Творча робота на тему: «Використання коректурних таблиць Наталії Гавриш вихователями у роботі з дітьми дошкільного віку»

Про матеріал

Перегляд файлу

Одеський обласний інститут удосконалення вчителів

Кафедра психолого-педагогічної та колекційної освіти

Науково-методична лабораторія дошкільної та початкової освіти

Творча робота на тему:

«Використання коректурних таблиць Наталії Гавриш вихователями у роботі з дітьми дошкільного віку»

Слухача очно-заочних курсів

підвищення кваліфікації

вихователя ДНЗ «Сонечко»

с. Височанське, Тарутинського району, Одеської обл..

Могулюк Анастасії Іванівни

2018р.

Проблема розвитку дошкільників є надзвичайно актуальною, оскільки саме в цьому віці закладаються основи мовної особистості.

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини й скарбниця всіх знань. Видатний педагог К. Д. Ушинський образно назвав мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ. Мова допомагає дитині встановлювати контакт з іншими дітьми, вільно передавати свої думки й бажання, сприяє в майбутньому успішному навчанні в школі.

Яким буде мовлення наших дітей значною мірою залежить від дорослих, тому завдання дорослих – сприяти активізації мовлення дітей, його інтенсивному, всебічному та граматично і фонетично правильному розвитку.

Ігри та ігрові вправи, проблемні ситуації сприяють розвитку мовлення, тому що ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, спонукає до висловлювання своїх думок, бажань, пояснення своїх рішень.

Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різних видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Щоб створити оптимальні умови для активізації мовлення дітей я постійно перебуваю у пошуку ефективних форм роботи, вивчаю досвід інших педагогів, намагаюсь творчо його використовувати.

Оскільки дитина – дошкільник мислить переважно образами, то використання наочності, вважаю, сприяє активізації мовлення і робить його ефективним, тому в своїй роботі я дуже часто використовую метод ейдетики, метод наочного моделювання.

Нещодавно я познайомилась з книгою Н. Гавриш, О. Безсонової «Калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості дітей», в якій вони описали методику роботи з коректурними таблицями, запропонували завдання, ігри та вправи, які сприяють розвитку мислення і мовлення дітей, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті. Автори посібника, «реалізуючи гуманістичний підхід до освіти, прагнуть навчати, не навчаючи, надати можливість, за умови незначної нашої підтримки, дитині самій відкривати горизонти свого знання», спираючись на принцип багатоваріантності, принцип радісного навчання, принцип партнерства.

Досвід роботи педагогів зацікавив мене і я вирішила використати його в своїй роботі для активізації мовлення дітей. Виникло бажання систематизувати предметні картинки згідно різних тем, підібрати завдання, запитання до них, поділитися своїм досвідом з іншими педагогами.

Сьогодні педагог має у своєму розпорядженні цілий арсенал засобів для оптимізації освітнього процесу та особистісного розвитку кожної дитини. Одним з таких засобів є робота по застосуванню коректурних таблиць за авторською технологією доктора педагогічних наук Наталії Василівни Гавриш.

Народилася Наталія Василівна 04.06.1959 в м. Краматорськ Донецької області ,у 1982 році закінчила Слов'янський державний педагогічний інститут за спеціальністю "Дошкільне виховання", трудовий шлях розпочала вихователем дошкільного закладу.

Протягом наступних двадцяти років працювала в Слов'янському державному педагогічному інституті на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора.

З вересня 2003 року працює в ЛНПУ імені Тараса Шевченка на посаді завідуючої кафедрою дошкільної та початкової освіти. У 1991 році захистила в Москві кандидатську дисертацію, а в квітні 2002 в Києві - докторську.

У 2004 році була обрана членом-кореспондентом Міжнародної академії науки педагогічної освіти. Спеціаліст з дошкільної педагогіки і лінгводидактики. Автор понад 140 наукових і науково-методичних робіт та методів роботи з організації навчально-виховного процесу з дошкільниками. Одним з таких методів – це метод використання коректурних таблиць робота з якими активізує пізнавальні психічні процеси дошкільника, сприяє розвитку комунікативності, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті, забезпечує інтерес до інтелектуальної діяльності та формує здатність творчо, нешаблонно мислити, самостійно поповнювати свої знання.

Працюючи над створенням коректурних таблиць потрібно дотримуватись рекомендацій щодо їх виготовлення, розроблених Наталею Гавриш.

Рекомендації щодо виготовлення та використання коректурних таблиць у роботі з дошкільниками.

Коректурні таблиці представляють собою інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від дев’яти до двадцяти п’яти), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, наприклад, геометричними фігурами). Картинки добираються за змістом тематично і майже не змінюються в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення, урізноманітнюються зв’язки між елементами теми. Можливо, це і пояснює саму назву таблиці – коригувати наше сприйняття предметів й об’єктів дійсності, кожного разу ті самі елементи дійсності можна розглядати в новому ракурсі, під іншим кутом зору, звертати увагу на особливі якості та відмінності предметів один від одного.

Розвивальний ефект коректурних таблиць забезпечується дотриманням низки правил їх виготовлення та використання.

Необхідно враховувати, незалежно від формату (демонстраційні – для роботи з усією групою, роздаткові – для індивідуальної, парної чи підгрупової роботи), картинки обов’язково мають бути предметними, щоб забезпечити ясність і чіткість сприйняття (слухового – завдання, запитання дорослого, і зорового – пошуку й знаходження відповіді на запитання/ завдання в таблиці).
Картинки мають бути достатньо крупними, реальними, які легко впізнати, бажано одноманітними (за принципом виготовлення) для полегшення їх сприйняття дітьми і дотримання естетичних вимог. Можливий варіант виготовлення коректурних таблиць із контурним зображенням, що дає змогу включати завдання і на розмальовку.
Кількість картинок для використання в молодшій групі має бути від 9 до 12, максимально 16 картинок; у старшій – 20-24/25 картинок. Чим молодші діти, тим більш очевидними мають бути зв’язки між предметами як тематичним угрупуванням.
Доцільно кожну клітинку пронумерувати і підписати друкованим шрифтом – це значно розширить розвивальні можливості використання коректурних таблиць: мимовільно діти запам’ятовуватимуть цифри і друкований образ слова. Без особливих зусиль, завдяки регулярному використанню коректурних таблиць, діти привчаються запам’ятовувати «зчитувати» форму слова, співвідносити його з буквеним виразом, що робить їх впевненими у власних силах, забезпечить у майбутньому техніку читання за рахунок впізнавання засвоєних раніше слів. Крім того, це дає змогу використовувати коректурні таблиці для реалізації не лише численних пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих завдань (фонетичних, лексичних, граматичних, мовленнєво-творчих), а вправляти дітей у математичних уміннях (порахувати, встановити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замісник тощо), закріпляти орієнтування у просторі (перед, між, вище, нижче, за тощо), розвивати увагу та спостережливість дошкільників.
Добір картинок має відбуватися за принципом не простого лінійного групування, а так, щоб стимулювати розумову діяльність дітей, активізувати психічні процеси (сприйняття, увагу, уяву, пам’ять, мовлення, інтелектуальні операції). Так, до теми «Транспорт» в молодшій групі добираються картинки і завдання, щоб уточнити знання дітей про транспорт, призначення пасажирського та вантажного транспорту, щоб научити їх впізнавати та називати транспортну техніку, її основні частини, підтримувати інтерес до транспортуючої та комунальної техніки, транспорту спеціального призначення. В середній групі добираються картинки і завдання, щоб збагатити знання дітей про призначення та функціональні особливості техніки різних видів, формувати уявлення про засоби пересування, якими люди користувалися раніше, а в старшій групі, щоб поглибити знання про різні види транспорту й техніки, формувати уявлення про зародження транспорту, про давні мрії людей швидко пересуватися в просторі.

Робота з коректурними таблицями полягає у знаходженні максимальної кількості зв'язків між її елементами, а саме:

• кількість;

• форма;

• номер по порядку;

• розмір;

• колір;

• розташування.

Назва «коректурна таблиця» походить від назви таблиць для психологічних тестів, заповнених буквами або цифрами. Працюючи з такою таблицею, піддослідний викреслює задані символи. Науковці використовували такі таблиці ще у XIX ст. Із часом їх пристосували до роботи з дітьми, символи замінили картинками.

У сучасній дошкільній освіті коректурні таблиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих навичок, математичних умінь, уміння орієнтуватися у просторі тощо.

За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символами, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбільше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елементами.

Завдання, що виконуються за допомогою коректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти повинні сприйняти на слух вказівку дорослого, зосереджено роздивитися таблицю, знайти правильну відповідь чи виконати завдання (накрити, розфарбувати, полічити, співвіднести зі схемою, символом тощо), а потім прокоментувати результат. Формування особистості, її базових якостей відбувається у процесі практичної, творчої і пізнавальної діяльності, мета якої — навчити дитину орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати, творчо, нешаблонно мислити. Тут стане у пригоді багатофункціональне обладнання, працюючи з яким дитина пізнає нове, порівнює, систематизує, співвідносить, лічить тощо. Робота з коректурними таблицями — це своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра, що змістовно збагачує й насичує освітнє розвивальне середовище.

Ми використовуємо коректурні таблиці в різних формах роботи з дітьми, зокрема на заняттях логіко-математичного спрямування. Використання коректурних таблиць набуває особливо важливого значення під час інтегрованих занять.

Коректурні таблиці опрацьовуємо на заняттях, пропонуємо їх дітям під час ігрової діяльності. Коректурні таблиці використовуються не лише для пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих завдань, а й для вдосконалення математичних умінь дітей (полічити, установити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замінник), закріплення навичок орієнтування у просторі («перед», «між», «вище», «нижче», «за»).

Ігрова діяльність на основі коректурних таблиць стимулює пізнавальний інтерес.

Ось кілька ігрових завдань, які використовуються для закріплення знань із теми «Тваринний світ».

1. Гра математичного змісту «Хто швидше?»

Парі дітей або двом невеликим командам пропонують вибрати з таблиці й полічити: «великих — маленьких», «свійських — диких», «південних —північних» тварин.

2. Гра «Великі — малі»

Кружечками різного розміру накрити тварину відповідного розміру.

3. Гра «Порівняй за розміром»

Гру можна використовувати на занятті і під час самостійної діяльності.

Дітям пропонують картки з цифрами або геометричними фігурами різного розміру. Треба розкласти цифри від найменшої до найбільшої або навпаки.

4. Гра «Тваринний світ»

— Яких тварин багато?

— Яка тварина одна?

— Скільки птахів у верхньому рядку?

— Яка картинка зліва?

— Яка із тварин найвища?

— Хто найнижчий?

— Хто найшвидший у другому рядку, у третьому рядку?

— Знайди сусідів тварини, що зображена на з-й картинці в першому рядку.

— Знайди тварину, що зображена справа від їжачка, зліва від качки.

— Знайди жовтих тварин.

5. Гра «Полічи і скажи»

— Скільки свійських тварин?

— Скільки диких тварин?

— Скільки свійських птахів?

— Скільки диких птахів?

— Скільки тварин, які мешкають на півночі?

— Скільки тварин, які мешкають у спекотних країнах?

Незалежно від формату таблиці картинки обов’язково мають бути предметними, щоб забезпечити якість і чіткість сприйняття: слухового (завдання чи запитання дорослого) і зорового (пошуку й знаходження відповіді на запитання чи розв’язання завдання в таблиці). Картинки мають бути достатньо великими, реальними, щоб дитина могла їх легко впізнати, бажано однотипними (малюнки, фотографії, схематичні зображення тощо) для полегшення їх сприйняття дітьми і дотримання естетичних вимог.

Що менші діти, то більш очевидними мають бути зв’язки між предметами як тематичним угрупуванням. Кожну клітинку коректурної таблиці номерують і підписують друкованим шрифтом – це значно розширює розвивальні можливості використання таких таблиць.

slide3-n (1).jpg

Педагогами нашого дошкільного закладу виготовлено коректурні таблиці різної тематики. Тематична палітра досить широка і відповідає вимогам освітніх ліній Базового компонента: «Мовлення дитини», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини» . Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв’язки між елементами теми. Скажімо, тема «Давай познайомимося» для молодших дошкільників представлена коректурними таблицями з підтем: «сім’я», «я серед інших», «дитячий садок». А для старших дошкільників дану тему розширено ще й такою підтемою, як-от: «хлопчики-дівчатка».

З огляду на конкретність мислення дошкільників та нестійкість їхньої уваги, ключову організаційну роль у роботі з коректурними таблицями виконує дорослий. Він ставить запитання або формулює завдання, а діти виконують їх, пояснюючи свої дії. Вихователь за потреби коментує дії дітей, оцінює їх, надає дітям додаткову інформацію, уточнення тощо.

Під час роботи з коректурними таблицями ми ставили перед дітьми такі завдання:

знайти правильну відповідь;

назвати потрібне слово/слова;

пояснити свої дії;

висловити власну думку.

Під час виконання цих завдань у дітей формується така важлива навичка, як концентрація уваги, а ще — здатність зосереджуватися на слуховому сприйнятті та розгляданні таблиці.

Коректурні таблиці, як і будь-які інші творчі ігри, ми використовуємо в різних формах організації роботи з дітьми:

- різні типи занять,

- інтегрована діяльність,

- спілкування під час організації різних видів діяльності,

- дидактичні ігри, ситуації, вправи, тощо.

Поза межами організованого навчання коректурні таблиці застосовуємо як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагаються поодинці або командами на швидкість реакції, точність і широту сприйняття, багатший словниковий запас тощо. Кількість учасників такої гри не обмежується. Організувати гру можна як з однією дитиною, так і з групою дітей: у будь-якому разі кожна дитина виконує завдання індивідуально. А організація групових ігор сприяє розвитку партнерських стосунків між дітьми. Під час таких дидактичних ігор, як “Порахуй”, “Швидко назви”, “Скажи котрий” діти мимоволі запам’ятовують цифри, вправляються в порядковій та кількісній лічбі; вчаться встановлювати послідовність, визначати форму.

Такі вправи як “Купка слів”, “Додай слово”, “Знайди картинку і назви її” сприяють збагаченню лексичного запасу та фонематичного слуху; оволодівають граматичною будовою мовлення. Мовленнєві завдання “Склади речення”, “Поясни слово”, “Придумай історію за картинками” забезпечують розвиток зв’язного мовлення та формування комунікативних здібностей, до того ж дошкільнята вчаться виражати свої думки, бажання, індивідуальність. З метою активного засвоєння та закріплення знань дітей про природу доцільними будуть такі вправи: “Хто де живе, чим харчується”, “На прогулянку”, “Як їжачок до зими готується”.

Зауважимо, що ефективним засобом стимулювання навчально-пізнавальної діяльності є не лише готові коректурні таблиці - а й так звані дидактичні рамки — розліноване на квадрати ігрове поле (набірне полотно) й набір предметних картинок-карток. Діти, виконуючи словесні завдання-інструкції вихователя (старші дошкільники вже можуть самі давати завдання-інструкції своїм ровесникам), поступово заповнюють ігрове поле-рамку й одночасно контролюють правильність виконання дій кожним з учасників. У роботі з дидактичною рамкою перевагу віддаємо самостійній пізнавальній активності дітей, а дорослий переважно є організатором або партнером по грі.

Отже, впевнено можна сказати, що використання в освітньому процесі коректурних таблиць є надзвичайно ефективним засобом розвитку комунікативної діяльності, креативності, пізнавальної активності та самостійності дошкільників.