Урочиста академія до 60-річчя школи

                    Урочиста академія,

                   присвячена 70-річчю

 Дрогобицької загальноосвітньої школи

                     І-ІІІ ступенів №4

                      2017/2018 н.р.

 

Учні 10-х класів подають внизу руки тим, хто сходять-виходить зі сцени.

Фанфари. Сцена відкривається. На сцену під фанфари виходить ведучі Моргун О.М. та……………………………………….

 

Ведуча І         Доброго дня! Святочна педагогічна родино!

  У школі рідній нині свято.

  Як швидко роки в далину летять!

  Хай лине пісня увись крилато,

  Бо нам сьогодні – 70.

 

Ведуча ІІ Гостей і друзів дороге намисто,

  І звідусіль луна дитячий сміх.

  Сьогодні свято – зустріч урочиста,

  І рідна школа кличе нас усіх.

 

Ведуча І   Урочиста академія, присвячена 70-річчю Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ го ступенів №4, оголошується відкритою.

 

Виконується Гімн України.

Ведуча після Гімну виходить за куліси.

Виступ вокально- хореографічної композиції «Україна» (без оголошення)

 

Монтаж(Танцювальний колектив виходить зі сцени і одночасно заходять 11-А клас з пʼятирічками)

  

1. Ми тільки йдемо до школи,

            Ми в ній не були ніколи ,

            Та будемо ми такими дітьми –

            Пізнаємо все довкола.

 

2. А поки нам незнайомі

           Закони у цьому домі,

           То ви нас ведіть і нам покажіть

            Відоме і невідоме.

 

3. Всі букви давно ми знаєм,

           Що й казочку прочитаєм.

          Коли вже та мить, як дзвоник дзвенить?

           Ми вересня так чекаєм!

 

4. До вчительки йдем від мами.

            Минатимуть дні за днями.

            І станемо ми такими людьми,

            Щоб всі ви пишались нами.

                 

5. На перехресті семи доріг

          Є і твоя стежина.

          Там, як дитячих літ оберіг,

          Школа рідна, єдина.

 

6. На перехресті семи вітрів –

           Любляча і надійна.

            Хто тут навчався, той полюбив

           Душу її і стіни.

 

7. У круговерті шкільних років

            Випуск наш – сімдесятий,

            А у серцях почуття такі,

            Словом не передати.

 

8. Школа – це місце, де ви і ми

            Любим, вчимось, зростаєм.

            Тут ми стаємо усі людьми,

            Світ і життя вивчаєм.

 

Виконується пісня випускного класу.

 

Учні виходять зі сцени, пригашується світло і на екрані демонстрється фільм про історію школи,  після фільму включається освітлення і Світлана Василівна виходить на сцену.

 

Директор школи С.В. Мала запрошує гостей до слова, вітальні подяки подає Моргун О.М., квіти підносить Сіткевич І.Р. Квіти та подяки лежать на столику на сцені. Демонструється відеофільм Сіткевича І.Р. з вітаннями громадян міста. С.В. Мала після виступу всіх гостей спускається в зал.

 

Ведучий І   Дорога шкільна родино, представляємо візитку школи. (Візитку необхідно озвучити по черзі ІІ-І ведучими)

 

Світло пригашується

 

Імʼя – Дрогобицька загальноосвітня школа І-ІІІго ступенів №4

Місце проживання – м. Дрогобич, вул. Стрийська, 28

Батьки – адміністрація школи, хрещені батьки – міська влада

Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються та будуть навчатися в нашій школі.

Близькі родичі –відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, інститут післядипломної освіти вчителів.

Дальні родичі – Міністерство освіти і науки України, Академія Наук України та всі навчальні заклади України.

Кількість мов, що вивчаються – 5 – українська, англійська, російська, німецька, польська.

Професійне кредо нашої школи: «Від творчого вчителя до творчого учня»

Життєве кредо нашої школи: «Навчати – означає вселяти надію»

Ось і познайомилися з ювіляркою.

 

 

Світло включається

 

 

Ведуча І                         Мелодії шкільні, немов надія,

                 І танець ніжно обіймає Вас.

               Неначе спогад про дитячу мрію

               О, незабутній і прекрасний вальс.

 

Ведуча ІІ  На сцені – випускники різних років, які збагачували творчу історію школи. Вони дарують всім вальс.

 

Виконується вальс.

 

Після вальсу пригасає світло, під мелодію відбувається перегляд фотоальбому школи. Ведучі прцюють з-за куліс

 

Ведуча І Без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні нового учня. Учителі нашої школи – це мудрість, досвід, тепло і невичерпна енергія. Дозвольте познайомити вас із  колективом школи.

 

Ведуча ІІ   Мудрому керівництву школи школи сприяють заступники директора Романа Володимирівна Пруська, Світлана Володимирівна Самойлик,  Мирослава Петрівна Горічко та Сузанна Ярославівна Шуста.

 

Ведуча І   М/о вчителів початкових класів , керівник Неля Богданівна Лютик.

 

Ведуча ІІ   М/о вчителів історико-філологічних дисциплін, керівник Інна Романівна Симович.

Ведуча І  М/о вчителів іноземних мов, керівник Тетяна Петрівна Ковальчук.

Ведуча ІІ   М/о вчителів предметів естетичних дисциплін, керівник Леся Володимирівна Пуців.

 

Ведуча І  М/о вчителів природничих наук,  керівник Любов Володимирівна Чернігевич

 

Ведуча ІІ  М/о вчителів математики, інформатики та трудового навчання, керівник Ірина Володимирівна Удич .

 

Ведуча І  Соціально-психолого-педагогічні служби школи є невідʼємною ланкою діяльності нашого колективу.

 

Ведуча ІІ   Молодший обслуговуючий персонал школи.

 

Світло на сцені включається. Ведучі виходять на сцену.

 

Ведуча І             Учитель – це наша совість,

                                      Взірець в житті єдиний,

                                       Без нього життєва повість

                                      Не пишеться у людини.

 

Ведуча ІІ                    Не має свого він часу,

                                     Життя його тільки школа.

                                     Учитель – це дружні класи,

                                    Учитель – це така доля.

 

Ведуча І  Сьогодні серед нас - ветерани педагогічної праці, які започаткували традиції нашої школи.

 

Ведуча ІІ  Це люди, на яких ми завжди рівняємося, які для нас є професійними орієнтирами у  нашій діяльності. Ми з великою пошаною надаємо слово вчителям вчителів, нашим корифеям.

 

На сцені пригасає світло, на екрані -  корткі виступи ветеранів.

 

Світло на сцені включається.

 

Ведуча І   Ми даруємо нашим ветеранам ……………………………..

 

Музичний номер ……………………………………….Татомир О.Я. дарує подарунки ветеранам в залі.

 

Ведуча ІІ   Сьогодні суспільство потребує творчих особистостей, тих, хто здатний підтримати учня, розвинути його здібності, сформувати цілісну особистість нової генерації, тих, хто може впроваджувати ефективні технології пошуку самовдосконалення.             

 

Ведуча І  Дозвольте запросити на сцену вчителів, які є переможцями конкурсу фахової майстерності «Учитель року».

 

Наталія Володимирівна Антоник

Леся Володимирівна Гизюк

Мирослава Петрівна Горічко

Марта Любомирівна Гриньків

Тетяна Василівна Жгута

Тетяна Петрівна Ковальчук

Неля Богданівна Лютик

Ганна Романівна Мідик

Оксана Мирославівна Паньків

Леся Павлівна Бойцун

Наталя Богданівна Свойкіна

Олена Євгенівна Сидоренко

Ірина Володимирівна Удич

Наталя Миколаївна Чайківська

Ольга Іванівна Марцих

Любов Володимирівна Чернігевич

 

На сцену з-за куліс під мелодію  по одному виходять 15 вчителів, Сіткевич І.Р.??7 та хлопці 11А класу розносить вчителям квіти.

Учителі виходять та говорять слова:

 

- Конкурси минають, а робота чекає щодня. Для нас вона – найкраща в світі.

- Ми маємо такий привілей – допомогти дітям збагнути безмежність людського розуму.

- Ми щодня стаємо першими шанувальниками плодів уяви наших дітей.

- І все це – завдяки фаховій майстерності, закладеній у школі корифеями педагогічної праці.

- Спасибі вам,  шановні колеги, за закладені традиції, за ту міцну основу, на якій тримається наша школа.

- Віримо в те, що прийдешнє покоління не загубить, а примножить честь і славу нашої четвертої школи.

 

Ведуча ІІ  Ми вітаємо вас з цією високою професійною перемогою. Памʼятайте, вами пишається не тільки шкільний колектив, а й громада нашого  міста.

 

Вчителі  заходять за куліси.

 

Ведуча І  Випускників нашої школи можна зустріти у різних куточках світу.

 

Ведуча ІІ Цілеспрямованість, прагнення досягти омріяної мети, працездатність і працелюбність, вміння бачити проблеми в сучасному світі, намагатися дослідити та розв'язати їх – ось їхні  характерні риси.

Ведучий 1. Начитані, ерудовані, наполегливі, впевнені у собі – розлетілися наші випускники по всьому світу.

Відбувається демонстрація карти України та світу.

Ведуча ІІ   Наші випускники з великою любовʼю згадують рідну школу.

Світло приглушується.

Демонстрація відеофільму «Побажання з-за кордону» ……………

1. Вітаю тебе, моє безтурботне дитинство!

Вітаю тебе, моя рідна четверта школа!

Тобі сьогодні – 70!

2. Ого! 70 років? Ще мій дід вчився в четвертій школі! Довголіття вам, мої дорогі вчителі!
3. Завдяки рідній школі для мене відкрився весь світ, адже тільки тут вчили не боятися труднощів та долати життєві перешкоди.
4. Я вже років з двадцять вітаюся з людьми «Гутен так», але свою школу в Дрогобичі пам’ятаю до тепер.
5. А я вдячна школі за глибокі та міцні знання, завдяки яким я змогла себе реалізувати.
6. Я не був взірцевим учнем. Але дух школи, її традиції та атмосфера поваги до особистості дали мені поштовх для отримання професії військового. Спасибі тобі, школо!
7. Мої вчителі вірили в мене. Саме тому крок у відкритий простір життя я зробила впевнено. За що і вдячна своїй школі.
8. А я піраміди бачила,і Ейфелеву вежу. Але школу на Стрийській жодне чудо світу не витіснить.
9. Найбільше запам’ятала уроки фізкультури. Вітання всім, а Марії Іванівні – особливо. Здоров’я їй, довголіття. Я до сих пір пам’ятаю неповторну посмішку своєї класної керівнички.
10. Усі ці прізвиська вчителів, кнопки на стільцях, натерті парафіном дошки, зірвані уроки… з одного боку дуже соромно, але з іншого саме це згадується найчастіше.
11. Моя школа з роками не старіє. Мої онуки – підтвердження цьому. Школа змінюється зовні, а її душа залишається молодою та енергійною.
12. Моє дитинство – четверта школа. Моя зрілість – четверта школа. моє життя – четверта школа. Я – вчитель четвертої школи. Яке чудове в мене життя!
13. Бажаю найкращій в світі четвертій школі сто тисяч навчальних років і мільйони випускників.
14. Нехай щасливих людей буде більше.

 

 Світло включається.

Ведучий І. А ми бажаємо всім випускникам нашої школи щастя, добробуту, здійснення мрій та творчих злетів.

Ведуча ІІ   І памʼятайте – ми завжди чекаємо на вас у школі!

Ведуча ІІ Родина нашої школи представляє пісню « …………………………………….». Зустрічайте сімʼю Андрухівих.

Виконується пісня  Андрухів М. « ……………………………»

Ведуча І   Кажуть, що людина назавжди залишає часточку своєї душі в країні шкільного дитинства. І чим більших висот її вихованці досягають, чим більший слід по собі залишають, тим більше пишається ними школа. Ми по праву радіємо з успіхів своїх випускників , які залишаються з рідною школою впродовж усіх поколінь. На сцену запрошуєються династії нашої школи:

1. Династія Виноградових
2. Династія Малих
3.  Династія Єрохіних - Перевозчикових
4. Династія Огньових
5. Династія Тертишних-Німиловичів

 

Династії виходять із залу,  від кожної династії представник говорить як вони пишаються школою і побажання для неї.             

 

Ведуча ІІ   Ми з почуттям вдячності та шани величаємо шкільні династії, які народившись на щедрій землі Дрогобиччини, торують свою життєву стежину в різних навчальних закладах, залишаються мудрими порадниками, прикладом для своїх наступників.

 

Ведуча І  Ми бажаємо Вашим родинам розростання, процвітання та підтримку традицій поколінь.
 

Династії під оплески спускаються в зал

 

Ведуча І   Школа пишається своїми воїнами, захисниками, героями. З гордістю ми можемо сказати, що випускник 1986 року Павло Малихін, полковник Збройних Сил України,  очолив військову комендатуру у гарячій точці Донбасу – Авдіївці.

 

Ведуча ІІ   Ми усі щиро дякуємо і вклоняємось до землі нашим захисникам. Їхні мужність і патріотизм викликають захоплення і почуття гордості за українську націю.

 

Без оголошення виступ «Авангарду».Освітлення, дим.

 

 Ведуча І    Найбільшою підтримкою для наших захисників завжди були вісті з дому, сповнені теплом і турботою, що додають сили і упевненністі у перемозі.

 

 Ведуча ІІ  Листи – це частинка рідної домівки,; вони дихають простотою і ніжністю, вселяють любов і впевненість на мирне майбутнє.

 

Виходять учні та вчителі, читають листи солдатам під фонову мелодію, декілька учнів(вчителів) виносять ящики з подарунками та ставлять їх перед собою(або тримають в руках).

1-а група

Д1. Добрий день тобі, дорогий і добрий воїне!

Д2. Ми, учні 1-го класу Дрогобицької школи №4, пишемо тобі листа.

Д3. Вже майже два місяці, як ми зробили свій перший крок у доросле життя – ми стали школярами.

Вч.1 Любий воїне, ми пишемо тобі листа у теплому і світлому класі, де панує гарна атмосфера. Коридорами  бігають і сміються діти, а ти зараз у неспокої.

Д.4 Ми ще маленькі, але вже по-своєму розуміємо, що таке війна. Вона руйнує спокій і добро, дитячий сміх. Вона приносить плач…

Вч.2 Дорогий наш солдате, ми знаємо і відчуваємо, як тобі нелегко, але ти сильний і відважний. Ти захищаєш свою землю, свою сім'ю, наш спокій і відпочинок. Щасливе дитинство наших дітей.

Д.1 Ми, діти, вчимося любити і пізнавати Бога. Знаємо і віримо, що Бог ніколи не залишить людей, які роблять добро.

Вч3. Вам важко, буває і холодно, і голодні буваєте, але ви не здаєтесь. Ми віримо, що війна скоро закінчиться, бо інакше й бути не може. Бо нашу Україну захищають такі сильні, розумні й відважні люди, як ви.

Д.2 Як виросту, то хочу стати таким же сильним і відважним.

Вч4.Дякую вам і молюсь, щоб ви живі і здорові повертались додому. Молюсь за мир і спокій в нашій Україні.

Д. 4-го кл.1-ша.

Мій Любий Солдате, пишу я до тебе

Подяку від щирого серця,

Що маю сьогодні я мирнеє небо,

й надію, що лихо минеться.

 

Д. 4-го кл.2-га.

Ти зараз на Сході – мене захищаєш,

Щоб мирним у мене був сон,

І те, що молюсь я за тебе – не знаєш,

На це не потрібно ікон.

 

Д. 4-го кл.3-тя.

Я просто у небо звертаюсь до Бога,

Щоб він Тебе скрізь боронив,

Безпечною всюди була щоб дорога

І стало на все Тобі сил.

Д. 4-го кл.4-та.

Щоб Ти повернувся вцілілим благаю,

Молюся за Тебе щодня,

І хоч особисто Тебе я не знаю,

Мені від тепер Ти – рідня!

2-а група

 

1.Дорогий солдате, захиснику України!

Твого імені я не знаю. І все ж мені хочеться написати тобі кілька теплих і мирних слів. Я навчаю дітей у четвертій школі м. Дрогобича. Нещодавно я слухала вірші дітей про війну. Знаєш, воїне, вони такі  болючі, що хочеться плакати. Краще б діти розповідали вірші про вербу і калину!

2. Ти сьогодні їв? Де ти спав? З ким ходив на завдання? Думаю, ти захищаєш і вербу, і калину, і кожного, хто тут на мирній території чекає твого повернення. Гадаю, що війна торкнулась кожного. Я, певно, ніколи не побачуся з тобою і це не є обов'язковим. Головне – виконай моє прохання – бережи себе! Бережи кожну хвилиночку, бо, коли усе скінчиться, ти будеш потрібен тут як брат, батько, дідусь. Я молюсь за тебе щовечора, тож і ти не підведи мене, воїне.

3. Повертайся додому, де тебе чекають рідні, друзі. Повертайся героєм, а найголовніше – живим. Бо солдат живий доти, доки жива його віра в перемогу.

4. І вірю я настане день розплати,

    Господь засудить наших ворогів,

    У вогні пекельному довічно їм палати,

    Бо проклянуть їх українські матері

 

3я група

1. Дорогі захисники Вітчизни!

 Ми, випускники Дрогобицької школи №4.

Перш за все, ми схиляємо свої голови перед Вами і дякуємо за те, що зберігаєте мирне небо над головою. Саме  завдяки Вам ми маємо жити  у вільній, незалежній, незламній духом державі. Ми розуміємо, що кожен з Вас жертвує своїм життям заради життя мільйонів.

2.                Ми хочемо побажати Вам міцного здоров'я, військової витримки та незламного духу, бо він потрібний Вам на передовій, щоб зупинити та витіснити з території України агресію. Ми віримо у світле майбутнє країни та перемогу над ворогами.

 

3.                Мене не змушували писати цей лист. Це моє власне бажання. Я дуже вдячна тобі, мужній воїне, за захист від окупантів. Ми живі, ми діємо і ми переможемо. Українці є, були і будуть!

 

4. І як твердив геніальний син та патріот України Тарас Шевченко:

 

 Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине, -

Слава не поляже!

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі.

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люди, наша слава,

Слава України!

 

    Ведуча ІІ  Всі ці листи та подарунки ми передаємо нашому випускнику Палові Малихіну для захисників Авдіївки.

 

    Учні та вчителі виходять зі сцени

 

Без оголошення виконується музична композиція «Еверест»

 

Ведучий І   Кажуть, що мрії збуваються.

Ведучий ІІ   Наші учні та вчителі написали листи в майбутнє.

Ведучий І   Ці листи просто вражаючі, адже вони – безмежне море любові.

Ведучий ІІ   Тому дозвольте озвучити омріяну нами школу.

Виходять під мелодію заступники директора із дітьми і читають монологи

1. Вітаю тебе, моя майбутня школо!

Я сподіваюся, що в майбутньому моя школа буде осередком самоврядування в місті. Але завдяки щасливій дитині буден міцна родина, а міцна родина буде основою сильної громади міста. Інакше і не може бути! (Самойлик С.В.)

 

2.    Я знаю, що твої просторі кабінети будуть оснащені сучасною технікою: мультимедійними   системами, планшетами та комп’ютерами і навіть кондиціонерами.

Бажаю обчислювальній техніці, що складатиме розклад уроків та виконуватиме щоденні заміни вчителів, не перегоріти від напруження. (Пруська Р.В.)

3.  А я впевнена, що новий спортивний зал буде мати не тільки тренажери, а й сучасний басейн. Сподіваюся, що актовий зал нашого майбутнього буде настільки комфортним, що ми будемо здавати його в аренду місцевому театру та міській владі.  (Горічко М.П.)

4. Я вірю, що моя школа залишатиметься храмом науки та інтелігентності і з гордістю носитиме імʼя дочки Прометея Лесі Українки. І нехай пам’ятник на її честь стане окрасою нашого міста.  (Вусата Г.Г)

 

                                         Діти

1. Я пишу листа своїм дітям, які згодом навчатимуться в моїй школі. Колись ми побудуємо біля школи скейт-парк і на перервах будуть проводитись змагання на скейтах, роликах та велосипедах.  (Коробов Н.)

 

2. А я думаю, що дуже скоро не один, а всі класи моєї школи будуть навчатися за проектом «Інтелект України» і місто буде пишатися нами ще більше. (Коцюба В.)

 

3. Я мрію, щоб вся моя школа щоп’ятниці виїзджала на екскурсії, відправлялася у подорожі, мандрувала чарівними куточками України та Європи.  (Огньов О.)

 

4. Я люблю співати і малювати. Тому очікую від майбутнього створення чудового театру зі справжніми сценами, костюмами та глядачами. (Горічко М.)

 

Виходить Світлана Василівна з дитиною на руках і говорить про майбутнє.

 

Монтаж виходить за куліси. Ведучі виходять на сцену

 

Ведуча І    Сьогодні ми озвучили плани, прогнозуючи дивовижне майбутнє нашої четвертої  школи, нашої рідної домівки!

Ведуча ІІ    Але ми впевнені, що неможливого в майбутньому немає, всі мрії обов’язково збудуться, всі вершини будуть підкорено!

Ведуча І  Сьогодні наша школа впевнено крокує вперед, виховує чесні і сильні характери, любов до людей і милосердя, працьовитість і повагу до старших, патріотизм і гідність, спонукає дітей і молодь зростати справжніми людьми, корисними своєму народу, державі і суспільству.

 

На сцену виходить монтаж «Символи школи», читають під мелодію

 

1. Кожна школа має свою основу, характер, дороговкази. Символами нашої школи є: дитинство, зрілість і мудрість, віра, надія, любов і памʼять.

 

2. Дитинство – наче паросток життя,

   Його щодня потрібно доглядати.

    Допоки ще малесеньке дитя,

     Тоді його навчає рідна мати.

 

3.  Дозріє розум – і дає плоди.

     У зрілості оціним результати.

    Від школи у життя ведуть сліди,

     Про це нам варто завжди пам*ятати.

 

4. А ще про мудрість – над усім вона.

    Споконвіків без неї важко жити.

   Невидима, але міцна струна,

    Яка підносить на вершини світу.

 

5. А ще коли у школі педагог

   «Я в тебе вірю!» каже до дитини,

    Минають миті сумнівів, тривог,

    Ростуть знання і вміння в Україні.

 

6.  Надія є! Бо покоління це

    Такий прорив потужний нам готує,

     Що зміниться на краще геть усе,

     І нами вже ніхто не погордує.

 

7. В любові вчать малих оцих дітей,

   Турбуються, пояснюють терпляче,

   Тому у школі океан ідей,

    Бо очі серця кожного побачать.

 

8. І пам’ять нас тримає, ніби птах.

   Несе на крилах часу сім десятків.

   Не подолати б нам той довгий шлях

    Без спогадів про давній той початок.

 

9. Дитинство, зрілість, мудрість і любов,

   Надія, віра, пам’ять – ось та сила,

    Що корабель шкільний обновить знов,

     Наповнить вітром змін його вітрила.

 

Учні виходять за куліси.

 

Свято завершує композиція без оголошення «Перлина України». Після виступу діти залишаються на сцені, на їх фоні виходить ведуча.

 

Ведуча І  Моя школо! Священна колиско

 Науки, любові й добра!

 Де б не була я – далеко чи близько,

 Наснагу черпаю з твого джерела.

 

Ведуча ІІ Вірю, що дух твій ніколи не згасне,

 Ти, мудра і світла, як ясна зоря,

 Живи й процвітай, моя школо прекрасна,

 Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Ведуча І       Рідна школо! Вітаємо тебе з Днем народження!

 

Під мелодію «Ти памʼятай рідну школу» хлопці 11А класу вивозять торт із фейєрверками. Учні на сцені плескають. Занавіса закривається. Світло в залі включається.