, чесність, правдивість, вдячність, щедрість, привітність, ввічливість, працелюбність, терпимість, милосердя, великодушність, вимогливість, любов, вірність, благородство, щастя, співчуття, довіра, любов до ближніх, скромність, делікатність...

  Зло, жорстокість, байдужість, грубість, заздрість, жадібність, лінощі, нечесність, хитрість, лукавство, підступність, зазнайство, зрада, чванство, користолюбство, марнославство, ненависть, жадоба, ненаситність, гординя...  

Вихователь:  «Добро і зло, сила і кволість - одного більше, іншого менше - все це поєднується в людині», - писав Валерій Шевчук. Чи можна, на вашу думку, прожити без доброти? Що для вас означає бути добрим?       

Відповіді учнів.

2.5. Гра – рухавка «Ураган для тих…»

Мета: розім’ятися, створити атмосферу гарного настрою, зняти м’язове та емоційне напруження.

Хід гри

 Для цієї вправи прибрали зайві стільці. Усі сидять, а тренер стоїть (йому не вистачає стільця ). Промовляє: «Ураган для тих, хто народився весною».Усі, хто народився в цю пору року, встають зі свого місця і намагаються сісти на інше. Той, кому не вистачило стільця, стає ведучим і каже: «Ураган для тих, у кого довге волосся (коротке волосся, хто любить ходити на тренування, бачив море, любить солодке…)».

2.6. Рольова гра «Країна мрії»

 Мета: розвивати мислення, уяву, фантазію, вміння висловлювати власні думки.

Хід гри

Вихователь: Пропоную розділитися на дві групи. Необхідно уявити неіснуючу «країну мрій». Намалювати її, зобразити жителів цієї країни, написати закони, за якими вони живуть. Після чого презентувати роботи.

Чи хотіли б ви жити в такій країні?

Учень: А зараз пропоную вам послухати притчу про щастя.

    В одному селі жив чоловік, який мав власний будинок, дружину, дітей. Та не мав, як він вважав, щастя. І ось дізнався чоловік, як його знайти. Треба було йти 7 днів і 7 ночей до того місця, де твоє щастя.
   Так він і зробив. Дорога проходила через ліс. Пройшовши половину шляху, чоловік стомився і ліг під деревом перепочити ногами в той бік, куди йшов. Та, коли спав, перекрутився, і вранці вставши пішов додому, думаючи, що йде у правильному напрямку.   
   Через 7 днів і 7 ночей дійшов чоловік до бажаного місця. Побачив він гарне село. І хоча воно нагадувало його рідне, здавалося чоловікові кращим. І будинок, так схожий на його, був більшим і красивішим. І господиня цього будинку здавалася привітнішою і лагіднішою, а діти - вихованішими і розумнішими. І подумав чоловік: яким би був він щасливим, коли б мав все це.
   Отак і ми часто шукаємо щастя десь далеко, не помічаючи, що воно зовсім поряд, тільки треба його побачити, відчути серцем і душею, навчитися цінувати те, що маємо від Бога, від батьків, від землі рідної.

2.7. Вправа «Правила доброти»

Мета: чітко окреслити значення добра для людини, розвивати мислення, вміння робити висновки.

Вчитель: Діти, а чи знаєте ви, що кожен із вас може бути добрим чарівником? І для цього зовсім не потрібна чарівна паличка.  Чарівник - це добра людина, яка дарує радість іншим. Пропоную вам скласти  правила доброти.

Варіанти правил

Подивися навколо - хто потребує поради, доброго слова, співчуття,    допомоги.

Постав себе на місце іншого.

Зрозумій і виконай його бажання.

Прощай помилки іншим.

Принеси іншому радість.

Сказав - зробив.

Помилився - визнай.

Забув - попроси пробачення.

Говори те, що думаєш.

Не впевнений - не обіцяй.

Не можеш сказати правду - поясни, чому.

Не видавай чужу таємницю.

Ввічливість - це вміння поводитися так, щоб іншим було приємно, затишно з тобою.

Будь завжди привітним: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, відходячи - попрощайся.

Не примушуй за тебе хвилюватися. Ідеш - скажи, куди йдеш та о котрій годині повернешся.

Не капризуй і не бурчи. Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.

Вчитель: Які почуття, враження від цього завдання? Чи легко було його виконувати?

2.8. Робота в парах. Вправа «Бінго».

- Діти, я знаю, що ви теж багато робите добрих вчинків, про які ми зараз з вами поговоримо.

- Зараз пропоную вам із листочка зробити чоловічка «Бінго».

- Напишіть на ньому своє ім’я.

- Тепер ваше завдання – запишіть кілька добрих справ, які ви зробили .

- Обміняйтесь чоловічками.

- А тепер прочитайте про добрі справи свого друга і розкажете нам.

- Діти, я зрозуміла, що ви всі робите добрі справи і не на словах, а у справах.

         І прикладом цього є ваша участь в акції « Допоможи воїну», яка  проходила у нашій школі. Учні нашої школи зібрали речі, засоби гігієни, гроші для наших воїнів в АТО. Наш клас …………………………

ІІІ. Підсумок.

3.1. Вправа «Нитка Аріадни».

Я тримаю в руках клубочок ниток. Нехай ця ниточка, як ниточка Аріадни, об'єднає нас любов'ю наших сердець. А кожен, до кого потрапить клубочок, має сказати своє слово з приводу нашої сьогоднішньої розмови, яка б роз­починалася словами: «Я думаю...», «я хочу...», «мені здається...»

Варіанти учнівських роздумів:

1.  Я думаю, що любов і краса переможуть.

2.  Мені здається, що зло сильне, але добро ще сильніше.

3.  Я хочу, щоб серед нас не було байдужих лю­дей.

4.  Я хочу бачити усіх людей усміхненими.

5.   Я  хочу,  щоб навкруги  панувала  справед­ливість.

6.  Мені здається, що XXI століття - це буде століття добра і любові.

7.  Я вірю, що краса врятує світ.

8.  Я хочу, щоб мої рідні завжди посміхалися.

9.   Я  хочу,  щоб  розцвітала паша прекрасна земля. »

   І ось клубочок знову потрапив до ме­не, тому я теж маю дещо сказати:

Добро і людяність плекайте в душах.

Аби між вами не було байдужих.

 Щоб ви спішили радість принести.

Даруйте людям ласку і тепло.

Для нас уже стало звичним, що після ночі надходить день. Він новий, свіжий, новона­роджений. І не забруднити б його прикрими вчин­ками, а прикрасити чимось добрим, корисним не лише для себе, а й для всіх. І швидше це робіть, адже людина живе всього 34 роки повним трудо­вим життям. А це так мало.

3.2. Вправа «Пісочний годинник»  

Мета: навчити учасників робити висновки, підбивати підсумки на основі очікувань.

Хід вправи

Необхідно перемістити піщинки у нижню частину годинника, висловлюючи враження усно.

3.2. Заключне слово.

Вправа «Бажаю собі і всім вам…»

Вчитель: Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть, підтримають. І нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно?» Тож пам'ятайте, що доброта — ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т.Г. Шевченка: «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне».

    Звучить мелодія Гріга. Учні читають молит­ву    «Не прошу краси, ані щастя».

 Хлопець.

Я не прошу краси, ані щастя

Дай мені сили, Боже,

 Щоб не зламатись в бурі нещастя,

 Дай мені сили, Боже.

 Дівчина.

Щоб не лякатись гіркої правди,

Дай незалежності, Боже,

 І не стидатись слів своїх завжди,

 Дай мені віри, Боже.

Хлопець.

Щоб ніколи не стать на коліна,

Дай мені гідності. Боже,

 І не зрадить у чорну годину.

Дай мені честі. Боже.

Дівчина.

Щоб не мати на серці злого,

 Прошу любові, Боже,

Не зробити нічого лихого

Дай доброти мені. Боже.

 Хлопець.

Благословенні будьте, небеса,

 І ясне сонце, будь благословенне.

Нехай панує на Землі краса,

І не шукає полум'я шалене.

Дівчина.

Нехай панує на Землі добро,

 Співає мати пісню колискову,

Хай не конає батечко Дніпро

І вільно лине в далеч світанкову.

Вправа  «Поетична сторінка»

Учень.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду,

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

Учениця.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Учень

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів,

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь гірку загоїть рану

(Чи перший біль, чи то останній, -

Коли б то знати наперед).

Учениця

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське жорстоке,

Жорстокі в нас слова черстві…

Кажімо більше ніжних слів!

  Отже, я всім вам бажаю добра і щастя. А ви по колу висловлюйте один одному свої побажання, починаючи словами:

«Я бажаю собі і всім вам…», звичайно, посміхаючись.

Оплески за роботу

ПРО АТО ???

Сценарій

Душі людської доброта

Мета. Створити умови для виховання небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги; формувати активну життєву позицію, яка проявляється в дієвій допомозі людям похилого віку, ветеранам війни, сиротам, інвалідам; виховувати високі моральні якості.

Ведуча.

„Крок за кроком, все далі і далі

 Ми втрачаємо наше життя.

 Чого варті ми без добра і моралі,

 Без любові – найціннішого почуття?”

Вчитель. Добро, милосердя... Ми часто чуємо ці слова і навіть вживаємо їх у мовленні, іноді не відчуваючи всю глибину їх змісту. Якщо вдуматись, то можна сказати, що вони означають безцінні риси характеру, стан душі, певний комплекс реакцій, психологічний підхід не тільки до людей, які потребують допомоги, а й до всіх живих істот.

Учень. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характері нашого народу.

Учениця. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб відчути доброту наших сердець, потрібні землетрус чи Чорнобильська катастрофа.

Вчитель. На жаль, багато поряд із нами бідних людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя. Коли ви закінчите школу, самі творитимете затишок у нашій країні такий, щоб тепло було всім.

Ведуча.

Приємно завжди поділитись

Своїм багатством і теплом,

Ясним промінчиком світитись,

Щоб затишно усім було.

Треба гаряче серце мати,

Не черствіє душа – в турботі ми,

Я хочу на весь світ сказати:

О, люди! Залишайтеся людьми.

Учень. У злиднях живуть 5тисяч наших земляків. Близько 1тисячі з них мешкають у напіврозвалених халупах. 7тисяч – ті, хто отримує мізерну пенсію. Є і таких чимало, які існують на межі бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це – правда життя.

Учениця.

Добро спішіть творити, люди,

Воно, як сонце, зігріва,

В добрі нам всім зручніше буде,

Без нього затишку нема.

Учень.

Уважним будь, хай шлях твій на землі

Злама байдужості холодні грати,

Є цінності великі і малі,

Багатий той, хто вміє віддавати.

Вчитель. Допомоги потребують і літні люди, які вже не мають сили працювати на городі, по господарству. Кожен із вас повинен зайняти таку життєву позицію, яка б приносила користь не тільки собі, а людям. Проживає, скажімо, поряд із вами літня людина, допоможіть їй, просто, без всілякої винагороди, і ваше добро засвітить вогник вдячності, такий, що зігріє й вашу душу, і ви відчуєте, що день не пройшов марно. Але, на жаль, іноді ми навіть у своїй хаті не помічаємо, що увага потрібна близьким людям.

Ведуча.

Кажуть, юність живе лиш майбутнім,

Кажуть, зрілість цінує лиш мить.

Тільки старість живе незабутнім,

Тим, чого не вернуть, не спинить.

Є закони природи незмінні

Для людей, для птахів, для тварин.

Ви простіть нас байдужих, ми винні,

Будем ми ще старими, як ви.

Учень. На картах небесних тіл ця планета не позначена, але вона існує. І в свій час кожен із нас, залишаючись жителем Землі, ступає на цю планету. Називається ця планета Старість. Час там протікає повільно – з довгими безсонними ночами.

Учениця. Люди з цієї планети сприймають життя по-іншому: живуть більше в минулому, ніж у теперішньому. Старість... За енциклопедичним словником старість – це „віковий період від 75 до 90 років”. Людей похилого віку в Україні близько 2-х мільйонів.

Учитель. Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.

Учениця.

Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів...

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти до них?

Чого мовчиш, подумай і збагни.

Але уже з низької висоти,

І зваж, і переваж, а хто є ти?

Зваживши, нікого не вини.

А сам в своє більмо душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать

І променем зорилося святим?

І ти збагнеш, що до твоїх страждань,

А ти шукаєш в людях доброти.   

                                                                                   Вчитель. Милосердна людина не залишається байдужою до чужого горя, вона обов’язково допоможе чи то матеріально, чи підтримає словом. На безкорисні вчинки, звичайно, здатні не всі, але саме такі вчинки збагачують нашу духовну скарбницю і розцвічують сіру буденність страждальної душі.

Учень.

Сирота! Яке болюче слово.

В нім серця біль дух перейма.

Сльоза бринить все знову й знову,

Нема тепла, батьків нема,

Цей безкінечний пошук долі,

Надії поклик кожну мить,

Шукають очі мимоволі,

Душа страждає і болить,

А діти за вікном багаті,

В них найдорожче в світі є.

І з ними поруч мама й тато,

Їм радість кожен день дає.

І так вже хочеться без тями,

Щоб тато в горі захистив,

Послухать казочку від мами,

Любові відчувать прилив.

Обділені, мов вирок грізний,

Ударив біллю, як за гріх.

О, люди! Поки ще не пізно,

Піклуйтесь про дітей своїх.

Учень. У нашій школі теж є сироти. Вся наша шкільна родина допомагає цим дітям, постійно підтримує. Ми з вами теж брали участь в акціях „Збери портфель товаришу”, „Банк одягу”. Але це допомога не тільки сиротам, а й дітям із малозабезпечених сімей. Звичайно, їхній одяг не такий вишуканий, вони сором’язливі, але відверта допомога та психологічна підтримка вселяє надію, і вони почуваються захищеними в нашій родині.

Ведуча. З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння, повсюдно використовувались і як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, на сполох під час пожежі, ворожого нашестя.

Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас  до Милосердя, Доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми.

Ведуча.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витати,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То ранячи людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Учень. Люди, Будьмо милосердні!

Учениця. „Бо суд немилосердний для того, хто не вчинив милосердя”.

Учень. „Милосердя – бо ставиться вище за суд”.