Урок -подорож по творчості Г.Квітки - Основ'яненка

 

 

 

 

 

 

Подорож творчим шляхом

Г.Ф. Квітки – Основ’яненка

(Урок – подорож)

 9 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА : Подорож творчим шляхом Григорія Федоровича Квітки – Основ’яненка.

МЕТА : поглибити знання учнів по творчості Г.Ф. Квітки – Основ’яненка, здійснюючи подорож життєвим і творчим шляхом письменника, захопити учнів творчістю Квітки - Основ’яненка, побачити в його творах найважливіший образ - Україну, пройнятися любов'ю до її обрядів, звичаїв, до її мелодійної, співучої мови.

ОБЛАДНАННЯ : газета з відтворенням життєвого і творчого шляху Г.Ф. Квітки - Основ'яненка, виставка творів письменника,  допоміжний матеріал з теорії літератури, ілюстрації.

 

ТИП УРОКУ : Урок - подорож.

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми здійсним подорож творчим шляхом Г.Ф. Квітки -

Основ'яненка …

ІІ. Мотивація.

- Яке значення мала творчість Г.Ф .Квітки - Основ'яненка в розвитку  української літератури ?

III. ЗУПИНКИ       ЗА ПЛАНОМ

1. Історичні постаті. 

 

2. Мистецька.

 

3. Сатирична.

 

4. Аматорська.

5.Пісенна.

 

6.Творчих знань.

 

Багато письменників умирали й відходили в забуття разом з тими проблемами, які становили зміст їхньої творчості. Але той, хто збагатив літературу новими естетичними ідеями й художніми засобами, хто своєю роботою сприяв розвиткові всього літературного процесу, хто піднімав нові теми, той залишився в історії надовго. До таких належить Квітка- Основ’яненко - перший український прозаік.

Т.Г. Шевченко писав у своєму вірші - посланні "До Основ'яненка" і називав його батьком - це слово в устах Кобзаря було виявом чи не найбільшої поваги і любові.

Утни, батьку, щоб нехотя

На ввесь світ почули,

Що діялось в Україні,

За що погибала,

За що слава козацькая

На всім світі стала !

Утни, батько, орле сизий !

Нехай я заплачу.

Нехай свою Україну,

Я ще раз побачу....

ЗУПИНКА “ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ“

ЕКСКУРСОВОД:

Письменник - демократ всупереч реакціонерам, які сміялись із зусиль невеликого гурту письменників, що мріяв підняти українську літературу до світового  рівня ,Г. Квітка - Основ'яненко мріяв про краще майбутнє рідного народу і писав, що українська мова і література "рухається" і буде "жити", а письменникам радив : “Як говоримо , так і писати треба.” У передмові до "Марусі" заявив :"Нехай же знають наших". Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцім ніхто не втне, щоб було і звичне, і ніжне, і розумне»

ЗУПИНКА "МИСТЕЦЬКА".

ЕКСКУРСОВОД:

Незвичайним, ніжним, розумним стала повість "Маруся".

Героїв для повісті шукав Квітка – Основ’яненко не в палацах магнатів, не в середовищі дворянства. Марусю і Василя він знайшов на селі серед зневажених пихатими аристократами "мужиків"- простих, щирих, неговірких, але працьовитих, високих у помислах і поступках. Письменник сам свідчить, що герої його "писані" з натури, без будь- якої прикраси і відтушовування.

- Про що ж розповідається в повісті "Маруся" ?

(Вірність люблячих сердець)

- На образах Марусі та Василя позначився вплив сентименталізму.

(Схарактерезувати образ Марусі)

- Що таке сентименталізм.

(Сентименталізм - (з франц.-чутливість) літературний напрям, що характеризувався особливою увагою до духовного світу людини і відзначався, ідеалізацією дійсності та перебільшенням почуттів.)

     ЗАВДАННЯ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ :

-         розчулити читача:

-         викликати співчуття до нещасної долі героїв;

-         вплив на форму (пейзажі, ліричні відступи, зв’язок з фольклором, розповідь від першої особи).

Прийшов у літературу, як заперечення класицизму

-         Зачитується приклад сентименталізму з повісті "Маруся".

-         В кого з попередників можна визначити риси сентименталізму?  Визначити елементи народності в повісті "Маруся".

-         В чому проявляється багатство мови в повісті.

(Часто вживаються слова, що відтінюють душевне зворушення "Став наш Василь і сам не свій", чогось їй стало млосно і нудно", гірко плаче і просить".

Епітети і порівняння спрямовані на те, щоб викликати у читача співчуття до героїв (сердешна Маруся, бідний Василь; оченята, як зірочки, сама, як ясочка.) Нерідко трапляються пестливі слова (ріднесенька, почечка, голубочко, лебедику), широко вживаються способи усноЇ пісенної мови (гарні брови, карі очі; струнка ,як тополя).

ЕКСКУРСОВОД:

Докладніше слід сказати про Квітчину літературну працю, про вивчення ним побуту, звичаїв народу, його часто бачили на базарі, де він вслухався в народну мову, заносив у записничок прислів'я, приказки, примовки. Вони розсипані по сторінках усіх творів прозаіка. За допомогою їх виразніше окреслюють образ персонажа, відтінюється авторська настанова, досягається гумористична тональність розповіді "Часом з квасом, порою з водою", "Рада мати за пана, так пан не бере", "Бачили чортові очі, що купували, їжте ж... "Звучать і стійкі сполучення "дуба дати","надогад буряків", "ні кари з уст".

- А які прислів’я знаєте?

("поки сонце зійде, роса очі виїсть", "Казав пан, кожух дам, та слово його тепле", "Вдарити лихом об землю", "Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся".)

- На яких творах, прочитаних самостійно, позначився вплив сентименталізму?

("Сердешна Оксана" - розповідається зміст, зачитується уривок з повісті "Сердешна Оксана".)

- Які почуття викликав уривок ?

(Не тільки викликає співчуття до Оксани, а заставляє замислитись над здійсненням необдуманих вчинків.)

- Чи варто остерігатися необдуманих кроків 7 ( роздум)

- Оксана багатьма рисами своєї вдачі схожа на інших героїнь письменника, вона така гарна, чуйна, працьовита, трохи більш жартівлива, проте пориви увійти в панський світ, за що автор її осуджує, стають однією з причин трагедії Оксани. Не випадково любов до офіцера переростає у ненависть до спокусника.

ЗУПИНКА “САТИРИЧНА“.

ЕКСКУРСОВОД:

Г.Ф. Квітка – Основ’яненко є зачинателям ще й гумористично сатиричного напрямку в українській літературі. Найкращий із сатиричних творів Квітки - повість "Конотопська відьма", в якій автор викриває і засуджує моральне виродження, частини козацької старшини-нащадків в колись хоробрих, розумних і талановитих запорожців. Читаючи твір, ніби замислюєшся над питанням:

Хіба мають право такі духовно отупілі люди як Пістряк, Забрьоха керувати іншими ?

До чого докотиться суспільство, якщо терпітиме їх? Розуміємо, що мета автора: показати “від чого в нас зло”.

Визначити елементи реалізму, гумору, сатири у творах письменника.

(РЕАЛІЗМ - правдивість зображения подій, характерів, обставин, деталей).

ГУМОР - співчутливе, незлобне висміювання в художньому творі окремих недоліків суспільного і побутового життя або вад людського характеру.

САТИРА - різке висміювання, гостре викриття і засудження корінних пороків викриття суспільного чи побутового життя.

ЕКСКУРСОВОД:

Крім повісті "Конотопська відьма", до гумористично - сатиричних творів належать "Підбрехач", "Пархімове снідання", "Салдацький патрет".

- Про що розповідається в оповіданні "Салдацький патрет"?

- Яке значення цього оповідання ?

"Салдацький патрет" - спрямований, за свідченням самого автора, проти тих, хто виступав проти української мови, нічого в ній не розуміючи.

ЗУПИНКА "АМАТОРСЬКА"

ЕКСКУРСОВОД:

В. Белінський та І. Франко високо оцінили майстерність Квітки - Основ'яненка у зображені побуту і звичаїв українського народу, вказуючи на те, що ,крім героїв творів ,є і герой перший - це Малоросія з її поетичними звичаями, поетичною природою. Саме цей герой і становить свою привабливість, усю поетичну красу його творів.

ВЧИТЕЛЬ :

Це особливо проявилось у соціально-побутовій п’єсі “Сватання на Гончарівці”.

Інсценування уривка п’єси "Сватання на Гончарівці".

 

(ФОТО)

 

ЗУПИНКА "Пісенна"

ЕКСКУРСОВОД:

Григорій Федорович виростав у атмосфері глибокої шани до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва, що панувало в сім’ї Квіток.

Він чудово грав на фортепіано й флейті, а краса народної пісні, захоплення майстерною грою кобзарів кликали його до творення власних музичних творів.

Він є автором жартівливої пісні "Грицю, Грицю до роботи".

(Виконується пісня)

(ФОТО)

 

ЗУПИНКА "ТВОРЧИХ ЗНАНЬ"

- Так яке значення мала творчість Г.Ф. Квітки - Основ'яненка у розвитку української літератури?

(Надмірна чутливість, ідеалізація "патріархального" - не затавровує кріпацтво, вірить "в доброго пана - добре кріпакам".

- Зачитується план до цієї проблеми.

- Які вади ви помітили у творчості письменника ?

ВИСНОВОК робить вчитель, закінчуючи словами :

Ізмаїл Срезневський сказав : "Пам'ятай, Україно, цю могилу: тут похований той, хто, оживлений любов’ю до тебе, захищав твій звичай та мову".