Творчість митців-політичних емігрантів. «Празька школа» в українській літературі та громадському життя(Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О.Ольжич, О. Теліга, О. Лятуринська,О.

Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіТворчість митців -політичних емігрантів

в українській літературі та громадському життя (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Ольжич, О. Теліга, О. Лятуринська,О. Стефанович, Ю. Липа, Ю. Клен, Н. Лівицька-Холодна та ін.)«Празька школа»

Мета уроку:формувати ключові компетентності:емоційно-ціннісна - дати коротку характери-стику еміграційної літератури; ознайомити учнів із життям і творчістю поетів – емігрантів, зокрема творчістю представників «Празької школи»; допомогти їм глибше осмислити драматизм долі поетів-вигнанців;загальнокультурна – дотримуватися культу-ри мовлення, удосконалювати вміння зв’язно висловлюватися в контексті змісту;діяльнісна – формувати пошукові вміння та навички самостійної роботи; соціокультурна – виховувати інтерес до укра-їнської літератури, яка творилася за кордо-ном, любов до Батьківщини.

Епіграф уроку: Хто пережив страшну операцію розриву з живим тілом Батьківщини, хто відчував пекучий брак Батьківщини, як вічно роз’ятрену рану, хто задихався в чужому повітрі, у чужому підсонні, під чужим небом, той зрозуміє психологічний стан емігранта. Є. Маланюк

Українська літератури ХХ століття – надзвичайно складний період – епоха революції, Першої світової та громадянської воєн, голодомору та сталінських репресій. Звичайно, всі ці потрясіння не могли не позначитися на ході літературного процесу.

Українському письменству судилося пережити смугу тяжких випробувань. Хто міг передбачити, що 20-ті роки, які можна назвати роками відродження, закінчаться кривавим геноцидом українського народу?

30-ті роки … Країну затопили хвилі «червоного терору». Про справжню творчість, про дух відродження вже ніде не йшлося. Над цвітом культури та літератури нависла смертельна небезпека. Ті митці, які не змогли переступити через себе, свою особистість, через свої принципи, пішли етапами у тюрми й табори, де більшість із них загинула. Цей геноцид тривав не один рік і не одне десяти-річчя. Багато письмен-ників змушені покинути батьківщину, щоб уже ніколи не повернутися. Там, на чужині, вони творили і мріяли, що повер- нуться в Україну хоча б у своїх творах.

Так виникла на чужині «Празька школа», яку для нас представляють Олег Ольжич, Олена Теліга, Олекса Стефанович, Юрій Дараган, Оксана Лятуринська, Юрій Липа, Євген Маланюк. О. Ольжич. О. Теліга. О. Стефанович. Ю. Дараган. О. Лятуринська. Ю. ЛипаЄ. Маланюк

До «Празької школи» відносять поетів, чия творчість почалася в еміграції, переважно Празі та Подебрадах, хоч деякі з них пізніше виїхали до інших країн. Це не була група, об’єднана організаційно, яка мала б свій статут, чи принаймні чітку ідеологічну та естетичну платформу. Отже, «празька школа» - це назва умовна, визначальним для поетів – пражан був світогляд.

Творчий шлях «пражан», більшість із яких зі зброєю в руках боролась за українську державу, розпочався за межами України, в таборах інтернованих вояків (Польща), де вони опинились після поразки визвольних змагань. Основи естетичної концепції «Празької школи» українських поетів закладалися у надрах таборового часопису «Веселка», зорієнтованого на «аристократизм духу».

Коло думок. Чому саме митці другої хвилі еміграції ( в роки поразки УНР ) взяли на себе місію її утвердження?Роботаз підручником Ст. 83 -84.

Розвитку та самоствердженню молодої літературної генерації передувало глибоке осмислення всього історичного багажу нації, причин чергової втрати державності. Звідси підвищена увага до історичних мотивів, тонке ліричне сприймання рідної природи, філософія боротьби й оптимізму. Це покоління гуртувалося навколо відновленого 1922 року Д. Донцовим «Літературно-наукового вісника» (з 1939 р. – «Вісника»). Плеяда «трагічних оптимістів» (Д. Донцов) - Є. Маланюк, О. Ольжич, Ю. Липа, О. Теліга, Л. Мосендз, пізніше – Ю. Клен, - стала творцями концепції нової літератури, розробивши таку художню систему творчості, яка була протиставленням українським сентиментальним літературним традиціям. Вони виступили проти «малоросійської» вторинності вчорашнього рабства, колоніального животіння.

Творчість «пражан» була перейнята духом боротьби і затятості, щирої християнської віри і сумління, плекала велику мужню любов до своєї нації, до свого минулого, до всього великого й шляхетного, передусім до героїчного чину. Гострота думки і суворість форми характеризували новостворене українське мистецтво. Розпочавши процес повернення історичної пам’яті, який очолив зі своєю поетичною збіркою «Сагайдак» (1925), «пражани» оновлювали українську літературу, передусім її тематику. Поезія Ю. Дарагана містить усі елементи, які згодом розвиватиме решта поетів еміграції. Кожен із «пражан» знаходив свій мотив, який переважно був доведений до поетичної концепції, зі своєю образною домінантою і певним комплексом художніх засобів.

Важливою рисою творчості поетів «Празької школи» є зв"язок із західноукраїнським письменством. Поети-емігранти друкували вірші в галицькій періодиці, видаючи у Львові свої збірки. З огляду на це цілком слушною є пропозиція Г. Грабовича українською еміграційною літературою вважати ту, яка творилася після Другої світової війни, зокрема, в 1945-1950 роках. Адже лише там українські письменники остаточно поривають зі своїм рідним середовищем і опиняються у суворій реальності чужорідних культур. «Пражани» були безпосередніми учасниками боротьби за УНР або ж дітьми її діячів і несли з собою ідею української державності, що споріднювало їх творчість із творами представників стрілецької поезії в Галичині, поезія яких була орієнтована на масове сприйняття і творила своєрідну стрілецьку пісенну епопею. Тому вона була не стільки явищем історії української літера-тури, скільки фактором пробудження національної свідомості, державницьких змагань народу.

Нове покоління галицьких літераторів та еміграційні поети намагалися компенсувати втрати, яких зазнала література по той бік Збруча, розвиваючи теми, мотиви, форми, на які в умовах УРСР було накладено вето. Література поділеної України розвивалася у різних суспільних ситуаціях, проте духовна єдність нації не порушувалася. Так, в емігрантській літературі помітні риси романтичного світовідчуття та ознаки неоромантичної поетики, - хоч і з протилежною (щодо літератури «радянського табору») політичною та ідеологічною спрямованістю, під іншим емоційним знаком - не оптимістичний пафос, а стоїчний трагізм та надія. Неоромантиками можна вважати переважно всіх «пражан», яскравим неоромантиком у світопочуванні (хоч і з рисами неокласицизму в поетиці) був Є. Маланюк.

Художні особливості творчості «пражан»За стилем поети були неоромантиками, але за філософською заглибленістю і любов’ю до класичних форм (особливо сонетів) споріднювалися з київськими неокласиками.

Словникова робота Історіософія − (мудрість історії), осмислення історії нащадками на дійсних фактах, інколи всупереч офіційним джерелам. Літературна школа — те саме, що й літературні течії. Цей термін виявляє особливості творчості будь-якого великого письменника (ідейно-художні образи), які стали для інших письменників школою художнього слова. Екзил – вигнання.

Словникова робота. Неокла́сики — група українських поетів та письменників-модерністів початку 20 століття. До неокласиків належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський. До кола неокласиків відносять також таких авторів: В. Домонтович, Михайло Могилянський, Борис Якубський, Ананій Лебідь, Михайло Новицький, Стефан Савченко, Михайло Калинович, Андрій Ніковський. Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву і романтизму. Крім художньої творчості, члени групи були також активними літературними критиками та теоретиками українського модернізму.

Словникова робота. Неоромантики — група, що виникла в світовій культурі, зокрема в літературі, живописі та музиці, який традиційно пов'язують з модерністськими реакціями на позитивізм і натуралізм наприкінці 19 – на початку 20 ст. Неороманти́зм  (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) — умовна)

Жодна держава не наважувалася надати їм притулок і громадянство. Економічна, психологічна криза в Європі.- Поразка визвольного руху українського народу в 1917-1920 рр. - Встановлення в Україні радянської влади – несприйняття нових порядків. Українські емігранти - втікачі з більшовицької України – зайві роти в Європі. Перебування в Польщі (м. Каліш) у таборах для інтернованих десятків тисяч вояків УНР, що чекали скорого повернення додому, бажали бачити рідну землю незалежною. 1914-1920 р. Початок Першої світової війни. Але чи потрібні вони полякам?

Лише Президент Чехо-Словаччини Томаш Масарик запропонував українській інтелігенції притулок у його державі. Чехія створила умови для здобуття українцями освіти в українських вільних навчальних закладах у Празі й Подєбрадах.

Міжвоєнна Прага перетворилася на один із найбільших осередків українського наукового, літературного та політичного життя в еміграції.

Склалося так, що наділені поетичним даром українці стали збиратися у відомого поета Олександра Олеся вдома. Пізніше їх стали називати поетами «празької школи ». Але як школу вони себе ніде не зареєстрували, не склали офіційного статуту, тому цей термін існує тільки серед критиків. «Празька школа» українських поетів — феномен, що не має аналогів у світовій літературі XX століття.

Представники празької школи1-ше найстарше покоління. Олександр Олесь -засновник «Празької школи» Юрій Клен – поет-неокласик

З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто — не знаю я… Олександр Олесь 1906

Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні, Який тягар з нас кожний ніс! Моря б повстали з наших сліз, Затихли б бурі в нашому зітханні. На площах ми чужі стояли, босі й голі, І кожний кидав камінь в нас… Ми стільки винесли образ, Ми стільки бачили сваволі!! І все за те, що ми свій край любили, Що рвались сонце в темряву внести. …І понесли в світи хрести Та сиві голови похилі. 29. II.1927

2-ге старше покоління. Наталя Лівицька-Холодна, дочка Президента УНР в екзилі (за кордоном)Євген Маланюкhttps://www.youtube.com/watch?v=o. QRfnvu0jk. M

2-ге старше покоління. Дмитро Донцов – «злий геній» – ідеолог тероризму. Юрій Липа – поет, противник «донцовізму»

Донцов намагався прищепити українській спільноті волю до влади і волю до життя, фанатизм на шляху боротьби за власну ідею, тверду віру у власні сили, і тільки такий вихід він вбачав у творенні повновартісної нації. Націю може порятувати лише народження нової психології переможців, а не мазохістів, що страждають, а потім в піснях оплакують свої страждання, «не вічний стогін покараних рабів і сльози».«нація – абсолютна цінність. І всі політичні партії, класи повинні поєднатися заради вищої мети – незалежності держави…»https://www.youtube.com/watch?v=Udxi. D34cgq. Q

Юрій Липа Полемічна брошура «Українська доба» висуває образ героя нового типу — інтелігента, безмежно відданого ідеї, цілеспрямованого й діяльного. Персонажі Юрія Липи — люди витонченої душевної організації, високого інтелекту, природні провідники, герої європейські, а водночас — типові представники свого народу. 1936 року письменник також видав також дві політичні праці — «Українська доба» й «Українська раса», в яких проаналізував політичні доктрини Європи XX століття.

В степу, де миються ховрашки, На небесах, де спокій ліг, Куди зирну, там легкі пташки Грайливих усміхів твоїх, Бо нині в зелені гайовій Серед дубів, що — нарівні, Я з дивним птахом на розмові Пізнав закони чарівні, Що ти є скрізь, що дише злотом Твого імення вся земля, І смужок рожі попід плотом, І марш оружний короля. Що світ — жіночість незрівняна У вірності, що світлом є,— І в серце глянув він моє, І очі мав, як ти, кохана. Юрій Липа

3-тє молодше покоління. Оксана Лятуринська. День догоряв так світозарно!Душа просила корабля. Десь біля голосила Карна, тужила Жля… Оксана Лятуринська «Жилились стязі, пнулись вгору…» https://www.youtube.com/watch?v=_wlqz. Mx9vto. Княгиня з освяченим списом

3-тє молодше поколінняhttps://www.youtube.com/watch?v=I5k. FTxep. IRg. Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів! Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть,— Без металевих слів і без зітхань даремних По ваших же слідахпідемо хоч на смерть! «Мужчинам»Ольга Богомолець - українська політична і громадська діячка, лікарка-дерматологиня. Олена Теліга

3-тє молодше покоління. Олег Ольжич. За ясні зорі і за тихії води. Твоїх степів, спустошених огнем,Світи запалим, стопчемо народи!О Україно! Слухай, ми ідем! «О, Україно! Хай нас людство судить… »Нам дано відрізнитизле й добре,І прославити вірність,невинність і жертву героя. Хто має уші - хай слуха! Хто має серце - люби! Встає цитаделя духа - Десятки літ боротьби. Леонід Мосендзhttps://www.youtube.com/watch?v=SBce. U_-ZMRw

4-те молодше покоління. Олекса Стефанович – український Єсенінhttps://www.youtube.com/watch?v=Rtcs. AYHPq6w

Росли тополі кронами на захід,Немов тяглися тужно за хребти,Немов душею рвалися – іти !- На віщий звук, на рідний глас, на заклик. Чому ж ти рук навстріч не простягла,Чом не зробила те, що не могла?Їх океанний вітер підганяв,Але не міг зірвати, то обняв І …Під’їло корінь глеєм і одчаєм -Попадали. Як вершник із коня,Оце вони, твої, Вкраїно, креси. Оце вона – діаспора така. Ти вслід гукаєш: відродись, воскресни!З супутника, із неба, з літака,Нове пагіння вибухло корінням –Зелений клин оглянуло з полів. Пагіння чує голос українний,М. Шевченко «Діаспора»

М. Шевченко «Діаспора» Але воно не розуміє слів. Оце твоя діаспора, оце. Прийди, заглянь діаспорі в лице, Протри свої скляні учені очі: Оце крислате і плечисте – хлопчик, Оця билинка – дівчинка оце. Вони не гнуться вітром за Урал. Вони нічийні на вітрах студених. Їх навіть Бог окрав і покарав За те, що ти їм не дала імення. Наворожи їм слово і сліди У материнське лоно поклади, Наплач їм сліз і пробуди їм спрагу До вірності, до слави і одваги. Ти їм одна надія і опора… Діаспора?.. У глибині душі Ти відчуваєш – спора! Поспіши Подати руку, де в сльозі не вмиті, Вигнанці голоду, не баришів, Стоять твої, Вкраїно, рідні діти.

https://www.youtube.com/watch?v=Riy. Ilw. UNz. P4

Підготувати ідейно-художній аналіз поезії Маланюка : І - «Стилет та стилос», ІІ - «Під чужим небом», ІІІ - «Чужина» та інші на вибір. Робота в групах: Домашнє завдання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Українська література (профільний рівень): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ: Літера ЛТД, 2019. – 320 с. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL:https://uk.wikipedia.org/wiki. URL:http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL:https://www.google.com/search?q. URL:https://www.youtube.com/watch?v=Riy. Ilw. UNz. P4 URL:https://www.youtube.com/watch?v=o. QRfnvu0jk. M-URL:https://www.youtube.com/watch?v=Udxi. D34cgq. QURL:https://www.youtube.com/watch?v=_wlqz. Mx9vto. URL:https://www.youtube.com/watch?v=I5k. FTxep. IRg-URL:https://www.youtube.com/watch?v=SBce. U_-ZMRw