Нетрадиційні форми роботи на уроках географії допомагають учням краще сприймати матеріал, розвивають інтерес, вчать працювати з різними джерелами інформації, тренують здатність працювати творчо і швидко, активізують творче мислення, вчать груповій роботі.

 Пропоную такий урок-експедицію  під час вивчення теми «Ландшафти» курсу «Географія 8 клас: Україна: природа, населення.»

  В ході дослідження восьмикласники пригадають, що ландшафти поділяються на природні та антропогенні. Кінцевим результатом уроку будуть  запропоновані заходи щодо раціонального використання та охорони ландшафтів своєї місцевості.

Природа - це вічне життя, становлення і рух. 

Природа не визнає жартів, вона завжди правдива,

 завжди серйозна, завжди сувора;

вона завжди права;

помилки ж і омани виходять від людей.
Природа - творець всіх творців.     

 І. Гете

Урок – експедиція (проводиться на місцевості, де є розмежування природного і антропогенного ландшафту)

Тема: Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння та використання

Мета: навчити досліджувати природні та антропогенні ландшафти своєї місцевості, формувати  вміння та навички аналізу, порівняння, узагальнення, установлення причин;  привернути увагу  до екологічних проблем регіону, подати в доступній візуальній формі варіанти їх вирішення, виробити  навички і уміння практичної діяльності з охорони природи  перетворити   екологічну тематику на  невід’ємний  елемент загальної  культури людини, допомогти усвідомити, що екологія та її закони є засадничими для нашого існування; виховувати почуття любові до свого народу, бажання приносити користь своїй країні, розвивати громадянську свідомість.

Тип уроку: урок формування та практичного застосування знань, навичок і умінь;

Методи навчання: пошуковий, аналітичний, дослідницький.

Обладнання: топографічна карта села, компас, маршрутний лист

Структура уроку:

 І. Інструктаж з безпеки життєдіяльності учнів під час проведення уроку – експедиції.

1. Мотивація навчальної діяльності.  Зелений туризм.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Вивчення нового матеріалу
4. Дослідження
   • робота у групах «маршрутні експедиції»;
   • звіти про результати досліджень.
5. Підсумкове  узагальнення.
6. Диференційоване домашнє завдання.

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності 

Метод «Приваблива мета»

Кожне українське село має даровані природою мальовничі ландшафти, надзвичайно багату історичну спадщину, культуру, самобутній побут, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Зелений туризм - давно практикується в Україні. Цей вид туризму дає можливість, відпочити на природі від метушні, забути про стреси, відвідати місцеві пам'ятки, ознайомитися з побутом і народними традиціями, які збереглися  до наших днів, а за бажанням, взяти участь в цікавих роботах на свіжому повітрі. Саме тому, з кожним роком зелений туризм в Україні користується все більшою популярністю.

Зараз кожен з вас спробує себе у ролі туриста, дослідника, еколога, журналіста та ландшафтознавця.

2.Актуалізація опорних знань.

Прийом «Практичність теорії»

(Робота у малих творчих групах над конкретними  завдан­нями)

Характеристика зони степу

Для складання характеристики зони степу потрібно сформувати  групи, що представлять  певну  інформацію: (з використанням атласу та інших джерел інформації)

І група: Гео­графи (географічне положення )

ІІ група: Геологи (особливості рельєфу)

ІІІ група: Кліматологи (особливості клімату)

ІV група: Гідрологи (особливості внутрішніх вод)

V група: Ґрунтознавці (особливості ґрунтового покриву)

ІV група: Екологи (екологічні проблеми).

На виконання роботи  в групах — 7 хв, на презентацію висновків — 4 хв.

3. Вивчення нового матеріалу

Прийом « Література в географії»

Вірш «Степ» О. Олесь

Вплив на природний ландшафт

Ландшафти Дніпропетровської області відносяться до рівнинних східноєвропейських. Загалом ландшафти області є степовими й заплавними. Правобережжя й частина лівобережжя, південніше Самари та західніше Вовчої займають північностепові височинні та схилові ландшафти. Іншу частину лівобережжя складають північностепові низовинно-рівнинні ландшафти. Найпівденнішу частину правобережжя займають середньостепові рівнинні та схилово-височинні ландшафти. У заплавах великих річок знаходяться болотні та остепнені рівнинні ландшафти.
Дніпропетровщина розташована на південному-заході Східноєвропейської рівнинної ландшафтної країни, знаходячись у степовій посушливій дуже теплій зоні.

Функціонування сільських територій пов’язується з агровиробництвом. Аграрний сектор формує 17% ВВП та близько 60% фонду споживання населення, а його частка у зведеному бюджеті України за останні роки становить 8–9%, а також займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту. Разом з тим — це 80% території країни, на якій проживає третина загальної кількості населення.

Інтенсивний розвиток сільського господарства, добувної і переробної промисловостей, енергетики та транспорту, удосконалення інфраструктури регіонального та міського планування, індустрії туризму, розваг і відпочинку та загалом економічні досягнення руйнують природні ландшафти і завдають непоправної шкоди нашому суспільству. 

Природні ландшафти Петриківки змінювались під впливом різних видів людської діяльності, таких як землеробство, розбудови транспортних шляхів. Проблеми, що виникли при цьому, такі як забруднення територій, надмірна експлуатація ресурсів, справили негативний вплив на ландшафти.  

Прийом «Коло істини»

На картках вказані чинники впливу на природні ландшафти.

Діти стають в коло. Завдання учням прочитати картку (про себе) та запам’ятати інформацію . Після того, як усі картки будуть прочитані, кожен учасник виходить в центр кола і озвучує запам’ятовану інформацію.

Прийом «Викликаю асоціацію»

На формування ландшафтів впливають процеси, що відбуваються у зовнішніх оболонках планети: теплообмін, вологообмін, обмін мінеральними й органічними речовинами. Особливості їхнього прояву на певній території формують неповторні ландшафти кожної місцевості. Отже, ландшафти утворюються завдяки спільній дії зовнішніх і внутрішніх чинників.

Які асоціації викликає у вас краєвид місцевості?

• Природні комплекси, які не зазнали впливу людської діяльності, називають природними ландшафтами. Але нині діяльність людини є ще одним потужним чинником формування ландшафтів.

Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів, будівництво міст, дамб водосховищ, каналів, інтенсивний видобуток корисних копалин - усе це докорінно змінило природні ландшафти протягом ХХ-ХХІ ст. На їхньому місці виникли нові ландшафти - антропогенні.

• Антропогенні (від грец. «антропос» - людина + «генезис» - утворення) ландшафти - природні комплекси, створені людиною.

В Україні антропогенні ландшафти становлять близько 85 % території. Найбільших змін зазнали рівнинні ландшафти, особливо лісостепової і степової зон. 

Прийом «Робота в групах – працюють «маршрутні експедиції»

А тепер до досліджень приступають експедиції.

І експедиція дослідить особливості даного природного ландшафту

Маршрутний лист №1

1. Робота з картами атласу.

За геологічною картою визначте:

- які тектонічні структури лежать в основі території Дніпропетровської області;

- породи якого віку поширені на території нашої області;

    2. Поясніть геологічні терміни: «денудаційна поверхня».

                                                        «процеси вивітрювання»

                                                        «лесові породи»

                                                        «алювій»

   3. Як пов’язані визначені вами терміни з даним природнім ландшафтом?

    4.    Запропонуйте заходи, які, на вашу думку, допоможуть вирішити екологічні проблеми та проблеми раціонального використання природніх ландшафтів .
ІІ експедиція дослідить особливості даного антропогенного ландшафту

Маршрутний лист №2

1.   Дослідіть, як змінилися природні комплекси даної місцевості внаслідок господарської діяльності людини:

 а) позитивний вплив; б) негативний вплив
2.    Визначте за допомогою карти екологічну ситуацію, яка склалась в

с. Петриківка.
3.    Визначте чинники негативного впливу людини на природу нашого села.
4.    Запропонуйте заходи, які на вашу думку, допоможуть вирішити екологічні проблеми та проблеми раціонального використання природніх ландшафтів .
Висновки дослідження можна  виконати та оформити у вигляді презентації чи  стінної газети і представити на наступний урок.

4. Підсумкове  узагальнення.
5. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника

Створення фотоколажу «Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини»

Підготувати висновки дослідження

Додаток до уроку

Прийом «Коло істини»

Картки

1. Інтенсивний розвиток сільського господарства призводить до того, що ландшафт виглядає більш одноманітним, а ґрунт втрачає родючість.

 

2. Внаслідок активної міграції сільського населення до міських зон сільськогосподарські райони занепадають.

 

 3. Розростання міст та безконтрольне заселення призводить до знищення ландшафтів.

4. Уніфікація архітектурних споруд та будівельних конструкцій роблять пейзажі одноманітними та призводять до втрати національних традицій та ремесел.

5. Розвиток міської інфраструктури та транспорту справляють негативний вплив на природні ландшафти та можуть призвести до їх остаточного знищення.

 

6. Туризм та відпочинок безпосередньо залежать від привабливості краєвидів. Інтенсивний розвиток туристичної діяльності може призвести до псування ландшафту.

 

7. Гірничо-добувні роботи суттєво змінюють ландшафт.

 

8. Звалища мають неприємний вигляд.

 

 9. Військова діяльність може призвести до зміни топографії місцевості та цільового призначення земель.

Олександр Олесь

СТЕП

Степ весною — наче килим, 
сонце кидає нитки, 
вишиває візерунки, 
то розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною, 
з кожним днем пишніш стає, 
то обсиплеться росою, 
то враз пахощі поллє.

 
Степ у літі — наче море,
розіслався навкруги,
хто його обійме зором,
хто угледить береги?!
Ось подув південний вітер,
захиталось море трав.
Справді, гляньте: степ широкий
буйним сизим морем став!

Мов пустеля неоглядна,
степ пожовклий восени.
Мов пісок, рудіють трави,
не шумлять уже вони.
Не почуєте вже співу
голосних дзвінких пташок,
не побачите ніде вже
ні розводів, ні квіток.

 

Степ зимою — мов перина,
біла, рівна і м’яка.
Спить на ній зима холодна —
баба люта і лиха.
Мертвий сон старої баби
злі морози стережуть,
доки їх вітри південні
у яри не заметуть.