Урочиста лінійка «Річка Пам’яті» (присвячена Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)

Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урочиста лінійка «Річка Пам’яті»

(присвячена Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)

 

 

 

Спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист – С.М.Гаврилова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Річка Пам’яті»

 

(муз. фон №1)

Викладач 1. Щороку в травні місяці все людство відзначає День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цей день мільйони людей збираються біля Братських могил, пам’ятників, Обелісків, могил невідомих солдатів, щоб віддати шану тим, хто фронтовими дорогами проніс Прапор Перемоги і підняв його в 1945 році над врятованим світом.

 

Викладач 2. 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, коли гітлерівська Німеччина напала на мирну Польщу. Іскра війни запалила світову пожежу, охопивши 67 держав, 80% населення земної кулі. Чорним смерчем вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії, Африки і охопила простори всіх океанів. А 22 червня 1941 року у вогняному смерчі війни запалав колишній Радянський Союз.  

(гучно)

 

Ведучий 1. Тяжкі випробування лягли на плечі нашого народу. Росіяни, українці, білоруси, віднесені нацистами до «неповноцінних, нижчих рас», були приречені на знищення.

 

Ведучий 2. Із офіційного звернення гітлерівського командування до солдатів Східного фронту: «Знищи в собі жалість та співчуття. Вбивай будь-кого                       з радянських. Не зупиняйся, якщо перед тобою старий, жінка, дівчинка                     або хлопчик. Вбивай… Цим ти врятуєш себе від загибелі, забезпечиш майбутнє своєї сім’ї і прославиш навіки».

(гучно)

Ведучий 1. Останнім мирним днем 1941-го року була субота. Після звичайного трудового тижня мільйони радянських людей відправилися відпочивати. Лише продовжували дихати жаром домни, диміли труби, безупинно працюючих підприємств, на залізницях мчали вантажні                         та пасажирські поїзди…

 

Ведучий 2. Тієї пам'ятної спраглої ночі над нашою країною догорали сріблясті зорі. Випускники 1941 року зустрічали світанок. Надходив двадцять другий червневий ранок.

(прибрати муз. фон №1)

Ведучий 1. Та несподівано офіційний голос Левітана екстреним повідомленням розірвав ранкову тишу.

(№2 Голосова фонограма)

Ведучий 2. А вже наступного дня поспіхом прощались солдати й рушали, кваплячись навздогін за долею.

 

Ведучий 1. І тільки на останніх пагорбах, за якими надовго чи й навік зникали рідні хати, озиралися. Та, тамуючи тугу, прискорювали крок назустріч кривавому буревію.

Ведучий 2. Серед метушні і останніх прощань, мов клятва, над країною лунала «Священна війна», яка закликала радянський народ на смертну битву з ворогом.

(муз. фон №3 «Священна війна»)

 

Ведучий 3. Тоді вони ще не знали, що на шляху до Перемоги окроплють кров’ю землю під Брестом, Москвою, Сталінградом, Курськом, «дорогу життя» до блокадного Ленінграду.

 

Ведучий 4. Тоді вони ще не знали, що попереду – легендарна повість кривавої оборони Севастополя, Одеси, Києва.

 

Ведучий 3. Тоді вони ще не знали, що шлях до Перемоги пройде через партизанські ліси і підпілля, через окупацію рідної землі, масові розстріли мирного населення, через застінки гестапо та концтабори.

 

Ведучий 4. Тоді вони ще не знали, що для багатьох з них рідними домівками стануть братські могили. Тоді вони ще не знали, що майже 26 мільйонів радянських людей заплатять своїм життям за мир на Землі.

 

Ведучий 3. Та «Священна війна» вела солдат повз вогняний смерч до самих стін рейхстагу,

(прибрати муз. фон №3)

Ведучий 4. щоб підняти над поверженим Берліном червоний стяг                          і принести світу довгоочікувану Перемогу.

(муз. фон №4)

 

Ведучий 5. Річка Пам’яті пов’язує час. Вона робить нас людьми. Вона дивиться на нас із старих фотографій, сумних похоронок, листів з фронту.

 

Ведучий 6. Фронтові листи. Гарячий подих війни… Це заповіт загиблих героїв живим. Це голоси, яким ніколи не замовкнути, як би далеко                              не відступив час. Це написана кров’ю хоробрих правдива історія війни.

(гучно)

Ведучий 5. «Мила Тонечко! Я не знаю, чи прочитаєш ти коли-небудь                     ці рядки? Але я твердо знаю, що це останній мій лист. Наш танк підбитий. Навколо нас фашисти. Танк здригається від ворожих ударів, але ми поки живі. Снарядів немає, патрони закінчуються.

Моя кохана, твій портрет лежить у мене на колінах. Я дивлюся на нього,                  на твої блакитні очі, і мені стає легше – ти зі мною. Легко вмирати, коли знаєш, що там, далеко, є близька людина, яка думає про тебе…

На могилу мою  ти, напевно, не прийдеш, та чи буде вона – могила?

Крізь пробоїни танка я бачу вулицю, зелені дерева, квіти яскраві-яскраві.                  У вас, що залишаться живими, після війни життя буде таким же яскравим                 і барвистим, як ці квіти… За це і померти не страшно…

Ти не плач… Прощавай, мила моя…»

(муз. фон №5 Пісня «Ах, эти тучи в голубом» + Вальс)

(муз. фон №6 Пісня «Синий платочек»)

 

(муз. фон №4)

Ведучий 7. 1418 днів… 34 000 годин… Від Москва до Берліну –                                2 600 кілометрів.

 

Ведучий 8. Якщо літаком, – три години. По-пластунські – 4 роки. 4 роки                  до Дня Перемоги.

 

Ведучий 7. 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом                   (о 00:43, 9 травня по московським) в передмісті Карлсхорст був підписав        Акт про капітуляцію Німеччини.

(прибрати муз. фон №4)

Ведучий 8. 9 травня 1945 року о 22:00 з повідомлення Радінформбюро з вуст диктора Юрія Левітана радянські люди дізналися про Перемогу над нацистською Німеччиною.

(№7 Голосова фонограма)

 (муз. фон №8)

Ведучий 6.  Упав Берлін. Іще боями

гула розвихрена земля,

а вже з барвистими квітками 

вступила тиша на поля.

Ведучий 7.  І сходив мир на доли й води 

і в гарячковий стук сердець. 

Удари з заходу і сходу 

сказали ворогу: «Кінець!»

 

Ведучий 6.  Кінець! Незборна правди сила, 

замовк гармат охриплий спів. 

Кінець. І тиша оглушила 

людей, що звикли до громів.

Ведучий 8.  І всі звели до сонця чола, 

що довго снилось їм у млі. 

І стало тихо так навколо, 

мов не було іще ніколи 

такої тиші на землі.

Ведучий 6. Тиші, розфарбованої червоним і чорним кольорами: червоним кольором солдатської крові й чорним кольором вдовиних хусток.

(муз. фон №4)

Ведучий 1. Летять роки… Летять і відлітають у вічність. З того незабутнього дня минуло 73 роки.

 

Ведучий 2. Багато з того, що підносилося, як славні діяння, померкло. Багато хто живе, не замислюючись про те, чим цей день відрізняється від інших весняних днів.

 

Ведучий 1. Та ми не маємо права знищити пам’ять про людей, завдяки яким нам пощастило народитися вільними людьми.

 

Ведучий 2.  Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,–  

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

 

Ведучий 1.  Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

 

Ведучий 1.  Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

Викладач 1. На цьому лінійка, присвячена Дню перемоги над нацизмом                       у Другій світовій війні, оголошується закритою.