«У ПІСНІ НАШІЙ – НАША СИЛА»

«У ПІСНІ НАШІЙ – НАША СИЛА»

 

Хлопчик

Є край, де найкращі у світі пісні,
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені,
Де дім мій – моя Україна!
Дівчинка

Під рідним небом жайворон співа,
Я б рада знати тих пісень слова.
Я слухала: співала та пташина
Одне святеє слово:  «Україна».
Хлопчик

 На ріднім полі шепчуть колоски,
Я б радий  знати тихі їх думки.
Я б слухав би, як кожна колосина
Шептала тихо слово «Україна».
Дівчинка

О, Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом – «Україна!»

 

Ведуча

Існує прекрасна легенда. Бог вирішив наділити народи талантом. Одні отримали елегантність та красу, інші дисципліну і порядок. Хтось – здатність до торгівлі, а хтось - до музики. Обдаривши усіх, подивився Бог і раптом побачив у куточку дівчинку.

Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

Бог

- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.

 

Дівчина

Я –Україна. А плачу бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Вороги знущаються з моїх дітей, удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Бог

Чого ж  ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як завадити твоєму горю? Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на весь світ. Це пісня.

Ведуча

Взяла дівчина – Україна дарунок, притиснула міцно до серця. Поклонилася Всевишньому і понесла пісню в народ. З тих самих пір співають люди пісню, лікують нею серця, просвітляють уми, чарують душу.

 

Пісня "Козачата"

1. Ми - маленькі козачата,

Станем справжніми людьми.

Ми кохаєм рідну пісню,

Україну любим ми!

 

Приспів:

Україна – наша мати,

І про неї вільний спів.

Ми – веселі козачата,

Ми – нащадки козаків!

 

2. Ми шануєм рідне слово,

В ньому вірність і краса.

Ми – маленькі козачата,

Наша пісня не згаса!

 

Приспів.

 

Україна – наша мати,

І про неї вільний спів.

Ми – веселі козачата,

Ми – нащадки козаків!

Ми – веселі козачата,

Ми – нащадки...

Ми – нащадки козаків!

 

3. Хай злітає наша пісня,

Наче чайка в небеса.

В ній ясна душа народу

В ній надія і краса.

 

Хлопчик:

Вишита колоссям і калиною,

Вигадана співом солов’я,

Звешся величаво – Україною,

Земле зачарована моя!

 

Україна ( тривожна мелодія)

Україною зовусь й моя мова солов’їна

та красу мою чомусь знову кинули в руїни.

( стає на коліна)

Я Україна, я стою на колінах,

В тебе, Всевишній, знову молю.

Я Україна, не зламай мої крила.

Дай мені сили я зацвіту.

 

Учень.

О Боже єдиний, здійсни мою мрію,

Не діли нашу землю на Захід і Схід,

Бо всі ми єдині, усі ми сім я,

В усіх нас одна Батьківщина, одна,

Учень.

Одна і єдина, як вічна любов,

За неї ще пращури лили свою кров.

За волю, за єдність боролись вони,

Щоб в вольній країні ми з вами росли.

 

Пісня Н.Май "Маки червоні"

Розцвітають маки навесні,
Серед поля, наче жар горять
Солов'ї співають жалібні пісні,
Де солдати міцно-міцно сплять.

Приспів:
Маки червоні знов розцвітають,
Пам'ять дідів бережуть
І до вогню, що серця зігріває
Їхні онуки ідуть.

Так багато, багато літ назад,
Молодими й бравими були
Щоби нашу рідну землю відстоять
В полі, серед маків полягли.

 

Кожен учень тримає квітку маку.

 

Учень.

За неї Шевченко ще в Бога благав,

У віршах своїх він про неї писав,

Писав і благав у свого народу,

Щоб він не проспав України свободу

Учень.

Бо звір стоголовий уже не дрімає,

І пазурі гострі у серце впинає.

Не дай йому, Боже, не дай розірвати,

Не дай, щоби брат йшов війною на брата

Учень.

Прожени той туман, що укутав усіх,

Щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна,

Завжди залишалась одна, неподільна.

Учень.

І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,

А більше для щастя нічого не треба!

 

Підняття прапора.