Творча робота, як засіб розвитку мотивації навчання школярів на уроках образотворчого мистецтва.

Про матеріал
Творча робота, як засіб розвитку мотивації навчання школярів на уроках образотворчого мистецтва. Прогрес цивілізації значною мірою залежить від обдарованих людей. Денні Дідро за¬значав: «Країна, де усіх дітей навчатимуть малювання, як письма, незабаром стане попереду всіх інших». Уроки образотворчого мистецтва здатні ввести школяра у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, допоможуть відчути радість творчості, що, як відомо, є од¬нією з найбільших радощів на землі. Одним із пріоритетних завдань, визначених Націо¬нальною доктриною розвитку освіти в Україні, є створен¬ня передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на зміни в умовах докорінної перебудови всіх сфер життєдіяльності суспільства. На формування загальних та художніх здібностей учнів, універсальних якостей творчої особистості орієн¬тують Концепція художньо-естетичного виховання та чинні нав¬чальні програми. Творча діяльність полягає в от¬риманні нових результатів, а творча особистість - це особистість, яка здатна генерувати оригінальні ідеї, робити відкриття, здійснювати ви¬находи. Р. Стернберг зазначав: «Творчість - це здатність виконува¬ти роботу, яка одночасно є нова¬торською (тобто оригінальною) і відповідною (тобто корисною, від¬повідною вимогам завдання)». Результати діяльності творчої особистості мають художню, наукову, соціальну чи технічну цінність, викликають емоційне захоплення. Особисто мені імпонує таке визначення творчості: «Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріаль¬них цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, ін¬женерно-технологічні чи інші інновації тощо). Завдання сучасної школи – розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність та особистість. З огляду на це, велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самоосвітньої пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми. Проблема розвитку творчої особистості хвилювала таких видатних педагогів: В. О. Сухомлинського, І. В. Кожух, Н. А. Глинську, І. П. Горєву. Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. Необхідними компонентами творчості є фантазія , уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості). У процесі творчого розвитку особистості уроки образотворчого мистецтва відіграють незамінну роль. Вони здатні ввести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості. В. О. Сухомлинський писав, що образотворче мистецтво не тільки предмет, але і могутній засіб виховання, яке повинно емоційно та естетично прикрасити все духовне життя людини. Кожна дитина – це індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Тому саме учень має бути головною діючою особою всього навчально – виховного процесу. Вчитель фактично стає лише консультантом і помічником, даючи дитині можливість будувати творчий процес самостійно. Таким чином дитина навчається самовиражатися, що дуже важливо для її розвитку і становлення як особистості. Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої втілюється у створенні образу кінцевого продукту (ре¬зультату творчості). Сучасні дослідники творчості вважають, що особистісні чинники є визначальними в досягненні творчих резуль¬татів. На думку Айзенка, риса «креативність» пов'язана з творчими досягненнями через особистість, оскільки саме особистість є механізмом реалізації творчих здібностей у творчій діяльності. Творча особистість - це особистість, у якої поєднуються внутрішня потреба творити із розумін¬ням суті справи, знаннями та вміннями, відповідною обда¬рованістю. Творча особистість завжди характеризується високим рівнем креативності, яскраво вираженими особистісними якостями і здібностями, які сприяють успішній професійній діяльності. Тобто, це людина, яка має нетрадиційне, самостійне мислення, багатий духовний світ, створює щось нове, оригінальне. Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи нахили дитини. Чим раніше по¬чинається розвиток здібностей, талантів, тим більше шан¬сів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різноманітні стереотипи. Щоб сформувати творчу особистість засобами обра¬зотворчого мистецтва в умовах загальноосвітнього нав¬чального закладу, потрібно створити належні педагогічні умови для розвитку творчих здібностей кожного учня, за-доволдожніх інтересів і потреб. На мою думку, такими педагогічними умовами є:  сприятливий мікро¬клімат на уроках,  посилення мотивації творчої діяльності,  урахування психологічних особливостей кожного учня,  ефективна організація та керування діяльністю дітей,  до¬цільне використання якісного наочного матеріалу,  інтегра¬ція знань, залучення до гурткової роботи. Одним з моїх головних завдань, як учителя, на уроці вбачаю створення в класі творчої атмосфери. Це, насамперед, заохочення до пізнання, повага до дитини та підтримування її прагнення до творчості, уникання несхвальних оцінок творчих ідей учнів і знаходження слів, що стимулюють творчість. Значну роль у розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва відіграє наявність піз¬навальних мотивів у школярів та їхня активність. Прагну сформувати в кожного свого учня мотиваційну сферу, тобто виробити в нього систему цінностей, виховати потребу в на¬бутті нових знань, розкрити особистісну значущість нав¬чання, коли учень усвідомлює, як навчання допоможе йому визначити своє місце в житті. Проблемні ситуації сти¬мулюють пізнавальну мотивацію учнів, сприяють подо¬ланню психологічного бар'єра, спричиненого минулим досвідом, ведуть до виникнення нових пізнавальних потреб. З цією метою, на мою думку, доречно застосовувати методи стиму-лювання мотивації навчальної діяльності, а саме: навчаль¬ні дискусії, пізнавальні ігри, створення ситуацій новизни у процесі викладу навчального матеріалу з опорою на жит¬тєвий досвід учнів; метод заохочення та ін. З метою заці¬кавлення учнів мистецтвом та заохочення до творчості я проводжу екскурсії на природу, виставки дитя¬чих робіт, місцевих художників та народних умільців та здійснюємо віртуальні подорожі до музеїв світу. Розвиток творчих здібностей школярів неможливий без ефективної організації та керування діяльністю дітей. Для цього ретельно і виважено підбираю методи та форми ро¬боти з учнями; систему вправ, завдань, опорних карток; художні техніки, що розвивають спостережливість, уяву, фантазію, асоціативно-образне мислення. Так, наприклад, використання креативних методів навчання (метод приду¬мування, метод «Якби...», метод «мозкового штурму»); когнітивних методів навчання (перевтілення, змістовного бачення, образного бачення, досліджень, гіпотез); систе¬ми знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання (метод проектів), які спонукають учнів до активної творчої діяльності, дають змогу підвищити ефективність уроку, розвивають вміння висловлювати власні думки. Постійною нашою супутницею на уроках в 5 класі є гра Наприклад, на уроках образотворчого мистецтва з учнями застосовувую ігрові ситуації та ігри для поступового залучення їх до більш складних, твор¬чих форм діяльності. Це: «Плямочка», «Художник Олівець», «Незнайко», «Гарбузові родичі», «Прикрась ялинку» (інсценізація); ігрові ситуації: «Розбитий глечик», «Край, де я хотів би побувати», «Фантазери» тощо. Будь-яке завдання, подане в ігровій формі, дозволяє не лише швидко повторити, закріпити чи систематизувати знання, а й завжди викликає у дітей заці-кавлення та спонукає до діяльності. Тому ми разом із п’ятикласниками склада¬ємо та розв'язуємо ребуси, кросворди, чайнворди, криптограми, проводимо художньо-конструктивні ігри («Фабрика іграшки»), інтелектуальні ігри (вікторини, КВК), сюжетно-рольові ігри (інсценізація, пантоміма). Розвитку творчих здібностей сприяє підбір тематики завдань, що пропонуються для практичної роботи, використання нетрадицій¬них художніх технік та матеріалів зображення, які є до¬ступним для дітей і дають їм можливості для експеримен¬тування, пошуку образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок. Таке малювання приваблює дітей більш легкими способами виконання, якісними результатами, швидкими темпами роботи. Розвитку творчих здібностей також сприяє використання виражальних засобів різних видів образотворчого мистец¬тва, які урізноманітнюють прийоми роботи, стають цікави¬ми у вирішенні навчальних завдань (виконання тонового рішення натюрморту за допомогою крапочок, контраст¬них або нюансних кольорів, неіснуючої тварини за допо¬могою графічного зображення різних фактур і т. А4сін.); розви¬ток уміння висловлювати власні думки (використання інтерактивних методів, проблемно-діалогічного спілкуван¬ня та організація роботи за картиною). Досвід роботи в школі з дітьми переконує мене, що сприймання та інтерпретація творів мистецтва формує в учнів образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлен¬ня власного місця в ньому, розширює кругозір, розвиває художні здібності, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні вміння. Під час проведення бесіди за карти¬ною, наприклад, за пейзажем, можливі такі запитання: - Яка пора року? Чому саме ця? - Якого кольору небо? Чому? - Якого кольору листя? стовбур дерева? Чому? - Якого кольору земля? річка? Чому? - Що на першому плані картини зобразив художник? - Що художник зобразив на другому плані? - Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині? Якщо це натюрморт, то можливі такі запитання: - Що зображено? - Якої форми даний предмет? - Яку геометричну фігуру нагадує форма предмета? - Якого він кольору? - Що допомогло художнику передати об'єм пред¬метів? - Які предмети зображені на першому плані? - Які предмети зображені на другому плані? - Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині? Якщо це жанрова картина, то можливі такі запитання: - Яка подія відтворена на картині? - Що дає можливість так думати? - Як ви думаєте, яку назву художник міг дати картині? Залучення учнів до навчально-творчої діяльності бага¬то в чому залежить від наочно-методичного забезпечення уроку. Важлива роль належить педагогічному малюнку. Використання його під час пояснення навчального матері¬алу дає можливість методично вирішувати завдання художнього навчання школярів, за короткий проміжок ча¬су найбільш повно розкрити закономірності основ образо¬творчої грамоти. Я глибоко переконана, що найміцніше запам'ятовується ін¬формація, сприйнята декількома органами чуття людини. Тому на уроках використовую опорні таблиці, картки, мультимедійне обладнання, де задіяні зорові й слухові рецептори. Це сприяє підвищенню емоційної на-сиченості уроку. Використання літературних та музичних творів створює творчу атмосферу, сприяє інтеграції знань. Щоб музика на уроці образотворчого мистецтва викона¬ла свою роль, слід навчити учнів сприймати та пережива¬ти її зміст. Гурткові заняття є логічним продовженням уроків. Тут, на мою думку, важливо підтримувати зв'язки між темами, що вивчають¬ся на уроках образотворчого мистецтва і в гуртку. Дітям можна пропоную роботу над проектами, наприклад, «Дари осені», «Лісові чарівники», «Архітектура мого мі¬ста», «Майстерня графіка», «Майстерня живописця» то¬що. Учні створю-ють комп'ютерну презентацію, що висвітлює результати їхньої діяльності над проектом. Крім того, вони готують статтю до шкільної газети, яка містить цікаву інформацію з даної теми. Робота над проектами дає мені можливість інтегрувати матеріал за тематикою з образотворчого мистецтва, літератури, музики, історії тощо. Розвитку творчих здібностей учнів на уроках образо¬творчого мистецтва та в гуртку сприяє робота з різними нетрадиційними художніми техніками: ниткографія, ляпко-графія, гратографія, клейовий малюнок, акватипія, моно¬типія, аерографія, бульбашкографія, живопис по манці, малювання кольоровими восковими олівцями та аква¬реллю, малювання гумкою по фону, що підготовлений простим олівцем, малювання кольоровою парафіновою свічкою та аквареллю, друкування природних форм з гра¬фічним доопрацюванням тощо. Пильну увагу я приділяю індивідуальній роботі з об¬дарованими учнями з метою розширення та вдосконалення їх знань, умінь і навичок. Активній творчій діяльності сприяє залучення дітей до участі в конкурсах. Досвід роботи підтверджує, що завдяки створен¬ню вищезазначених педагогічних умов, зростає рівень знань учнів, вдосконалюються вміння і навички. Анкетування учнів, проведені шкільним психологом з ме¬тою вивчення мотивів навчання, показали, що зміни в мо¬тиваційній сфері найвиразніше спостерігалися в тих дітей, які мали високі показники якості знань. Показником ре¬зультативності навчання є участь учнів у творчихфестивалях, конкурсах. Отже, створюючи відповідні педагогічні умови розвит¬ку творчих здібностей учнів, я тим самим даю можли¬вість дитині повірити в себе, відчути себе митцем, творчою особистістю.
Перегляд файлу

В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох каменярів, які виконували однакову роботу — добували камінь, запитали:

 Що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: «Тобі що, повилазило? Не бачиш — камінь лупаю, хай йому грець».

Другий спокійно відповів: "Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини".
А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся, і з гордістю сказав: "Я будую Шартський собор"!

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й — найперше — джерело творчості й щастя

Творчість — це десять відсотків натхнення

 і дев'яносто відсотків важкої праці.

 Т. Едісон

 

Життя висунуло суспільний запит на виховання здорової і творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Як доводить життя, в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює, людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів, нових рішень). Останнім часом зростає інтерес до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп'ютери, сканери, обчислюванні машини), то творчість не може бути формалізована і укладена в певну програму дій, не може бути механічною. Але від творчості залежить науково-технічний прогрес і створення нового.

Денні Дідро за­значав: «Країна, де усіх дітей навчатимуть малювання, як письма, незабаром стане попереду всіх інших». Уроки курсу художньо-естетичного циклу здатні ввести школяра у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, допоможуть відчути радість творчості, що, як відомо, є од­нією з найбільших радощів на землі.

Навіть у школі можна впевнитись у зростанні інтересу до творчості: за новою 12 бальною системою оцінювання  - найвищі бали отримують учні тоді, коли виявляють творчість. Творча самореалізація в широкому розумінні становить основну рису, невід'ємну характеристику психічно здорової людини. Механізм творчості не має віку:  на 6 –му році життя стає активним і набирає потужності впродовж усього життя; він закладений у нас природою, може, так і залишитися нерозкритою брунькою, якщо ця брунька була пригноблена несприятливими обставинами, вона не загине, вона існуватиме, але це буде всього лише нереалізована потреба.

Щоб сформувати творчу особистість засобами  мистецтва в умовах загальноосвітнього нав­чального закладу, потрібно створити належні педагогічні умови для розвитку творчих здібностей кожного учня.

На мою думку, такими педагогічними умовами є:

  • *    сприятливий мікро­клімат на уроках,
  • *    посилення мотивації творчої діяльності,
  • *    урахування психологічних особливостей кожного учня,
  • *    ефективна організація та керування діяльністю дітей,
  • *    до­цільне використання якісного наочного матеріалу,
  • *    інтегра­ція знань, залучення до гурткової роботи.

Одним з  головних завдань, є створення  в класі творчої  атмосфери. Це, насамперед, заохочення до пізнання, повага до дитини та підтримування її прагнення до творчості, уникання несхвальних оцінок творчих ідей учнів і знаходження слів, що стимулюють творчість.

Значну роль у розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва відіграє наявність піз­навальних мотивів у школярів та їхня активність.

Розвиток творчих здібностей неможливий без ефективної організації та керування діяльністю дітей. Для цього ретельно і виважено підбирають методи та форми ро­боти з учнями; систему вправ, завдань, опорних карток;  художні техніки, що розвивають спостережливість, уяву, фантазію, асоціативно-образне мислення.

Розвитку творчих здібностей сприяє підбір тематики завдань, що пропонуються для практичної роботи, використання нетрадицій­них художніх технік та матеріалів зображення, які є до­ступним для дітей і дають їм можливості для експеримен­тування, пошуку образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок.

Гурткові заняття є логічним продовженням уроків. Тут, на мою думку, важливо підтримувати зв'язки між темами, що вивчають­ся на уроках образотворчого мистецтва і в гуртку.

Отже, створюючи відповідні педагогічні умови розвит­ку творчих здібностей учнів, ми тим самим даєм можли­вість дитині повірити в себе, відчути себе митцем, творчою особистістю.

 

 

 

 

docx
Додано
23 січня 2022
Переглядів
1114
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку