Творчість класного керівника – безмежний океан розвитку творчої особистості у системі виховної роботи

Про матеріал
В даній роботі показано, що виховання передбачає залучення дітей до різноманітної, доцільно організованої педагогом діяльності. Найголовніше – дати змогу учням розкрити себе, осмислити проблеми свого «Я». Запропонована робота створена на допомогу класним керівникам початкової ланки.
Перегляд файлу

1

 

Автор-укладач: Малик Н.В., вчитель початкових класів Ізюмської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11, спеціаліст вищої категорії.

Творчість класного керівника – безмежний океан розвитку творчої особистості у системі виховної роботи

 В даній роботі показано, що виховання передбачає залучення дітей до різноманітної, доцільно організованої педагогом діяльності. Найголовніше – дати змогу учням розкрити себе, осмислити проблеми свого «Я».

Запропонована робота створена на допомогу класним керівникам початкової ланки.

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………..........

4

I розділ. Розвиток  творчої особистості у системі виховної роботи ……….

6

1.1. Я – Дитина……………………………………………………...……..........

8

1.2. Я – Особистість …………….………………………………. ……………

10

1.3. Я – Українець…………….…………………………………………….......

11

1.4.  Моя неповторність………….…………………………………………….

12

II розділ. Майстер – клас…………..…………………………………..…… 

19

Розробки виховних заходів……………………………………..…..……….

26

Висновки……………………………………………………………………….

46

Список використаної літератури………………………………………………

48

Додаток 1 (диск фото та презентацій)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  


ВСТУП

 

Актуальність дослідження проблеми. Молодші школярі знаходяться у тому віці, коли під впливом систематичного навчання, дитячого колективу, сім'ї, продовжують формуватися і закріплюватися риси, що визначають розвиток особистості дитини. Багато важливих рис духовного світу школяра, його моральних якостей закладаються у початкових класах. Саме тут учень отримує основи систематичних знань, тут розвиваються  особливості його характеру, волі й моральності, формується бачення громадянської та національної свідомості. Якщо у вихованні дітей початкових класів випущено щось суттєве, то в майбутньому обов’язково виникнуть проблеми.

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України…» [16], а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань» [8]. Тому у сучасній школі весь навчально – виховний  процес спрямований на формування духовного світу особистості, розкриття потенціальних можливостей та творчих здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого використання елементів інноваційних педагогічних ідей, технологій.

За своєю природою виховний процес має багатофакторний характер. Це означає, що становлення особистості дитини проходить під впливом найрізноманітніших прямих та непрямих дій школи, родини, суспільства, соціального середовища.

Ми знаємо, що в кожній дитині закладені ті величезні можливості, які можуть дозволити їй подолати будь – які труднощі та відчути радість вільного й, водночас, свідомого життя, і які, на жаль, дуже часто залишаються не розкритими. Але такі можливості не однакові в кожної людини, і це стосується як фізичних, так і психічних розумових можливостей.

Тому, плануючи виховну роботу, необхідно пам’ятати про унікальність і неповторність кожної дитини, її особливості та здібності. Завдання педагогів – забезпечити умови для розвитку цих унікальних рис окремої особистості, надати кожній дитині можливість для творчого самовираження.

Виховна система – це спосіб життя колективу класу, усі компоненти якого відповідають певним цілям і забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату – певних меж розвитку та формування моральних якостей особистості. Вона забезпечує єдність і взаємозв’язок планування, організації та аналізу діяльності виховних зусиль вчителя та учнівського колективу, школи, сім'ї та громадськості.

Мета і завдання дослідження проблеми полягає у співпраці родини та школи, яка сприятиме тільки ефективному розвитку духовно багатої, морально чистої та фізично-здорової особистості дитини; формуванню у дітей загальнолюдських цінностей: доброти, щирості, гуманізму, сприйняття краси та неповторності навколишнього світу, формуванню позитивного соціального досвіду; усвідомленню потреби вести здоровий спосіб життя, національної гідності й самосвідомості; виховання поваги до української мови та культури, шани до національно – культурних, духовних цінностей; розвиток творчих здібностей, нахилів, уподобань. Вихованню в учнів любові та пошани до своєї родини, Батьківщини. Підготовка конкурентоспроможної, здатної до творчої праці особистості А також підвищення педагогічної культури батьків, їх ролі, відповідальності та активності у життєдіяльності класу та школи.

Практичне значення роботи полягає в розробці форм, засобів і методів співпраці сім'ї та школи і може бути використано у загальноосвітніх закладах.

 

 

 

 

 


 I розділ. Розвиток  творчої особистості у системі виховної роботи

 

Виховання дитини –

це не мила забава,

а справа, в яку слід вкласти

зусилля безсонних ночей, капітал

тяжких переживань і багато думок.

Я.Корчак

Сучасна педагогічна наука виходить з положення про те, що виховання школяра - це не лише цілеспрямоване і планомірне формування його світогляду, переконань і почуттів, волі і характеру, потреб і здібностей, а й адаптація дитини до соціального середовища, її соціологізація.

Виховний процес є сукупністю закономірних і послідовних дій, що спрямовані на досягнення певного результату. Головний результат виховного процесу – формування гармонійно розвиненої особистості, активного борця за кращий світ. Це процес двосторонній, що передбачає як організацію та керування, так і особисту активність вихованців. Але провідна роль у цьому процесі належить учителю, котрий розробляє програму реалізації загальної мети виховання, обґрунтовано вибирає і застосовує форми, методи і прийоми виховання.

Система виховної роботи в школі розроблена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Конвенції ООН про права дитини, статуту навчального закладу. Основними ідеями, які лягли в основу виховної системи школи, є ідея гуманізму, педагогіки співробітництва, загального піклування, формування єдиного виховного простору. В Законі України «Про загальну середню освіту» особлива увага приділяється вихованню громадянина-патріота своєї держави, який готовий до подальшого навчання та трудової діяльності зі своїми політичними переконаннями, формуванню творчої особистості, свідомого відношення до своїх обов’язків; формуванню навичок здорового способу життя.

Важливо, щоб кожний день життя і діяльність школяра став різноманітним, змістовним й будувався на підставі найвищих моральний стосунків. Для кожної дитини повинен стати радісним сам процес набуття нових знань та умінь, пізнання світу з неминучими труднощами, успіхами та невдачами. Ні з чим не порівняну радість приносить спілкування з товаришами, перша дружба, колективні справи, ігри, спільні переживання, залучення до праці й суспільно корисної діяльності.

Формування особистості дитини здійснюється у колективі, що будується за принципом самодіяльності дітей, в основі якої лежить розвиток таких якостей, як: колективізм, активність, самостійність. Виховні впливи вчителя спрямовані на формування почуттів, свідомості та поведінки дітей у їх єдності. Виховання передбачає залучення дітей до різноманітної, доцільно організованої педагогом діяльності. Найголовніше – дати змогу учням розкрити себе, осмислити проблеми свого «Я».

Зміст виховання:

1. Я – Дитина

2. Я – Особистість

3. Я – Українець

4. Моя неповторність

Прийшовши працювати до школи у 1993 році, мені запали в душу слова А.С.Макаренка «Правильне виховання – наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.» З кожним роком я все більше і більше розумію слова великого педагога. В своїй роботі керуюся принципами виховання:
1. Всебічне вивчення дітей, діагностику і проектування становлення особистості кожного з них.

2. Здійснення індивідуально підходу на основі вивчення дітей шляхом створення можливостей для самовиховання та самореалізації кожної дитини. При цьому враховую вікові, психологічні особливості, задатки таланту, інтереси та нахили, особливості характеру та поведінки, обумовлені впливам соціальних умов, життям дитини і попереднім її вихованням.

3. Виховання особистості, яка б:

  • віддано любила свій народ, свою Батьківщину;
  • з повагою ставилась до символів нашої держави;
  • знала і вивчала історію Ізюмщини; традиції, звичаї наших предків;
  • любила працю, шанувала людей праці;
    - з любов'ю і повагою ставилась до батьків;
  • оберігала природу, турбувалась про неї, збагачувала її.

 

Основні напрямки виховної роботи

 

       

 

Ця  система забезпечує єдність розумового, національного, патріотичного, морального, трудового, естетичного, родинно-сімейного й фізичного виховання, у процесі формування свідомості, поведінки й діяльності учнів, поєднання індивідуальних, групових і масових форм організації виховного процесу.

Головне завдання – надати можливість молодшим школярам пізнавати світ на власному досвіді, у конкретних справах, вчинках, сюжетно – рольових іграх, конкурсах, змаганнях.

 

  1.            Я – Дитина

 

Виховна складова «Я - Дитина» передбачає розвиток пізнавальних інтересів учнів, поліпшення мотивації навчання. Мета якої є –  формування громадянина через його політичну, культурну освіченість, через практичну участь у суспільно значущих  справах. Формування родинно-сімейної культури, вивчення та збереження звичаїв, обрядів, традицій українського народу. Учні повинні усвідомити свою роль, вивчаючи правила поведінки, обов’язки та права, набуваючи досвіду виконання різноманітних доручень. В сучасних умовах, на інноваційно-технічному етапі формування системи освіти, сформовані нові стратегічні цілі і визначені тенденції оновлення змісту освіти і виховання. Тому виховна робота в класі – це спеціально організований процес формування і прийняття гуманних, соціально сприйнятливих цінностей і зразків громадянського виховання.

Як писав В.О Сухомлинський: «Сім'я з її взаєминами між дітьми і батьками – перша школа інтелектуального, морального, естетичного і фізичного виховання. Батько, мати, старші брати і сестри, дідусь і бабуся – перші вихователі дітей у дошкільному віці і лишаються ними, коли їхні вихованці пішли до школи. Духовне і морально – естетичне багатство сімейного життя – найважливіша умова успішного виховання дитини і в домашніх умовах, і в дитячому садку, і в школі».

Школа є другою домівкою для дітей, в якій добре, комфортно і цікаво кожній дитині. На основі співпраці трьох складових: «вчителі – учні – батьки» створена велика «родина» однодумців.

У своїй педагогічній практиці найчастіше я використовую такі методи співпраці із батьками:

  • Класні батьківські збори;
  • День відкритих дверей для батьків;
  • Педагогічні практикуми;
  • Педагогічні бесіди;
  • Вечори великої родини.

Традиційною формою роботи з батьками є батьківські збори, які у межах часового простору запропонують їм не лише діагностичну картину психолого-педагогічних спостережень за дітьми, але й можуть надати практичну допомогу у спілкуванні з дитиною. Практика свідчить, що лише

лекційний виклад проблем шкільного життя не завжди є ефективним. Тому пропонується залучити батьків до спільного вирішення проблемних ситуацій, які виникають у педагогічній площині «дитина – вчитель – батьки – дитина – вчитель».

В області формування виховної системи школи зроблено:

  • сформовано МО класних керівників (щодня ведеться виховання учнів, систематично проводяться наради класних керівників, проводиться збір і аналіз методичного матеріалу, надається методична допомога класним керівникам);
  • створено раду учнівського врядування школи (сформований як виборний орган, розподілено обов'язки членів учнівської ради, робота ведеться за напрямками);
  • створена система додаткової освіти (учні школи відвідують секції та гуртки);
  • сформовано шкільні традиції проведення таких заходів (День знань, День вчителя, Новорічні свята, Андріївські вечорниці, День захисника Вітчизни, Козацькі забави, «Ну-мо, хлопці», Концерт до 8 Березня, «Таланти твої, школо», День Перемоги, Останній дзвоник, Випускний вечір, проведення предметних тижнів);
  • робота класних керівників спрямована на щоденне виховання учнів, турботу про їх здоров'я і здоровий спосіб життя, позаурочну діяльність, активну екскурсійну роботу, чергування класів по школі, контроль за пропусками уроків, роботу з учнями «групи ризику», співпраця з батьками учнів;
  • обрано і працюють батьківські комітети класів і школи;
  • застосовуються принципи педагогічного впливу: поваги до учня, розуміння і прийняття душевного стану дитини, розкриття мотивів скоєних вчинків, зацікавленість у долі вихованця, доброзичливе ставлення до вихованця, педагогічна підтримка вихованця.

Головне завдання роботи класного керівника з батьками – забезпечити єдність вимог до виховання з боку сім'ї та школи, створювати нормативні умови для домашнього навчання дітей, спрямовувати виховну діяльність сім'ї. Якщо сім'я зацікавлена у вихованні особистості учня, то сили школи потроюються

 


Виховна робота класу складається на основі взаємодії школи, батьків і вчителів.

  1.        Я – Особистість

 

Кожна дитина повинна усвідомити свою приналежність до людства в цілому і, одночасно, відчути свою унікальність кожного з оточуючих. У цьому учням допомагає виховна складова «Я - Особистість», яка включає морально – етичне виховання дітей, здоровий спосіб життя, роботу з психологом, індивідуальні заняття з учнями. Такі компоненти сприятимуть розвитку творчих здібностей, мислення, мовлення, пізнавальної активності учнів, формуванню в них найкращих людських чеснот, вихованню патріотизму, працелюбності, самостійності, згуртуванню дитячого колективу.

 У колі педагогічних досліджень зрілість моральної свідомості характеризується вмінням аналізувати свої бажання і вчинки, міркувати про явища моральності з позицій ідеалу, давати їм відповідну оцінку. Рівень моральної свідомості визначає рівень моральної культури, тобто вміння будувати свої відносини з іншими людьми на основі поваги, доброзичливості та принциповості, уваги, чуйності.

Естетичне виховання належить до невід’ємних компонентів виховної системи початкової школи, що практично реалізується у єдності із світоглядним і розумовим, морально-етичним, фізичним і трудовим зростанням молодших школярів і виступає як необхідний фактор всебічного розвитку особистості, облагородження людини.

Естетичне виховання тісно пов'язане з культурою народу. 3 одного боку, воно відображує надбання культури, а з другого — стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей, мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на формування свідомості людей у дусі поваги й приязні, товариськості та дружби.

Педагогічний процес формування моральних мотивів поведінки учнів повинен передбачити таку ситуацію, коли: «Тобі треба виконати це доручення...» - викликає мотив: «Я хочу виконати доручення добре». Можливості активного прояву мотивів, що спонукають до діяльності, залежать від умов, в яких протікає діяльність школярів.

  У загальній системі цілеспрямовано здійснюваної виховної діяльності, формуючи етичні знання, моральні норми поведінки учнів, педагог створює, насамперед, умови, необхідні для розвитку моральних мотивів, тому що  саме вони є рушійною силою морально-етичної поведінки.

Використовуються прийоми роботи з учнями: прояв доброти й уваги, вираз заохочення дитини, авансування особистості, прощення, порука, організація успіху в навчанні, очікування кращих результатів, переконання, моральна підтримка і зміцнення віри у власні сили, пробудження гуманних почуттів, активізація потаємних почуттів вихованця, констатація вчинку, зовнішня опора на правильну поведінку, допомога психологічної служби школи.

 

 

 

 

Підвищення психолого-педагогічних знань батьків

- Батьківські лекторії

- Спільні конференції

- Залучення до позакласних заходів

- Індивідуальні тематичні консультації

- Консультації для батьків з боку психолога, громадського інспектора

 

Залучення батьків до виховання

- Конференції

- Класні батьківські збори

- Рада школи

- Спільні творчі справи

- Спільні з дітьми батьківські збори

- Батьківські ініціативи

 

 

1.3. Я – Українець

 

 Необхідно пам’ятати, що життя будь – якої сім'ї або окремої людини тісно пов’язане із суспільством в цілому, з розвитком тієї країни, де ми живемо, рідного міста. Вивчати історію, традиції, культуру своєї країни, свого народу, знати місто, у якому ми живемо, допоможе програма «Я - Українець», що спрямована на національно – патріотичне виховання учнів, формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовність захищати її.

Девіз класу:

Ми віримо всі у майбутнє своє.

Моя Україна хай вічно живе!

Патріотизм (від грецького «патріс») – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу.

Для мене патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною

свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Патріотичне виховання - це формування патріотичних почуттів, виховання готовності до захисту Батьківщини, воно покликано спонукати до фізичного вдосконалення, вивчення бойових традицій українського народу.

Шляхами реалізації громадянсько-патріотичного виховання у позакласній роботі є насамперед тематичні місячники та декади: місячники військово-патріотичного виховання (щорічно проходять у жовтні, грудні та квітні-травні), декада правових знань (грудень), Вахта пам'яті до дня Перемоги.

До визначних подій в житті країни в класі та в школі проходять уроки мужності, години пам'яті, виховні години. Наш клас має «підшефних» ветеранів, яких вітає на свята та надає допомогу.

Вихованню національної свідомості учнів сприяють й інші свята:     «Козацькому роду нема переводу», родинні свята «Ой, на Андрія...», до дня святого Миколая, театралізовані вистави «Новорічні вечорниці».

В напрямку патріотичного виховання в класі відбуваються різноманітні конкурси та змагання.  До дня Збройних Сил України - військово - спортивні змагання юнаків , конкурсні програми «Ну-мо хлопці, козаки», спортивні родинні свята - змагання «Мама, папа, я - спортивна сім'я». В рамках військово-патріотичного фестивалю «Козацький гарт» проводяться змагання  «Козацький роде, роде мій красний».

  Велику роль у патріотичному вихованні учнів відіграють також екскурсії та походи. Традиційними стали походи учнів до шкільного музею «Бойової Слави», «Української світлиці», гори Крем'янець.

 

1.4.  Моя неповторність

 

В.О Сухомлинський велику увагу в навчально-виховному процесі приділяв творчості. У своїй книжці «Серце віддаю дітям» він писав: «Творчість відкриває в дитячій душі ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів». Педагог уважав, що поетична творчість - це найвища сходинка культури мовлення, і намагався до творчої праці прилучити кожного учня. Саме на це і спрямована програма «Моя неповторність»

Дитячі роки – найсприятливіший період для творчості. Коли малюк іде до школи, він уже здобув певний світогляд, запас конкретних знань. Його мислення ще залишається образним, різнобарвним. А образне мислення – обов’язковий етап для переходу до мислення поняттєвого. Треба оволодіти складними процесами сприймання, уяви як основи творчої діяльності.

Уже давно спостережено, що хороший учитель передає свої знання іншим, кращий - учить, а найкращий — спонукає до творчості. Тому з молодшими школярами треба працювати так, щоб допомогти їм розкрити свої творчі здібності, таланти.

Використання елементів віршування в роботі з  дітьми.

Велике значення у віршуванні має кінцівка – рима.

Рима — це співзвуччя в закінченні віршових рядків. Вона утворюється збігом останніх наголошених складів разом із ненаголошеними, які ідуть після них.

На першому етапі роботи виконуються вправи, що допомагають дітям зрозуміти поняття рима і сприяють виробленню навичок  римування.

Вправа 1. Гра «Луна».

Ідея: луна повторює слова або закінчення їх. Нехай і діти будуть трохи схожими на луну, що недочуває і змінює слова, залишаючи правильними лише закінчення.

Опис: учитель називає слово; діти, як луна, називають інше, що римується з ним.

Зразок: сонечко — віконечко, жити - радіти, калина - дівчина, діти - квіти, крок - урок, коса - роса, рід - плід, сім'я - ім'я, сніжок - пушок.

Вправа 2. Гра «Джерельце».

Ідея: як слова паруються при римуванні, так і ведучий повинен знайти собі пару.

Опис: діти стоять парами, взявшись за підняті вгору руки. «Джерельце» має пробігти попід руками, ухопивши з собою того, хто перший добере риму до запропонованого слова. Той, хто лишився без пари, стає «джерельцем». Тепер його черга назвати слово для римування й відшукати собі пару.

Вправа 3. «Хто останній?»

Ідея: поповнити ряд слів для римування.

Опис: до запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово звучить останнім, той і є переможцем.

Зразок: весна - красна, принесла, рясна...; хмаринка - рослинка, хвилинка, краплинка...; наймудріший - наймиліший, найсумніший...; багато - тато, картати...;летіти - радіти,зомліти, згасити...

Такі вправи можна практикувати на початку кожного заняття як хвилинку-розминку.

Пропонуємо дітям уявити себе будівельниками поетичних рядків. Як стіна вимуровується з цеглинок, так і віршові рядки складаються з певного «будівельного матеріалу» - слів.

Вправа 1.

На картці записано строфу, розбиту на окремі слова. Треба повернути їй первісний вигляд, беручи до уваги слова-рими. Їх учні мають відшукати самостійно. Аби їм легше було відшукати співзвучні слова, можна додати схему римування.

 

Картка 1.                                                            

Відповідь

 

Дитини, є, у, кожної;                                  

Є у кожної дитини

 

єдина, матінка;                                            

Матінка єдина

 

та, що, нас,і, дбає, любить,                        

Та, що любить нас і дбає

 

розуму, навчає;                                             

Розуму навчає.

 

 

 

Картка 2.                                                            

Відповідь

 

Дитини, є у кожної;                                    

Є у кожної дитини

 

сиротини, навіть;                                        

Навіть сиротини

 

мати, солов’їна, наша;                                

Наша мати солов'їна -

 

рідна, Україна;                                             

Рідна Україна

 

 

Картка 3.                                                            

Відповідь

 

Федько, голова, розумна;                         

Федько - розумна голова,

 

робить, все, а, недбало;                            

а робить все недбало.

 

зуби, крізь, він, слова, цідить;                 

Крізь зуби цідить він слова,

 

говорить, попало, як;                                

говорить як попало.

Вправа 1. Гра «Нісенітниця».

Ідея: навчити сприймати зміст поетичного твору й розуміти його.

Опис: знайти нісенітницю і зредагувати вірш.

 

Картка 1.                                                            

Заміна слів

Лікар булки випікає,                                                          

пекар

 

Пекар хворих оглядає,                                                       

лікар

 

Комбайнер вірші складає,

поет

А поет врожай збирає                                                        

комбайнер

 

 

Картка 2.                                                            

Заміна слів

Волосся батько заплітає,                                                     

Юля

 

А Юля цвяхи забиває,                                                        

батько

 

Юрасик посудом гримить,                                                 

матуся

 

Матуся в люльці мирно спить.

Юрасик

Вправа 2. «Хлопчик – шкода».

Ідея: хлопчик – шкода зіпсував гарні вірші свого товариша, додавши зайвий рядок.

Опис: учні мають вилучити з вірша зайвий рядок.

Картка 3.                                                            

Відповідь

 

Я вибіг вранці на поріг                             

Я вибіг вранці на поріг

 

Й побачив всюди білий сніг,                   

Й побачив всюди білий сніг

 

Як довго я чекав на нього:                       

Як довго я чекав на нього

 

Санчата ж просяться в дорогу                 

Санчата просяться в дорогу 

 

Й побачив всюди білий сніг,

 

 

Побачив кремовий пиріг.

 

 

Як довго я чекав на нього:

 

 

Санчата ж просяться в дорогу. 

 

 

 

Любов до дітей, до своєї професії надихає мене писати вірші. Своїми віршами я ділюся з дітьми, батьками, колегами. Постійно свої нотатки у віршованій формі разом з фотографіями виставляю на інтернет сторінку, де постійними читачами є знову діти, батьки та колеги. Вони пишуть свої відгуки, залишають коментарі.

 

Посвята випуску 2013 року

В роботі любій до душі

Я бачу щасливі очі

Усміхнений погляд рідненьких дітей

І ніжні закохані очі.

Діти мої немов квіточки,

Що розквітають, мов зорі

Їхні батьки, немов місяці,

Що світять їм шлях по волі.

Дуже щаслива, що вони в мене є

Хай усміхнеться їм доля.

Зичу вам, любі мої,

Щастя і миру на віки.

Малик Наталія Володимирівна

(2013 рік)

 

Слова до пісні і. Білик «Снег» я написала на останній дзвоник своїй доньці-випускниці

Быстро время летит вперед.

Вот уже последний звонок.

Прозвенел и по телу дрожь

И шагать нам в большую жизнь.

Повернуть нам бы все назад,

Забежать нам в любимый класс.

Но увы время быстро прошло

Не вернуть нам тех дней назад.

Почему голоса вдруг…

На линейке едва слышны?

Ветер слезы дождя принес

Только слезы нам не нужны.

Будем в школу мы забегать

Приходить в промежутках сюда

С теплотою всех Вас вспоминать

Не забыть нам всех Вас никогда.

Обещаем Вам всем поступить!

И учиться всем хорошо!

Чтобы нами гордились Вы

И сбывались все наши мечты!

Отпускаем шары ввысь

Как желания всех детей

Но сердца наши с Вами здесь

В школе лучших учителей.

Малик Наталія Володимирівна

(2014 рік)

 

Діти з радістю приносять і свої вірші. Ми разом їх читаємо, обговорюємо.

Золотоверха Анна

Рідна країна – Україна.

Це наша люба Батьківщина,

Це те місце, де я народилась,

Це рідне місце , рідний край.

Нехай там грає водограй,

Пташиний голос хай

Чує увесь край!

 

Захарченко Олександра

День і ніч, квіти й море.

Сонце гріє, як завжди,

Ну на світі є дорожче

Тільки мама, тато, я і ти.

Дуже радісна пора – це весна:

Діти бігають, сміються,

Граються і веселяться.

Квіти розквітають,

На деревах із бруньок

Листочки виглядають.

 

Чуркіна Ірина

Сирота

Зостався в цілім світі я сиротою,

Ні батька, ні матір немає  зі мною.

Ще  я дитина зовсім маленька,

Сиджу під парканом тихо-тихенько.

Сиджу під парканом

Та й думку гадаю:

Де ж ті батьки,

Чи в полі, чи в гаї?

Де ж мої любі?

Ніде їх не має.

 

Козакова Анастасія

Солнце веселое, птицы поют,

Там, где Настюши, там тепло и уют;

За год мы узнали друг друга отлично,

Гуляли мы летом очень прилично,

Конфеты делили всегда пополам

И ездили вместе всегда по делам.

***

Я прокинулась раненько,

Пішла вмиватися швиденько.

Мені до школи треба йти,

Але на кухню до бабусі слід зайти.

З тортом “Черепаха” вип’ю чаю,

Про любі мультики згадаю,

Костюм джинсовий одягну

І до школи вмить гайну.

 

Агафонова Єлизавета

Диво ім’я якому - книга,

Це Божий дар для всіх людей,

І хай всі люди вірять, знають,

Що слово -  книга, головне.

Бібліотека ти прекрасна,

Ти ясне сонце в хмурий день.

І слово книга ти найкраще,

Багато слів, віршів, пісень.

Бібліотекар наша мила,

Для тебе хай цвіте цей день,

І слово книга, нехай буде,

Як Ви на світі головне.

 

Коломацька  Дар'я

Діти читають

Пишуть і грають.

На перервах скачуть.

На уроках плачуть

 

Творчі групи, що діють в класі

 

  «Без творчості неможливе пізнання

                                                       людиною своїх сил, здібностей, нахилів»

                                                                                          В. Сухомлинський  

Група «Я - Дитина»

  • організовує проведення ранкової гімнастики в класі, допомагає у проведенні спортивних змагань, рухливих ігор, конкурсів;
  • працює над сценаріями класних свят для батьків, випусках стінгазет;
  • допомагає у проведенні акцій «Діти - дітям», «Не будь байдужим»;
  • стежить за виконанням графіку чергування по класу, їдальні;
  • сприяє роботі бібліотеки класу, «книжкової лікарні», перевіряє стан підручників, стан збереження шкільного майна;
  • стежить за своєчасним привітанням однокласників з Днем народження;
  • телефонує товаришам,які захворіли (цікавляться їх станом здоров'я, розповідають новини в класі, передають домашнє завдання); 
  • допомагає учителю у підготовці до уроку (зошити, індивідуальний матеріал), має право нагадати деяким учням про порядок на своєму робочому місці.

Група «Я - Особистість»

  • сприяє налагодженню дружних взаємовідносин з учнями, індивідуальний підхід до дитини;
  • співпрацює з психологом;
  • організовує виставки персональних і тематичних малюнків, художніх виробів;
  • залучає до постановок дитячих вистав, інсценування казок;
  • гурткова робота та залучення до них учнів;
  • веде альбом «Наш дружній клас».

 Група «Я - Українець»

  • допомагає у підготовці свят, виставок, вікторин з народознавства;
  • доповідає класу про важливі події в Україні, світі;
  • знайомить учнів класу з народними іграми, піснями, обрядами;
  • пропонує різноманітні екскурсії, відвідування музеїв;
  • випускає стінгазети, влаштовує фотовиставки, готує доповіді на тему «Ізюме мій», допомагає в оформленні виставок;
  • відповідає за учнівське самоврядування організовує зустрічі з ветеранами.

4. Група «Моя неповторність»

  • шукає таланти;
  • спостерігає, надихає на творчість;
  • пропонує ідеї;
  • ділиться матеріалом.

 

II розділ. Майстер – клас (З власного досвіду)

 

Вже з першого класу значну увагу приділяю ознайомленню з сім'ями учнів. На класних зборах за допомогою анкетування визначається кількість дітей  у сім'ї, їхній вік, чи проживають з сім'ями бабусі, дідусі тощо. Пізніше за допомогою анкети визначаю психологічні особливості дитини, її нахили, улюблені справи.

Творчо підходжу до підготовки виховних заходів, бо вчитель має зацікавити, заінтригувати ідеєю його проведення всіх членів класної родини (дітей, батьків, дідусів, бабусь); добре і чітко продумати систему малих підготовчих заходів, до якої входять конкурси, цікаві зустрічі, екскурсії, пошукову роботу, читання і обговорення тематичної літератури, перегляд і обговорення фільмів, підготовку номерів художньої самодіяльності, інсценізації тощо, щоб діти впродовж підготовчого періоду багато чого навчилися, жили перспективою радості завтрашнього дня.

На початку навчального року ми завжди організовуємо свято до Дня фізичної культури та спорту «В здоровому тілі - здоровий дух». Спочатку проводимо веселі спортивні змагання, а переможців нагороджуємо призами.

Потім смакуємо куліш. Проводжу спільні для дітей і батьків ігри «Третій зайвий», «Хустинка», ігри з м’ячем. Як діти хвилюються за своїх матусь, щоб вони втекли і не були биті прутиком, аби не стали «жабкою». А такого смачного шашлику, який приготували татусі, ще,  напевно, не їли ніколи. Хіба можуть забутися такі враження!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А яке веселе вийшло «Свято Осені»!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Веселий ярмарок у нас проходить щороку!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Осінні та зимові композиції

створюємо ми разом!

 


 

Неможливо уявити учнівське життя без веселого свята. Воно чудово урізноманітнює шкільну буденність, згуртовує учнів, батьків та вчителів, перетворює виховний процес у цікаву та пізнавальну гру. Крім того, юна особистість отримує нагоду якомога більше розкрити свої творчі здібності. Дуже активно батьки залучаються до підготовки проведення різноманітних заходів, свят. У співпраці з родинами проводяться свята  «День Матері», свято «Іменини у дитини». Велика радість для дітей танцювати разом з татом, мамою, братиками і сестричками; у присутності всіх одержати приз у якомусь цікавому конкурсі.

З нетерпінням чекають свята «Великодні забави», «Українською землею крокує Миколай». Ігри, подарунки та гарний настрій гарантовано!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А мабуть таке свято як «З Новим роком друзі!», діти чекають весь рік! Бо це можливість разом класною родиною, з батьками, весело провести час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«День Закоханих», незвичайне свято! Є можливість ще раз сказати один одному добрі, ласкаві слова.

 

Традиційно кожного року за сім тижнів до Великодня проводжу з дітьми свято Масниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

А до свята 8 березня «Люба матінка моя» діти готуються

відповідально і заздалегідь.

Я вважаю, що одним з важливих напрямів виховної роботи є виховання на традиціях українського народу, бо саме в сім'ї, в своєму рідному краю з давніх-давен людина набувала не лише практичних навичок, необхідних для існування, а й ту духовну основу, яка дає право називатися людиною. Саме тому ми є часті гості шкільного народознавчого музею «Світлиця».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А скільки днів народжень стали для дітей справжнім сімейним святом. Тут було місце і конкурсам на краще побажання, на найоригінальніший подарунок і, звичайно ж, це не проходило без участі батьків. Батьки залишають свої справи і поспішають до школи на свята та розваги дитячі.

 

Не обходиться і без веселих подорожей.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховані у такому родинному колі, діти швидко відгукуються на чужу біду, вчаться жити серед природи і людей, бути милосердними. Багато сімей класу почали дружити між собою, допомагати одна одній, разом проводити свята.

Спільна праця над організацією і проведенням урочистості створює хороші умови для неформального спілкування із учителем, сприяє кращому порозумінню між дітьми та дорослими.

 Якщо на уроках діти розкриваються як інтелектуальні особистості, то в позакласних заходах їм надається можливість розкритися творчо.

 

 


2.1. Розробки виховних заходів

 

 «Україно моя! Мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти…»

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини.

А нас, людей, без Батьківщини.

М.Мернявський

Мета:  - розширити та систематизувати знання учнів про Україну;

 - знайомити школярів з історією виникнення назв міст України, та їх географічним положенням;

 - формувати громадянську компетентність учнів; - формувати почуття належності до своєї країни, до її історії, вміння

 - розвивати просторові уявлення дітей, логічне мислення, мовлення;

 - виховувати любов до Батьківщини, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ноутбук, стенди з написами: «Люблю Вкраїну я свою: вона найкраща в цілім світі», «Живи й процвітай, моя Україно, для миру, для щастя, любові й добра», «Горнусь до тебе, Україно, як син до матері горнусь».

 

 Хід свята

 Вчитель. Любі друзі! Ми, учні, великі і маленькі, зібрались для того, щоб довести всім і самим собі, що Україна – це високорозвинена держава, що вона могутня духом, має свою історію, до речі, дуже багату, культуру, мистецтво.

 Українська мова – наша рідна мова – вважається чи не наймелодійнішою в світі. А яких вона виховує дітей – це просто мудрі, чемні, багаті душею дітлахи. Хоч малі, але вміють зберігати у своїх маленьких серденьках любов до матері - України.

 Дівчинка

   Любі друзі!, хоч маленькі,

Ми вже добре про це знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду,

Всі належать до одного

Українського народу.

 Хлопчик

   Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава.

Рідний край свій полюбити –

Найважніша з усіх справ.

В нім пливуть глибокі ріки,

І шумлять степи безкраї,

Стрункі гори пнуться в хмари,

Синьооке море грає.

Буйне збіжжя колосисте

На врожайних росте ріллях.

Є у надрах сіль і нафта,

Віск, залізо і вугілля.

Українці й українки –

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх –

Свою рідну Україну.

 Дівчинка

   Але, щоб цю землю свою

   Міцно, щиро покохати,

   Треба все її минуле

   Добре вивчити, пізнати.

   Треба знати те, як предки

   На землі цій колись жили,

   Як її грудьми своїми

   Заступали, боронили.

   Як невпинно працювали,

   І боролись всі завзято,

   Щоб їх люба Україна

Була дужа і багата.

Хай не буде ні одної

Української дитини,

Що не вміла б розказати

Про минуле України.

Хлопчик

   Як спитають мене люди,

   Хто я, тоді скажу їм:

   Що я українець щирий,

   Український в мене дім!

   І для України в мене

Серце із любові б’є,

Я за Україну

Віддам все життя своє.

У виконанні учнів звучить пісня «Україні», сл.. Р.Гнатюка, муз. М.Ведмедері

  1.                   Гей, моя країно,

Рідна Україно!

Я твоя дитина,

Крапелька твоя!

Приспів:

Це моя країна,

Рідна Україна,

На якій з’явився

І співаю я.

  1.                   З крапельок – потічки.

Із потічків – річка!

Річка синя стрічка,

Золоті поля…

Приспів.

 Дівчинка

   Ой у саду, у садочку,

   Квіти процвітають –

То не квіти, ой, то діти

По садку гуляють.

Ой в саду і на горбочку

Розквітають рожі –

То не рожі – то дівчатка

Українські гожі.

 Хлопчик

   Ой у саду-винограду

Черешеньки та вишні.

То не вишні, то хлоп’ята

Українські пишні.

Ой листочки зелененькі,

А синенькі квіти,

Хай на славу молоденькі

Виростають діти.

 Дівчинка

   Ми – маленькі друзі.

Українські діти,

Мов квітонькам в лузі,

Добре нам всім жити.

Наша рідна ненька

Про нас добре дбає,

Горне до серденька

І до сну співає.

 Хлопчик

   Станьмо ж разом, друзі,

Хлопчики, дівчатка,

І мов птички в лузі,

Співаймо для татка,

Співаймо для неньки

Пісні веселенькі.

Хай неньці за труди

Вічна дяка буде.

І по всьому світу

Став спів гомоніти,

То співають пісню

Українські діти.

Вчитель: Рідна земля…Рідна…ти кличеш всіх своїх дітей додому, до всього рідного і близького, до теплого і ніжного. Будучі далеко від дому, людина думає про рідну домівку, про близьких друзів, про пахощі весни і морозну свіжість, про подих вітру серед літа і теплий дощ весни і морозну свіжість, про подих вітру серед літа і теплий дощ восени. Птахи повертаються додому з далеких південних країн. Додому, на рідну землю…

Так-так. Рідна земля притягує до себе. Ластівка, звивши гніздо тут, у нас, повертається знову до нього, перезимувавши у теплому краї. У рідному краї вона виведе своїх пташенят, навчить їх літати і жити, аж потім відлетить на чужину. І так щороку.

Тож не тільки люди, а й тварини носять у своєму сердечку пам'ять і любов до рідної землі.

Перегляд мультфільму «Деркач і кріт»

Вчитель: Багатовікова народна мудрість глибока і неосяжна. Український народ із покоління в покоління передавав її своїм нащадкам на збереження. І зараз, відкриваючи скарбницю народної мудрості, ми не перестаємо дивуватися її глибині. Зокрема багато сказано про рідну землю, нард, мову. Як ви розумієте народну мудрість:

  • Рідна земля і в жмені мила.
  • За рідни край і життя віддай.
  • Кожному мила своя сторона.

(Відповіді дітей)

 Вчитель: Українці – веселі люди. Ще наші пращури любили, та і ми зараз любимо веселі ігри, співи і танці. Багато їх є. багатий традиціями український народ, виховував і виховує своїх дітей у любові до краю. Зараз ми пограємо в ігри. Вони веселі і цікаві.

Пісня-танок «Подоляночка»

 Дівчинка

   Українка я маленька,

   Українець батько й ненька,

І сестричка, братик милий

На Україні родились.

Не забуду я ніколи:

Знак мій – тризуб в синім полі,

Україна – край мій рідний,

Що є славний і свобідний.

А як буду вже велика,

Не злякаюсь труду-лиха,

Буду братам помагати

Славу-долю добувати.

А тепер я вчитись буду

Тої праці, того труду,

Щоб пішла скрізь добра слава,

Що я Українка жвава.

 Хлопчик      За свій рідний край і нарід

Я Господа молю:

Зішли, Боже, Україні,

І щастя, і долю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Свято іменинника «Літо-осінь»

Мета. Формувати дитячий колектив, сприяти встановленню дружніх стосунків між учнями; пробуджувати в дітей почуття доброти, дружби, намагання робити приємне один одному, жити в мирі, добрі і злагоді.

Обладнання: ноутбук, проектор, дитячі іграшки, різнокольорові кульки.

Звучать фанфари

 Вчитель: Дорогі діти і гості! Сьогодні у нас так святково, урочисто. Всі готувались до свята іменинників!

 Ведуча 1:  Сьогодні для маленьких і дорослих

   Худеньких і товстих.

 Ведуча 2: Слухняних і не слухняних

   Веселих і сумних.

   Наше найкласніше, найпрекрасніше свято

   Під назвою «Свято іменинника»

 Ведуча 3: Погляньте, в цьому залі свято,

   Ми дуже раді всіх вітати!

 Ведуча 4: І сподіваємось, що кожен

   Для себе щось узяти зможе.

 Ведуча 5: Хтось – настрій добрий запозичить,

   Бо посмішка усім нам личить.

 Ведуча 6: Хтось – слово доброму зрадіє,

   Бо про добро усі ми мрієм.

 Вчитель: Ми зібрались сьогодні привітати  любих літніх та осінніх іменинників, адже цього року кожен учень ступив на новий цікавий і загадковий поріг у наступний рік свого життя. Сподіваюсь, що ваше життя стане більш цікавим та насиченим. Діти народились у найбагатшу і найкрасивішу пору року – літо і осінь. Як говорять астрологи, це всі діти здібні та працьовиті. А за характером звісно всі різні. А чому? (різні мають знаки зодіаку). Давайте ж нагадаємо, які ж знаки зодіаку вхожі до нашого свята.

 Презентація «Знаки «Зодіаку»

Близнюки (22 травня – 21 червня) – люди розумні, мають інтуїцію, схильні до мистецтв, безкорисливі. Під знаком Близнюків народжується багато людей розумової праці. Близнюки можуть працювати артистами, журналістами, видавцями, секретарями, працівниками пошти, бухгалтерами, письменниками.

Вітаємо оплесками Близнюка – реву Артема.

Рак (22 червня – 23 липня) – добрі,жагучі, чутливі, мають розвинені художні здатності й здатні змусити навколишніх себе любити. Рак має гарний інтелект, неймовірну пам'ять. Гарні в роботі. З них виходять гарні фахівці з розведення коней, собак, персонал дитячих садків, зоопарків, цирків, дитячі психологи, психіатри.

Вітаємо оплесками народжену під цим знаком – Воронову Дар'ю.

Лев (24 липня – 23 серпня) – натури сильні, містичні, палкі, не люблять самітності й примуса. Розум сполучається із силою. Вони хочуть керувати, вести, вселяти, дарувати удачу, засипати подарунками, захищати, розважатися. Леви – гарні ювеліри, водії таксі, дипломати, політики, артисти, власники галерей, театральні постановники, декоратори, режисери, атлети, директори, голови, президенти, адміністратори.

Вітаємо оплесками натур власних, сильних духом і розумом – Левів. Бражника Богдана, Резніченка Олексія, Хоботнєва Германа.

Терези (24 вересня – 23 жовтня) – ніжні, доброзичливі, мрійливі, розсудливі, юблять смачно поїсти. Терези за професією – модельєри, продавці предметів мистецтва, антиквари, театральні агенти, юристи, судді.

Запрошуємо своїх антикварів, натур сильних й жагучих: Звягінцева Єгора, Хиленка В’ячеслава, Бондаренка Данила та ніжну Павленко Анастасію.

Презентація «Іменинники «Літо-осінь»

Вчитель: Давайте ще раз, бурними оплесками привітаємо наших любих іменинників літо-осінь. Прийміть у дарунок ці чудові подарунки та маленький концерт.

(Концертна програма та ігри з клоуном)

Вчитель: Любі діти за наше чудове свято ми повинні подякувати батькам.

Ведуча 7: Батьки шановні, дорогенькі наші!

        З любов’ю зараз, у цей час

Ведуча 8:  Від серця нині дітки ваші –

        З подякою в душі до Вас.

Діти-іменники говорять слова подяки своїм батькам.

Артем:    Для Вас сьогодні маємо що сказати,

       Схиляємо серце ми для Вас, батьки!

Данило:    Бо з Вас ми можем приклад брати

       Ви найрідніші люди на Землі!

Дар’я:       Матусі, татусі рідненькі!

       Хай боженька Вас береже!

Єгор:        Хоч зараз ці слова маленькі

       Та нагорода для Вас є!

В’ячеслав:  В хвилини ці Вам щиро вдячні

       За материнське серце і батьківську любов!

Анастасія:  За всі старання й молитви сердечні,

       За рідний погляд і підтримку знов!

Богдан:     Хай здоров’я, радість і достаток,

       Сиплються не мов вишневий цвіт!

Олексій:    Хай малює доля з буднів свято,

       І дарує вам багато літ!

Герман:    Нехай кожна мить буде повна надії

       І нехай пощастить, здійснить усі Ваші мрії

       Удачі, натхнення й духовного росту

Разом:      Хай буде в житті усе легко і просто!

Вчитель:   Хто дорожче всіх на світі?

        Ну, звичайно ваші діти,

        Зайки, сонечки, квіточки

        Ваші донечки й синочки!

Пісня «Ми маленькі зірочки»

Ведуча 9:    Подивіться ви на нас,

       Разом – ми чудовий клас!

Ведуча 10:  Будем й далі ми зростати

      Всіх навколо дивувати!

Вчитель:   Всіх запрошую до столу

        Наїмося зараз вволю.


Виховний захід «Прийди до нас, Миколаю»

 

Мета: Ознайомити дітей з багатовіковою традицією українського народу – святкуванням дня Святого Миколая. Виховувати почуття доброзичливості, чуйності, милосердя, формувати безкорисність у ставленні до людей, збагачувати духовний світ дітей.

Свято проводиться 19 грудня, коли увесь християнський світ від малого до старого відзначає празник Миколая-Чудотворця. Посередині святково прибраного класу, біля дошки, стоїть стіл. На ньому – образ Святого Миколая, прикрашений вишитим рушником. Біля образа – квіти та різноманітні сувеніри, виготовлені дітьми. На дошці великими літерами кольоровою крейдою написано: «Величаємо Тебе, святителю Христовий, Миколаю, і почитаємо пам'ять Твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого».

Учитель: В перший місяць зими, коли крига сковує ріки, а снігова хуртовина насипає великі кучугури снігу, всі люди, а особливо діти, чекають довгожданого свята. Що це за свято, хто скаже?

Діти: Миколая!

Учитель: Ось і настав, діти, той день, якого ви всі з нетерпінням чекали і старались добре вчитись, гарно поводитись у школі і дома, допомагати маленьким і старшим. Святий Миколай бачив ваші старання і не обминув своєю увагою і ласкою жодної оселі, де зростають такі добрі дітки, й приніс бажані та приємні дарунки. А чи отримали ви дарунки, яких хотіли?

Діти: Так, отримали!

Учитель: А як же Святий Миколай дізнався, який подарунок ви хочете?

Учень: Ми йому листи писали:

 «Святий Отче Миколаю,

 Вечір твій вже наступає,

 Пишем, щоб полегшити роботу,-

 На що маємо охоту…»

Учениця: Мені черевиків треба.

Учениця: А я прошу ляльку з неба.

Учень: А я шаблі золотої.

Учениця: Мені книжки, та нової.

Учениця: Ну й цукерків – мусиш знати, -

      Я їх люблю ласувати.

Учень: Принеси мені машину.

Учениця: А я люблю мандарину.

Учень: Олівці, щоб малювати.

Учениця: І скакалку, щоб скакати.

Учень: А я прошу про санки,

 Щоб спускатися з гори.

Учень: Хочу дуже лижі мати,

 Щоб усіх переганяти.

Учениця: А я прошу рукавички,

      Такі самі, як в сестрички.

Учень: А мені м’яча такого,

 Як в старшого брата мого.

Учениця: Ми листи ці заліпили.

      За вікно їх положили.

      Все зробили так як треба,

      І вони дійшли до неба.

Учитель: Діти, давайте подякуємо Миколаю - Добротворцю за його дарунки піснею, яку співали ще наші пращури.

Діти виконують перший куплет пісні «Ой хто, хто Миколая любить» (обробка В.Симчишина).

 Ой хто, хто Миколая любить,

 Ой хто, хто Миколаю служить,

 Тому святий Миколай

 На всякий час помагай,

 Миколаю! Миколаю!

До класу заходить чоловік в костюмі старого мандрівника.

Учитель: Що ж то за гість такий дивний завітав до нас на свято?

Мандрівник: Добридень, люди добрі! Я – мандрівник. Мандрую багато-багато років по всьому світу. Багато чого набачився і багато чого начувся. Тож маю що оповідати молодим. Багато чував і про Великого Святого угодника Божого – Миколая. І вам розповім. Тож слухайте.

Народився він у Малій Азії в м. Патарі в третьому столітті по Різдві Христовому. Ріс у заможній і віруючій родині, шануючи славних батьків своїх, Феофана та Нонку. З дитинства горнувся до бідних та скривджених.

По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке всеціло віддав бідним і калікам. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних і хворих людей та обдаровував їх чим міг.

Учень: А мене прадідусь розповідав, що ще за життя Святого Миколая називали «батьком сиріт, удів і бідних». І що за доброзичливість і милосердя Бог наділив його даром творення чудес. А люди нарекли його за це Чудотворцем.

Мандрівник: Так, так, діти. За добро і милосердя, за чудотворні зцілення калік і хворих, за оборону струджених християнський люд величає Святого Миколая і почитає пам'ять його.

А в Україні оддавен і понині свято Миколая – одне із найшановніших свят.

Діти виконують другий куплет пісні «Ой хто, хто Миколая любить» (обробка В.Симчишина).

 Ой хто, хто спішить в Твої двори,

 Того Ти на землі і морі

Все хорониш від напасти,

Не даєш йму в гріхи впасти.

Миколаю! Миколаю!

 Мандрівник: Мандруючи по світу, я чув багато складених народом переказів, легенд про допомогу Святого тим, хто її потребував. А чи знаєте їх ви, діти? Давайте переглянемо легенду.

 Відео «Миколай-Чудотворець».

 Учитель: Усім відомо, що в українського народжу існує давня і добра традиція називати новонароджених хлопчиків на честь Миколая. Особливо тих, що народжуються напередодні або в день свята. Тому в Україні так багато Миколаїв.

 А знаєте, діти, що свято Миколая-Чудотворця завжди було очікуваним для української родини, а особливо для дітвори.. всі свято вірили, що в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай опускається срібною вервечкою з неба на засніжену землю: сивобородий, із золотою митрою на голові, у довгій позолоченій киреї, з хрестом та Біблією в руках, у супроводі ангелів, що несуть його мішок з дарунками. Спустившись на землю, іде він вночі від хати і кладе під подушку або в черевичок дитині, що заснула, свої небесні подарунки. Старші люди казали нам, що таке щастя випадає тільки чемним дітям. І діти старалися, ще задовго до свята, поводитись якнайкраще.

 Учень:  На небі зорі, зорі,

   Поля снігами занесло,

   В киреї білій все село,

   А місто в світла морі.

   По полі вітер віє,

   Що вирвався десь з-поміж лоз,

   По селах тріскотить мороз,

   Але в дітей надії.

   У місті та по селах

   Сплять діточки у потілках,

   І усмішка в них на устах

   Щаслива та весела.

   В сні бачать: білі коні

   З санками мчаться попід гай,

   В санках святитель Миколай,

   Санки дарунків повні.

   Ось коні вже край хати,

   Вже Миколай у хату йде,

   Діткам під подушку кладе

   Даруночків багато.

   В хатині чи в покою

   Спиняється Він ще на мить

   І діточок благословить

   Правицею святою:

   - Ростіте, любі діти,

   Минайте всі дороги злі,

   Для Бога й рідної землі

   Хай шлях один вам світить!

   А рано, як світає,

   Під подушкою вмить рука

   Дарунків гарних вже шука

   Святого Миколая.

Подарунки від Миколая.

Діти виконують третій куплет пісні «Ой хто, хто Миколая любить» (обробка В.Симчишина).

  Ой хто, хто к Ньому прибігає,

  На поміч Його призиває,

  Той все з горя вийде ціло,

  Охоронить душу й тіло.

  Миколаю! Миколаю!

 Мандрівник: Дорога класна родина, дякую вам за чудовий празник. Сьогодні, діти, ви дізналися, як багато добрих і корисних справ творить для людей потаємно і безкорисливо наш небесний покровитель – Миколай.

 І в час, коли буває вам важко, коли неприємності чи біль приносить вам смуток, будьте певні: Святий Миколай поспішить вам на поміч, утішить і зцілить. Святий Миколай неодмінно допоможе вам. На цьому бувайте здорові. Бо мені час вирушати в мандрівку. Ростіть гідною зміною славного українського народу. А я буду молитися, щоб ми всі в мирі і добрі дочекалися наступного празника Святого Миколая.

 

 


Виховна година «І ось прийшов цей Валентинів день»

Мета:Формування знань учнів про це свято, про його традиції, обряди в різних країнах світу. Розвивати уважність, вміння слухати, дружелюбність, наполегливість. Виховувати добрі взаємовідносини, любов до прекрасного.

Обладнання: ноутбук, проектор, валентинки, арка, різнокольорові кульки,  солодощі, подарунки.

Вчитель: Вітаю вас, любі друзі! Чи подобаються вам свята? Мені - дуже! Особливо давні, традиційні – Новий рік, наприклад. Мені сумно згадувати, як багат цікавих свят ми втратили або забули – Масляна, Івана Купала, Святки! Кожне з них мало своє обличчя, свої звичаї. Тому сьогодні я пропоную вам відзначити прекрасне, веселе давнє свято. І, якщо вдасться,  відзначати його кожен рік. Уявляєте, яким цікавим і приємним стало б наше життя?! Адже до справжнього свята готуються заздалегідь, готують сюрпризи для друзів, подарунки. Про них ми ще згадаємо, а зараз – декілька слів про наше сьогоднішнє свято.

Відеопрезентація «День Святого Валентина»

Це – Миле, Домашнє, Забавне і Незвичайне свято – День Святого Валентина, або Свято всіх Закоханих.

Незвичайне воно тому, що зовсім не слов’янське. Цьому святу понад 1,5 тисячі років.  Але Європа його святкує з великим задоволенням вже 120 років. Мабуть, це чудово, що до черги жіночо-чоловічих свят приєдналося ще одне – прекрасне свято з надзвичайно сумною і романтичною історією, яку, правда, мало хто з нас знає. Це свято любові, миру, доброти, чемності, сміху і веселощів.

Частівки

Тихоненко: Ой, девчонки, в феврале

Праздник намечается

Мне влюбиться срочно надо,

Но не получается!

Греченкова: Нарисую валентинку

И раскрашу красками,

Подарю соседу Димке,

Чтобы был поласковей!

Сорокина: Подпишу я валентинку,

Подарю Ванюшке,

Пусть о чувствах моих знает –

Это ж не игрушки!

Чегринец:  Валентиночку-сердечко

Я Богдану подпишу

И вручу, и расцелую,

И в объятиях задушу.

Грабар:      В Валентинов светлый день

Обниму я Ксюшку.

Слово нежное шепну,

Подарю игрушку.

Лобанов:    В Валентинов светлый день

Обниму я Лизку.

Слово нежное шепну,

Подарю ей книжку.

Пацера:      В Валентинов светлый день

Обниму Иринку.

Слово нежное шепну,

Подарю картинку

Ткаченко:   В Валентинов светлый день

Обниму Наташку.

Слово нежное шепну,

Подарю Ромашку.

Вчитель: Послухайте одну з легенд, пов’язаних з цим свято.

Легенда. Слайд-шоу №1

Колись дуже давно в Римській імперії жив молодий епіскоп Валентин, який незважаючи на заборону  вінчав закоханих і за це поплатився власним життям. Його стратили, а день його смерті відтоді вважається днем усіх закоханих і називається Днем Святого Валентина. Це дуже давнє світо зі своїми традиціями.

Одне з головних правил – робити коханим подарунки – так звані «валентинки», вони обов’язково повинні мати форму серця. Разом з  подарунком ви зізнаєтесь у коханні. До речі, в середньовіччі існувало повір’я, що найдовшим коханням буде те, в якому зізналися саме в Валентинів День – Валентин буде оберігати ваші почуття.

Виходить Тихоненко і плаче. До неї підходять друзі.

Друзі: Що ста лося?

Тихоненко: Нічого (витирає сльози)

Коробко: Ось тобі валентинка, не плач (дає Алі валентинку, та починає плакати ще більше). Та що ж сталося?

Тихоненко: Мої батьки забули, що сьогодні свято Валентина і не привітали одне одного.

Король: То чому ти їм не нагадала?

Тихоненко: Тому що я прокинулась, коли вони вже пішли на роботу. А бабуся мені сказала, що вони не вітали одне одного. Ані квітів, ані цукерок, ані валентинок… Нічого!

Шостак: Ми тобі допоможемо!

Тихоненко: Як?

Пацера: Які в кого пропозиції?

Кісільов: Давайте нарвемо їм квітів і подаруємо від нас!!!

Тихоненко: Але ж зараз зима… Хіба що ялинки нарвати… Так і те, Новий рік вже був…

Шевякова: А давайте підемо і купимо їм коробку цукерок!

Тихоненко: У кого гроші є?

Горшков: В мене є!

Тихоненко: Скільки?

Горшков: Дві гривні!

Тихоненко: Та цього вистачить хіба що на коробку, але без цукерок!

Шаля: В мене є ідея!

Тихоненко: (з іронією) Купити їм мерседес і ключі від квартири?

Шаля: Ні! Давайте зробимо їм велику валентинку. Таку велику, щоб вони на все життя запам’ятали, що таке свято Святого Валентина.

Тихоненко: Давайте!

Всі беруть ватман і починають робити валентинку.

Ви, напевне, не раз чули, як  дорослі кажуть про свого чоловіка або дружину: «Моя друга половина». А чи знаєте ви, звідки з’явився такий вислів? Послухайте, які чудеса відбувались в стародавній Греції.

Слайд-шоу № 2

Першою людиною був Андрогін. Але це була діже незвичайна людина, бо він з’єднував у собі 2 початки – чоловічий і жіночий, тобто раніше не існувало окремо жінок і чоловіків, а був лише Андрогін. І відчув він у собі велику силу  і гармонію двох початків, зазнався і насмілився навіть сказати самому Зевсу, що він сильніший і кращий за нього.  Розгнівався Зевс на Андрогіна і вирішив його покарати, та так, щоб запам’ятали люди надовго цю помсту. Він розділив Андрогіна на 2 половинки – на чоловіка і жінку – і сказав: «Відтепер людина зможе бути щасливою і сильною, тільки якщо знайде  свою половинку в житті». З тої пори люди ходять по землі у пошуках «другої половинки», іншими словами – коханої людини. Тільки разом вони стають дійсно сильними і щасливими». А що ж таке любов?

Відеопрезентація «Що таке любов?»

А зараз я пропоную вам трохи пограти. Наступний конкурс допоможе  налагодити теплі стосунки між двома гарячими серцями.

Конкурс «Компліменти»

Танок Чередниченко О.  та Сухіна М.

І ще трохи пограємо? Тоді я пропоную вам одну веселу і теж зовсім  незвичайну гру «Арочка»

Гра «Арочка»

А тепер давайте трохи відпочинемо під ніжний спів Борщової Аліни

Пісня Борщова А.

День Святого Валентина в кожній країні святкують по-різному.

Слайд-шоу № 3

Наприклад, у середньовічній Англії був поширений  звичай обирати  собі «Валентину». Кілька молодих людей писали на шматочках пергаменту імена, складали їх до капелюха і тягли жеребок. Та дівчина, ім’я якої  випадало юнакові, на цілий рік ставала його «Валентиною», а він, відповідно, її «Валентином». Хлопець складав своїй дівчині сонети, грав на лютні, всюди супроводжував – тобто, був справжнім лицарем. До наших часів Британія зберігає ці традиції.

Безтурботні італійці святкують Валентинів день по-іншому – вони вважають необхідним робити коханим подарунки, найчастіше – солодощі. Бо вважають – тоді спільне життя обов’язково буде «солодким».

Найцікавіше святкують День Валентина в Японії. Цього дня на головній площі Токіо проходить «найгучніше зізнання в коханні». Юнаки і дівчата по черзі горлають що є сили всілякі зізнання в коханні. Хто гучніше прокричить про своє кохання отримує спеціальний приз.

Тож давайте і в нашому класі святкування Дня Валентина буде супроводжуватись якоюсь традицією. А в цьому нам допоможе конкурс «Домашнє завдання». Напевне всі знають вислів «Шлях до серця чоловіка  лежить через цього шлунок». Що ж, перевіримо! Наші дівчата отримали домашнє завдання: самостійно приготувати  смачну «Валентинку», цікаво представити її та подарувати своєму обранцю.

(«Домашнє завдання» дівчата дарують «смачні валентинки» хлопцям та гостям.)

А що ж там з нашою валентинкою?

(Учні показують всім присутнім «валентинку», яку зробили)

Тихоненко: Ура! Дякую! Яка гарна валентинка! 

(З-за куліс чується сміх)

Кісільов: Хто це сміється?

(До класу заходить Гармаш у костюмі Амурчика-шибеника. Він сміється і підходить до друзів)

Гармаш: Що це? (показує на валентинку)

Тихоненко: Що це??? (питає у друзів і показує на Амурчика)

Гармаш: Я – Амур – янгол-помічник  Святого Валентина!

Тихоненко: А це наша валентинка!

Гармаш: Але ж вона не має магії серця!

Пацера: Якої магії? Чого не має?

Гармаш: Кожна валентинка має бути зачарована моїм поцілунком, щоб мати справжню силу кохання.

Тихоненко: (дістає з кишені валентинку, яку їй подарували друзі) А ця вже зачарована?

Гармаш: Нумо, дай подивитись…. Так, ця зачарована!

Король: Коли ми її робили для нашої подруги, ми тебе не бачили! То як це вона зачарована?

Гармаш: А мене просто так ніхто не бачить. Я як Святий Миколай, який непомітно розкладає подарунки, я непомітно зачаровую кожну валентинку.

Всі разом: То зачаруй і нашу.

Гармаш: А для кого вона? Я щось не бачу підпису.

Тихоненко: Це для моїх батьків. Та я б хотіла її подарувати нашим гостям.

Гармаш: То підпишіть її спершу, а потім  я зачарую.

(Тихоненко пише на валентинці «ДЛЯ ВСІХ ГОСТЕЙ»)

Гармаш: Ось це інша справа. Тепер я зачарую її. А ви всі приєднайтесь. Давайте всі зачаруємо нашу валентинку повітряними поцілунками.

(Лунає музика. Всі посилають убік валентинки повітряні поцілунки)

Гармаш: Тепер вона зачарована і повна вашим коханням і ви можете її подарувати нашим гостям.

(Дарують валентинку гостям)

Гармаш: Нагадай батькам, дитино,

Всі:  День Святого Валентина

Незабаром наступає,

Всіх закоханих вітає.

Тихоненко: Мама дуже любить тата.

Кісільов:  Хай спече вона до свята

Торт у вигляді сердечка –

Шевякова:  Буде смачно і доречно.

Пацера:  Тато маму теж кохає

Радо з святом привітає:

Король:  Принесе букет духмяний

Шостак:  Як приємно буде мамі!

Коробка:  Валентинки, подарунки,

Привітання, поцілунки…

Вчитель:  Ти коли дорослим станеш

Теж кохану привітаєш!

Ми Святого Валентина

Всі шануємо, дитино!

Вашим дав батькам зустрітись,

Щоб змогли ви народитись.

 

 

 


Висновок

 

Сьогодні я щаслива тим, що я – учитель

Що можу дать пораду діточкам.

Що можу їх навчити розуміти

Як треба жити, вірити, любити.

Щаслива тим, що в мене є родина

Родина, що складається з дітей.

І тільки в дітях бачу я своє життя єдине

Чудових своїх задумок, ідей.

                                                 Малик Н. В

 

У кожної людини є заповітна мрія – бути щасливою. Але щастя у кожного своє. Я щаслива, бо обрала професію, яка приносить мені задоволення, а людям користь. Це професія вчителя початкових класів.

Я – вчитель. Я несу дітям радість пізнання, веду їх стежинками творчості й допитливості. Завжди бачу перед собою зачаровані погляди малюків – очі, які не дають зупинитися на досягнутому, примушують йти вперед і творити щось нове. Тому слова українського поета П. Грабовського: «Життя – це мій обов’язок творить, де творчий кожен день і кожна мить» я взяла за своє життєве кредо.

Важливим завданням ефективного розвитку творчих можливостей є створення необхідних умов для її розвитку. Чим частіше дитина досягає найвищої «планки» успіху, тим успішніше розвиваються її можливості. Дуже важливо, щоб вона мала свободу вибору діяльності, способів роботи, шляхів досягнення мети. Учитель же повинен пропонувати ненав’язливу допомогу, розумну, доброзичливу, тактовну. Тільки за таких умов можливий розвиток творчих можливостей.

«Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – це смолоскип, який треба запалити».  І задача вчителя -  уважно придивитися до кожного учня, намагатися знайти та розвивати його позитивні риси. Бо від уміння вчителя своєчасно їх помітити, допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах, надати своєчасну підтримку, створити сприятливі умови, атмосферу творчості залежить те, чи відчує дитина свою неповторність, чи виросте справжній талант.

Взаємодія школи, сім'ї та громадськості – один з головних принципів організації освіти. Він ґрунтується на спільності інтересів держави та народу, на єдності виховних завдань та ідеалів кожної сім'ї й суспільства в цілому. Педагогічний союз учителів та батьків – це могутня сила виховання. Адже виховання дітей у ХХІ столітті – це процес поєднання плідної та наполегливої  праці як сім'ї, так і школи та суспільства.

Загалом, учитель має бути для учнів не тільки учителем – носієм знань, а й соратником, другом, у деякому розумінні й побратимом. Тобто такою людиною, що повністю відчуває і розуміє дітей, їх почуття і думки. А головне – вчитель має щиро любити їх. Якщо це буде, то він ніколи не зможе ненароком образити чи випадково зашкодити учням. Навіть якщо вчитель не має якихось необхідних якостей для своєї педагогічної діяльності, але відчуває любов до дітей, то він зробить все, щоб досягти вищого рівня майстерності, розвинути відсутні педагогічні якості, стати для них кращим та присвятити їм своє життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Список літератури

 

  1. Алексеєва В.І. Виховуємо особистість// Виховна робота. - 2005. -№1 - с.14-16.
  2. Вдосконалення організаційних форм і методів виховання як актуальна проблема початкової школи [електронний ресурс] : [веб-сайт].- Режим доступа: www.kiev-diplom.com/96-vdoskonalennya-organizacijnix-form-i-metodiv.html
  3. Врублевська М.О. Шкільна програма громадянського виховання «Я – людина, патріот, громадянин, гуманіст, сім’янин» // Виховна робота. -2005. -№2 - с.15-25.
  4. Закон України «Про загальну середню освіту». [електронний ресурс] : [веб-сайт].- Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14
  5. Закон України «Про освіту». – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
  6. Затовка І. Розвиток творчих здібностей дітей при написанні віршів// Початкова освіта. - 2007. -№36 - с.3-6.
  7. Кузуб В. Країна Веселка. Розвиток творчої особистості у системі виховної роботи// Початкова освіта. - 2007. - №15 - с.4-9.
  8. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. Режим доступу: http://univd.edu.ua/index.php?id=99&lan=ukr
  9. Рибальченко І.М. Взаємодія з батьками. -Х.:Вид. група «Основа», 2007. - 208с.
  10. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання МОН України)/ уклад. А.В. Лихва. – Х. : ВГ «Основа», 2010. - 373с.–(Серія «Початкова школа. Класний керівник»).
  11. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Рад.шк., 1984. - 288с.
  12. Сучасний погляд на національне виховання у початковій школі [електронний ресурс] : [веб-сайт].- Режим доступа: www.osvita.ua/school/home/vpbring/366/
doc
Додано
21 лютого
Переглядів
234
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку