Тема. Іван Франко – видатний український письменник і громадський діяч. «Захар Беркут». Зміст та історична основа повісті.
Мета: поглибити раніше набуті знання учнів про І.Франка – класика української літератури, людину надзвичайної працьовитості та енциклопедичних знань; розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут»; розкрити історичну основу повісті та джерела її написання; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати, логічно мислити, робити висновки; формувати життєву компетентність учнів на прикладі життя тухольської громади; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Каменяра; любов до рідного краю, народу; прищеплювати інтерес до історичного минулого України, наслідків власної праці.
Обладнання: портрет І.Франка, окреме видання повісті «Захар Беркут», карта України, проєктор, технологічні картки, картки для контролю та самоконтролю.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форми і методи: мультимедійна презентація «Обличчя української історії. Іван Франко», виразне читання тексту, робота в групах; проблемний; частково-пошуковий.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вітаю всіх! Мені приємно сьогодні зустрітися з вами. Хочу, щоб від нашого уроку залишились приємні враження. Щоб ваші серця і розум повнились добром, щирістю, любов'ю до людей, новими знаннями.
Рефлексія. Визначення підготовленості учнів до уроку.
Покажіть рефлексію на початку уроку. - готовий працювати, думаю, труднощів не буде. - не зовсім упевнений у своїх силах. — не впевнений у своїх силах, потрібна допомога.( Визначити колір настрою, записати в технологічну картку)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Показ асоціативних ілюстрацій.
2. Бесіда
- Що вам відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?
- Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Слово вчителя:
Уявіть собі зелену долину між укритими лісом Карпатськими горами. Де-не-де визирають гостроверхі хатки галичан. Рівними рядами стоять копички сіна. У такому краї народжується геній не лише українського, але й світового масштабу – Іван Якович Франко. Про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці. (супроводжується показом ілюстрацій)
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Випереджувальне завдання.
На основі побаченого й почутого у вигляді «Сонечка» змалювати узагальнений психологічний портрет І.Франка.
(І.Франко – освічений, патріот свого народу, краю, добрий сім’янин, має багату фантазію, уміє переконувати та впливати на людей, сильна, мужня натура, активний громадянин, надзвичайно працьовитий, талановитий, любить книги)
2. Мультимедійна презентація «Обличчя української історії. Іван Франко» (Короткі відомості про І.Франка та його багатогранну творчість.)
(Діти узагальнюють психологічний портрет письменника)
3. Слово вчителя.
Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».
І. Франко жваво цікавився сучасним йому громадським життям, але цікавило його й історичне минуле українського народу, особливо ті події і факти, де виявлялися мужність, волелюбність українців.
Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичі І.Франко писав повість «Захар Беркут» (1882р.). Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині. Про описані в повісті події збереглося мало документальних відомостей, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів.
У переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема один із епізодів: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».
4. «Хвилинка ерудита»
Твір присвячений реальним історичним подіям, у якому поруч із реальними історичними особами діють персонажі, створені уявою автора, називається історичним.
За жанром твір «Захар Беркут» - історична повість.
По́вість — епічний прозовий твір, в якому характер головного героя чи другорядних персонажів розкривається на фоні подій, що відбуваються в їхньому житті.
Історична повість - епічний прозовий твір, в якому на фоні історичних подій розкриваються характери дійових осіб твору.
Застарілі слова – слова, які вийшли з ужитку. Поділяються на архаїзми та історизми.
Архаїзми – поняття, що продовжують існувати, проте форма їх вираження застаріла
(уста – губи)
Історизми – поняття, що зникли в процесі історичного розвитку (гетьман, цар)
Діалектизми – використовуються мешканцями певної місцевості. (легень, файно)
3. Робота в групах
1 група. Робота з текстом.
Розповісти про героїв повісті «Захар Беркут».
Знайти портрети героїв повісті. Виразно їх зачитати, прокоментувати.
2 група. Робота із текстами—опорами
Розповісти про життя тухольської громади за опорними словосполученнями і реченнями.
«Тухольщина жила «своїм свобідним староруським громадським життям»
«Ненастанна війна з природою ... виробляла силу, сміливість і промисловість народу, була підставою й пружиною його сильного свобідного громадського ладу»
«Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і виживанні, в радощі і горі»
«... громада має власть сама, а більше ніхто...»
«…від громадської ради жоден дорослий громадянин, чи муж, чи жінка, не був виключений. І хоч рішаючий голос мали тільки старці-батьки, але при нараді вільно було й молодежі, й жіноцтву подати свій голос під розвагу старцям»
«Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому»
«Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа – громада сама, вся і завсігди бачно берегла своє добро»
«Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих»
«…Тухольщина раз у раз підносилася не лише добрим побутом, але й свобідним громадським ладом. Своїм приміром вона освіжувала і піддержувала всю дооколичину верховину…»
«...тухольська громада вміє бути справедливою»
«Наша Тухольщина, наш рай»
3 група. Дослідження
Які ознаки вказують на те, що твір «Захар Беркут» на історичну тематику? Що свідчить про те, що дія відбувається в певній місцевості? ( використання історизмів, архаїзмів, діалектизмів)
1.«Се новий тухольский боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину.»
Се (діал.) - …
Боярин ( істор.) - …
Справляв великі лови (діал.) - …
Груба звірина (діал.) - …
Довідка: представник вельможного панства, полював, це, велика тварина.
2.«Тухольскі пасемці й собі готовились, гострячи ножі та тесаки, обуваючи міцні жуброві постоли і складаючи в невеличкі дорожні бисаги печене м’ясо, паляниці, сир і все, що могло понадобитися в цілоденній трудній переправі.»
Пасемці ( діал.) - …
Острячи (діал.) - …
Жубровий (діал.) - …
Постоли (істор.) - …
Бисаги (діал.) - …
Довідка: гострячи, шкіряний, селянське взуття із цілого шматка шкіри, мисливці, торби.
3. «Бідних не було в громаді. Земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих.»
Достачала (діал.) - …
Пожитку (діал.) - …
Шпихліри (діал.) - …
Стодола (діал..) - …
Завсіди (діал.) - …
Отвором ( діал.) – …
Довідка: давала, їжі, завжди, відкриті, клуня, комори.
(Взаємооцінювання. Виставлення оцінок за роботу в групі)
V. Закріплення знань, умінь та навичок.
1. Літературна гра «ТАК» чи «НІ»
1. І. Франко народився в селі Нагуєвичі на Львівщині ____так
2. І. Франко закінчив Дрогобицьку гімназію ___так
3. Митець видає журнали «Громадський друг»_____так
4. За громадську діяльність І.Франко зазнав два арешти _____ні
5. Письменник отримує звання доктора філологічних наук ____ні
6. Перша збірка поезій «З вершин і низин»____так
7. За активну діяльність, мужність і силу І.Франка називають Каменярем ____так
8. Твір на основі історичних подій називається історичним ____так
9. «Захар Беркут» - це історичний роман _____ні
10. Стародавнє село, у якому жили герої твору «Захар Беркут» називалося Тухля_____так
11. Пора року, під час якої відбувається дія в творі – осінь_____ні
12. Факт нападу монголів на Карпатську Русь – це вигадка, домисел І. Франка____ ні
(Самооцінювання)
VI. Підсумок уроку.
Оголошення результатів навчальної діяльності.
Рефлексія на кінець уроку
( Визначити колір настрою на кінець уроку, записати в технологічну картку)
VIІ. Домашнє завдання: Прочитати матеріал за підручником;
проаналізувати уривки з повісті «Захар Беркут», у яких зображується героїчна боротьба тухольської громади проти монголо-татарських завойовників.