Українські вечорниці на тему " Пісня- душа народу"

                           Вечорниці  « Пісня - душа народу»

Вчитель Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди.

  Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню

 Темою нашого заходу є   «Пісня – душа народу»

Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати.

Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добра господиня та весела молодь…

 

(„Дід” і „баба” сидять посередині залу на лаві)

 

Дід. Щось добреньке з’їсти хочу, тільки що - не знаю сам.

Баба. Голови б ти не морочив, що зварила - те й подам.

Дід. Вареники, борщ, каша, в животі від них бурчить.

Баба. Вередливий став ти, діду, що тобі іще зварить?

Дід. Знаю, бабо, ти не сердься, я, мабуть, би з’їв оце...

       Коровай із борошенця, а туди ще вбить яйце.

Баба. От же, клятий!

           Хоч бери тікай із хати, будь по-твоєму, спечу.

   ( Підходить до столу, починає „місити” тісто ).

Дід. Ти готуй, стара, швиденько...Повечеряєм гарненько...

        Баба в мене молодець!

        Але гріх самому їсти цей рум’яненький хлібець!

       ( Підходить до баби, обіймає її).

     Пам’ятаєш, моя люба, як були ми молоді,

     Напечеш бувало хліба - повна хата молоді.

Баба. Танці, співи, сміх до ночі...Вечорниці...А тепер?

Чути стук у двері, а згодом і пісню „В саду гуляла”, яку співають дівчата, стоячи за дверима.

Дід.

А хто ж це там такий?

Дівчина.

Господарю!  Чи впустите до хати?

Дівчина. Вміємо співати, вміємо танцювати.

 

Дід  Заходьте, дівчата. Якраз впору!(Дівчата входять до світлиці.)

 

Дівчина (кланяється господині). 
Ой веселі вечорниці

 в нас на Україні, 
Чули, будуть вечорниці

 і в оцій хатині! 

Дід 
Добрий вечір,дівчаточка, 
Щиро просимо у хату, 
І привітну, і багату. . 
Від зірниці до зірниці 
Хай лунають вечорниці! 
  Дівчина 

Гей, на наших вечорницях 
І сумний розвеселиться! 
Жарти, танці, небилиці — 
Гарні будуть вечорниці! 

Баба. Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

Бо пора вже вечорниці всім нам починати. (Роздає дівчатам роботу)

 

1-ша дівчина. Ось приготуємо пиріжечків біленьких , смачненьких.

Та й запросимо до нас в гості хлопчиків гарненьких.

 

2-га Щоб разом з нами дружно танцювали,

 Наші вечорниці піснею стрічали.

 

(Чути за дверима пісню хлопців)

1-ша дівчина. Хто це йде?

2-га дівчина. Мабуть, хлопці наші.

(Входять хлопці.)

1-ий хлопець.

Добрий вечір, дівчата! А чули ми, що в цій хаті  вечорниці.

2-ий хлопець.

 Ви нас зустрічайте варениками смачними .

 Бо ми прийшли до вас з піснями голосними

 3 дівчина.

      Будуть і вареники, і пироги.

     Та спочатку покажіть нам, що вмієте ви.

4-ий  хлопець

 То що, хлопці, допоможемо дівчатам?

 

Баба Гості вже в хаті, і дівчата і хлопці  прийшли. Тож заспіваймо вашу улюблену «Зеленеє жито, зелене...».

        Заспівай,родино

        Щоб усе збулося

        Щоб у нашій хаті      

        лиш добро велося

(   Хором співаємо пісню Зеленеє жито )

 

Дівчина. А давайте позмагаємось: хто кого перебалакає?

 ( Скоромовки,безконечники)

Хлопець. За те, що ви, дівчатка, такі балакучі й нас перемогли,       

тримайте від нас гостинці.

( Вручає дівчатам цукерки).

-А тепер давайте хто кого переспіває                  

Пісня ( Ой дівчино шумить гай)

 Вчитель Ми сьогодні зібралися на вечорниці щоб відпочити і поспівати. Адже яке свято без пісні. Пісня, як і хліб, об’єднує родину, виховує дітей. У народі говорять, що пісня – то душа народу. Коли людина співає, то співає її душа, серце.  Кожна сімʼя, кожна дитина готувала на сьогодні якусь пісню.  

Без пісні українець — сирота,
А українці — всі ми, хто свідомі
Того, що наша мова золота
І має господарювати вдома.

(Виконується  пісня   про мову)

Вчитель.

Діти,може хто знає де взялася пісня в Україні? Як з’явилася?

 ( Показ мультика-Легенда про пісню))

1уч.Завжди у селах наших так було –

Після закінчення, та і під час роботи,

Піснями наповнялося село,                             

Бо пісня проганяє всі турботи.

 

2 уч.І в довгії зимові вечори,

І в літнії короткі теплі ночі,

Завжди мої співали земляки –

Про козаків, калину, карі очі...

 

3 уч.Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці – це народ співучий,

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий! )

( Виконується пісня « Розпрягайте хлопці коней»)

Вчитель  Розмаїття українських пісень вражає. Жодна країна світу не має такого автентичного скарбу як ми з вами. Радісні, сумні, жартівливі, героїчні, обрядові – всі вони прекрасні. Українська пісня це втілення чогось квітучого, безсмертного

Українська пісня чарівна, всесильна –

Ти такою будеш через сотні літ.                      

Українська пісня, вчить тебе, дитино,

Щоби пам’ятати свій козацький рід. 

 

Вчитель Послухайте   пісню про наш український символ-калину

(Ой у лузі калина- виконують 4 учні )

Вчитель А які пісні про нашу рідну Україну,її красу

 (Дівчата виконують пісню «А у нас на Україні»)

Вчитель . До вашої уваги  незабутня пісня «Чорнобривці»,

( Виконує учень з бабусею)

 

 

Вчитель А зараз послухайте смішинки

Де беруться діти?"

 - Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.

 А бабуся пояснила в старовиннім дусі:

 - Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.

 Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.

 Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… —

 І тут раптом обізвалось якесь онучатко:

 - От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.

                                 Хоч би одне появилось на світ по-людському

" Мученик науки "

 Повернувся першокласник із занять додому.

 Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.

 - Що з тобою, мій синочку? — засміялась мати. -   

 Та невже ти в школі носом учишся писати?

 - Смійся, смійся, — каже хлопчик. — Зараз ти заплачеш,

 Коли двійку у моєму зошиті  ти зараз побачиш.

«Помінялися ролями»

Ти чому, Оленко, нині

То лежиш у ліжку,

То вмикаєш телевізор,         

То гортаєш книжку,

А тим часом братик: менший          

В маминім халаті

Миє посуд, борщ готує,

Підмітає в хаті?

Усміхнулася Оленка:

- Не журіть ви брата:

Він сьогодні в ролі мами,

Я — у ролі тата.

Вчитель Послухайте жартівливу пісеньку

(Дівчинка з хлопчиком виконують жартівливу пісню «По дорозі жук,жук)

 

 Вчитель  Послухайте ще невеликі жарти

 

                        Про сметану та Степана"

 Степану спалось непогано:

 Вночі приснилася сметана,

Але у нього, як на зло,                

 З собою ложки не було.

 А вдруге з ложкою ліг рано —

 Так не приснилася сметана!

                                        Розмова з мамою

                          Де це ти порвав штани?

                           Знов собак ганяв?                    

                         - Ні, це гналися вони,

                           Я від них тікав

 

 

            ***

- Де ти квітку взяв таку?

 - У сусідки в квітнику…   

 - А сусідка зна про це?                          

- Зна, бо гналася з дубцем!

                                             ***

                             У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.

                         Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. -

                        Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:            Інна

                     - Тоді пряник потримайте, а я пострибаю

 

 

Вчитель Ще багато українських народних пісень- діалогів хлопця з дівчиною 

(Хлопчик з дівчинкою співають та інсценізують пісню «Несе Галя воду»)

Загадка 

                  1учень Місили, місили, ліпили, ліпили,       Лєвашов

  А тоді – хіп, та в окріп!

  В масло та сметану.

  Хто зуміє відгадати, того будемо частувати.

  Про що мова?

                 2 ученьЦе — вареники в сметані,

           Найсмачніші над усе!                  Мишенін

           Українці! Пригадаймо,

           З чим вареники в нас є?

( Діти з гостями розповідають)                         

 Вчитель Послухайте,  як дівчата ліпили вам вареники

(Дівчата співають частівки)

 

 

1) Замісила тісто Добула сметани Позичила сиру я  У куми Тетяни.        2)  Запашнеє тісто  Сиром напихаю.  Сама пішла до сусіди  Поради питаю.   3) Ой сусідонько моя,  Дай же мені раду.  Бо з варениками я  навіки пропаду   4) Поки я в сусідки  Поради питалась  А собака влізла в хату  Наробила шкоди.

5)Влізла капосна на стіл  Всю сметану з’їла,  А вареники мої  Під стіл полетіли    6)А я ті варенички  Під столом збирала.  А на мене з борошном  Виварка упала.   7)Борошно на голові  Виварка на шиї  А варенички мої  Полетіли у вирій   8)А я тії варенички  Знов ліпить взялася.  Бо я така господиня у свій рід вдалася.

( Звучить пісня «Ой мій  милий вареничків хоче» у виконанні дівчаток і хлопчиків)

Баба   Любі гості, прошу сісти

           Вареники будемо їсти,

           Вареники непогані,

           Вареники у сметані.

 Дід    Їжте, їжте, просимо щиро,

           Вареники з наші з сиром.

(Гості пригощаються варениками.

 

Дівчина. Вже вечірній морок висне,

                 Нічка зорі запалила,             

                 Українська наша пісня

                 Серце й душу звеселила.

 

Хлопець. Без пісні не буває сонця,

                  Без пісні не буває цвіту,      

                  Хто забуде  материну пісню ,

                  Той сліпим блукатиме по світу

 

Дівчина Ой давайте, мабуть, люди,

                За гостину дякувати будемо.

                І за те, що гарно приймали,

                Ї за те, що смачно частували.

( Звучить пісня «Скільки б не співали,а кінчати час..»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	Про сметану та Степана"  Степану спалось непогано:  Вночі приснилася сметана, Але у нього, як на зло,  З собою ложки не було.  А вдруге з ложкою ліг рано —  Так не приснилася сметана!
У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.  Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. -  Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:  - Тоді пряник потримайте, а я пострибаю			Де це ти порвав штани?   Знов собак ганяв? - Ні, це гналися вони,     Я від них тікав   - Де ти квітку взяв таку?  - У сусідки в квітнику…  - А сусідка зна про це? - Зна, бо гналася з дубцем!

Без пісні не буває сонця,

Без пісні не буває цвіту,       Слава

Хто забуде  материну пісню ,

Той сліпим блукатиме по світу!